А тепер в опозиції

Цю довгоочікувану заяву з парламентської трибуни зробив один з лідерів блоку «Наша Україна» Роман Безсмертний. 5 жовтня відповідне рішення прийняла парламентська фракція «Нашої України», такі само рішення ухвалили партії, які входять до виборчого блоку, та політрада блоку «НУ». Першопричинами такого кроку Роман Безсмертний назвав корінну ломку на шляху до вступу до НАТО й інших євроінтеграційних процесів, проведення урядом «політики економічного абсурду», посилення адміністрування підприємницької діяльності тощо. За словами представника «НУ», його політична сила вийшла з переговорного процесу про об’єднання з нині чинною парламентською більшістю, і, як він сказав, наші міністри, тобто «нашоукраїнці», залишають уряд Януковича.

«Нашоукраїнці» наполягають на створенні опозиційної конфедерації, на виробленні спільного плану дій опозиції як альтернативи діяльності антикризової коаліції. У їх планах створення опозиційного уряду і опозиційних урядових комітетів. А головний курс — на євро- та євроатлантичну інтеграцію.

Виступаючи під час оголошення заяв і повідомлень, Юлія Тимошенко, лідерка уже оголошеної раніше парламентської опозиції, не стала коментувати вирішальний крок «нашоукраїнців» і звернула увагу на небажання чинної влади рахуватися з опозицією. Вона звинуватила Голову Верховної Ради Олександра Мороза в небажанні оголосити в сесійній залі про створення депутатського об’єднання «Парламентська опозиція». На це сам Олександр Мороз відповів, що він діє відповідно до закону і Регламенту.

Представник фракції Партії регіонів Юрій Мірошниченко, який отримав слово ще до оголошення рішення «нашоукраїнців», закликав від імені своєї фракції покласти край різноманітним спекуляціям про те, як він висловився, хто, що, кому винен у взаємовідносинах Президент—уряд—секретаріат Президента—парламент. І як приклад навів існування урядового проекту закону про Кабінет Міністрів і подання секретаріатом Президента ще й свого законопроекту. «Регіонали» пропонують відновити національний «круглий стіл» з участю керівників держави й уряду, глави парламенту, лідерів депутатських фракцій, з тим щоб виробити засади державного управління у парламентсько-президентській державі. Певну порцію для роздумів на тему «сіли, поговорили, домовилися» представник фракції Партії регіонів отримав від союзника по антикризовій коаліції комуніста Петра Симоненка, який, скориставшися регламентним правом на оголошення заяв і повідомлень, звинуватив главу держави в цинізмі і правовому нігілізмі та інших гріхах, начебто допущених Віктором Ющенком в указі про визнання заслуг воїнів УПА. З цього приводу мусив брати слово представник Президента в парламенті Юрій Ключковський, котрий наголосив, що «не представникові п’ятої колони в Україні судити про роль борців національно-визвольного руху», нагадав про кримінальну відповідальність за образу честі й гідності глави держави і порадив тим, «хто не може прикусити язика», готуватися до судових позовів. Тобто замість «круглого столу» — лава підсудних? Розкурити «люльку миру» політичним опонентам навряд чи посприяє і привселюдна перепалка з конкретними звинуваченнями представника фракції соціалістів Василя Волги та «бютівця» Валентина Зубова.

Ще одним штрихом «люльки миру» можна вважати і заяву лідера однойменної фракції Юлії Тимошенко про те, що урядом Януковича і антикризової коаліції бюджетний процес повністю зірвано, і виконавча влада планує цей антисоціальний проект бюджету прийняти «в останній день й оптом». На що в Голови Верховної Ради Олександра Мороза протилежна думка: бюджет, сказав він, буде соціально зорієнтований і вчасно прийнятий.

Гаряча тема євроінтеграції України, зокрема, першого кроку на цьому шляху у вигляді приєднання до СОТ, звучала під час обговорення постанови Верховної Ради, якою запропоновано перенести парламентські слухання на тему: «Стан підготовки вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ), проблеми та перспективи», тобто провести не 18 жовтня, як було раніше, а 1 листопада нинішнього року.

372 голосами «за» парламентарії з різних фракцій підтримали за основу законопроект про державні нагороди, якими відзначені трудові колективи, навчальні заклади, об’єднання громадян, військові частини і з’єднання. Доповідаючи проект, комуніст Валентин Матвєєв зауважив, що ці об’єднання, частини і підприємства реформуються або розформовуються, а почесні звання і нагороди їх як юридичних осіб залишаються невизначеними. Тому право на ці нагороди колишнього СРСР мають переходити до правонаступників або до музеїв. Палиця, як мовиться, з двома кінцями. З одного боку — вшанування трудових чи бойових традицій, а з другого — й можливий абсурд, коли колишній державний завод стає власністю олігарха-капіталіста з додатком до назви, скажімо, «імені Ордена Жовтневої Революції».

Парламентські лави цього дня офіційно поповнилися трьома зареєстрованими ЦВК народними депутатами. Присягу з парламентської трибуни склали «регіонали» Петро Петрик, Тамара Єгоренко та «бютівець» Юрій Гнаткевич, котрого головуючий назвав «ветераном українського парламентаризму».