Ділова спільнота пропонує прийняти новий закон про державні закупівлі. Законопроект, розроблений фахівцями Українського союзу промисловців і підприємців та Федерації роботодавців України, врахував чисельні пропозиції представників реального сектору економіки. Він передбачає усунення найістотніших недоліків Закону України «Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» — довготривалість, складність та непрозорість процедури закупівель, невиправдано високу вартість участі в тендерах, відсутність вільного доступу до інформації тощо.

Днями обговорення нового законопроекту відбулося в УСПП. Основна дискусія точилася навколо наболілого — збитків підприємств через затягування процедури закупівель, яка, за словами комерційного директора ВАТ «Сумихімпром» Євгена Зембитського, триває місяцями. Скаржаться підприємці і на немотивовано високу вартість участі у тендерах, ціна якої нині коливається в межах від 350 до кількох тисяч гривень, що одразу відсікає від тендерів малі підприємства. Наголошується, що кількість приватних структур, які володіють правом на виготовлення тендерної документації, надання юридичного супроводу договорів, щодня зростає. Згідно із законодавством, підприємство — учасник тендеру має обов’язково скористатися юридичними послугами фірми, визначеної Тендерною палатою, навіть якщо не потребує таких послуг. Президент Української асоціації підприємств легкої промисловості Валентина Ізовіт вважає, що такі законодавчі умови жодним чином не сприяють ліквідації корупції.

Більшість вітчизняних фахівців схилилися до думки, що Україні потрібна тендерна система, хоча в Європі вона і не має обов’язкового характеру. Однак тендери повинні враховувати інтереси підприємств і сприяти економічній доцільності, а не створювати додаткові перепони. Саме ці принципи лягли в основу законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти», запропонованого діловою спільнотою. Як зазначив віце-президент УСПП Олександр Шнипко, проект нормативного акта передбачає максимальну економію використання державних коштів під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг; вилучення з переліку розпорядників державних коштів державних, комунальних та господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків; зменшення витрат учасників торгів на участь у тендерах; залучення до процедури закупівель ширшого кола учасників, підвищення їх відповідальності перед замовниками тощо. Особлива увага приділяється створенню реєстру недобросовісних учасників державних закупівель та розширенню доступу громадськості до інформації стосовно державних закупівель.

Як швидко він буде прийнятий — залежатиме від наполегливості ініціаторів законопроекту та здорового глузду парламентаріїв. Проте промислово-підприємницька спільнота щиро сподівається, що найближчим часом систему державних закупівель в Україні буде реформовано, адже від цього, без перебільшення, залежить економічна стабільність у країні.