може бути прийнятий українським парламентом нинішнього скликання, таку думку висловив у вітальному слові до учасників міжнародної конференції «Досвід інституту уповноваженого з прав дитини: перспективи для України» Перший заступник керівника парламенту Адам Мартинюк. За його оцінками, найвищий законодавчий орган країни зробив у галузі охорони материнства і дитинства надзвичайно багато. Фактично не залишилося жодної сфери, у якій (де це можливо) не зафіксовано законодавчо права підростаючого покоління. Він нагадав про закон, яким встановлено звання «Мати-героїня» і передбачено за народження і виховання п’яти дітей пенсію за особливі заслуги перед державою. До плюсів роботи парламенту він відніс і істотне збільшення допомоги при народженні дитини — для закордонних гостей Адам Іванович «конвертував» цю суму — вийшло 1500 доларів, тоді як середня зарплата, зауважив він, на рівні 200 доларів. Попри наміри Кабміну зменшити чи обмежити виплати молодим матерям, представникам різних політичних сил у парламенті вдається відстоювати цю позицію під час формування проекту бюджету-2007. Адам Мартинюк запевнив, що вказану норму у проекті основного економічного закону наступного року по суті збережено. Проблемою України він назвав реалізацію законодавчих норм у галузі захисту дітей. У нас, за офіційною статистикою, нараховується 9,5 млн. маленьких громадян. Це мало, на тлі 47 млн. населення, тому процес старіння суспільства, за словами одного з керівників парламенту, для нас також актуальний. Нагадав він і про проблему торгівлі дітьми, «яка не прикрашає Україну», хоча й зауважив: масштаби цієї проблеми уже не ті, що були раніше.

Звертаючись до учасників конференції, Адам Мартинюк сказав, що найвищий законодавчий орган країни вкрай зацікавлений, щоб це зібрання вийшло на прийнятне для України рішення із приводу головної теми — інституту уповноваженого з прав дитини. Це може бути новий окремий правозахисний інститут в Україні. Одначе сам Адам Мартинюк вважає за доцільне розширити функціональні і апаратні можливості уже чинного інституту Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Не виключив він й іншого виходу — внесення змін до чинного законодавства, що дадуть можливість покласти обов’язки захисту прав дитини на відповідні державні міністерства і відомства.