На тлі чергового раунду коаліційних пристрастей увага пересічних громадян країни була прикута до значно приземленішого — долі закону про мораторій на тарифи на житлово-комунальні послуги, довкола якого схрещувалися списи у парламенті майже весь тиждень. Зрештою, раніше прийнятий депутатами закон скасовано 249 голосами парламентської коаліції. Проте ситуація з цінами на житлово-комунальні послуги перебуває у замкненому колі й надалі. Адже через невизначеність з остаточною ціною на газ наступного року ніхто достеменно не може сьогодні сказати, скільки доведеться платити кожному за своє помешкання та цивілізаційні блага. І як позначиться зростання цін і тарифів не лише на гаманці кожного українця, а й на самому ЖКГ та місцевих бюджетах.

Прем’єр Віктор Янукович заявляє, що у 2007 році ціна на російський газ для України, вочевидь, становитиме 200—210 доларів за тисячу кубометрів, хоча уряд робитиме все для того, щоб отримати газ за ціною 130 доларів. Саме обіцянками уряду встановити економічно обґрунтовані ціни на газ та електроенергію, а також розробити механізм захисту найбільш малозабезпечених громадян керувалися ті фракції, котрі голосували за скасування мораторію, — Партії регіонів, СПУ, КПУ і частково з «Нашої України». Проте опозиція в особі фракції БЮТ має намір оскаржити у Конституційному Суді рішення парламенту про скасування мораторію на зростання цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, бо це призведе до жахливого зубожіння населення та колапсу всього ЖКГ через неплатежі.

Цього тижня на політичному фронті почали говорити про ще одну загрозу, про яку не згадували від часу утворення антикризової коаліції, — про можливість розпуску парламенту. Першою ця теза пролунала з вуст лідера фракції «Наша Україна» Романа Безсмертного після його заяви про перехід «НУ» в опозицію: депутат не виключив, що парламент може бути розпущено в разі неухвалення ним державного бюджету. Теоретично загроза розпуску парламенту може виникнути також у разі відкликання Президентом міністрів, обраних за його квотою та від «НУ». Адже тоді виникне необхідність поновлення складу уряду, на що за Конституцією відведено 60 днів. А якщо парламент не погодиться з новими кандидатурами міністрів упродовж 60 днів, Президент матиме право розпустити Верховну Раду.

Утім, у реальність урядової кризи та загрози розпуску парламенту не вірять навіть автори подібних заяв. Р. Безсмертний одним із варіантів недопущення такої ситуації називає діалог коаліції з «Нашою Україною». А Голова Верховної Ради України Олександр Мороз взагалі не бачить підстав для тривог, вважаючи, що ситуація, яка виникла після заяви «Нашої України» про перехід в опозицію, є темою перемовин по лінії Президент—Голова Верховної Ради та у форматі представників різних політичних сил. А категоричні заяви деяких політиків — ще не остаточні висновки, а лише зупинка посередині перемовного процесу.