Останнім часом у владних структурах України активно провадиться ідея зменшення граничних рівнів цін на природний газ для населення та підприємств теплокомуненерго. Зокрема, Верховна Рада України подолала вето Президента на Закон
«Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожитий у побуті природний газ і електроенергію». До яких наслідків це може призвести та як такий крок вплине на фінансовий стан НАК «Нафтогаз України» та газової галузі країни загалом?Відповідно до прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу по Україні на 2006—2007 роки обсяги споживання природного газу населенням становитимуть у цей період 18,6 млрд. куб. м, підприємствами теплокомуненерго — 13,8 млрд. куб. м (разом — 32,4 млрд. куб. м). А загалом Україна споживає за рік майже 76 мільярдів кубометрів природного газу.
На сьогодні ресурси товарного природного газу власного видобутку НАК
«Нафтогаз України» становлять 18,6 млрд. куб. м (його в Україні видобувають ДК «Укргазвидобування», ВАТ «Укрнафта» та ДАТ «Чорноморнафтогаз»). Отже, для потреб населення спрямовуються ресурси природного газу власного видобутку, а для підприємств теплокомуненерго призначені ресурси імпортованого газу (суміш російського та туркменського), закупленого у ЗАТ «Укргаз-енерго» (дочірнього підприємства «Росукренерго» та НАК «Нафтогаз України»).Відмова ВАТ
«Укрнафта» реалізувати у 2006 році НАК «Нафтогаз України» природний газ власного видобутку для потреб населення змусила компанію здійснити заміщення зазначених ресурсів відповідними обсягами імпортованого природного газу.Рішенням Апеляційного господарського суду Київського регіону було скасовано вимоги постанови НКРЕ щодо обмеження обсягів реалізації ЗАТ
«Укргаз-енерго» природного газу для споживачів України за нерегульованим тарифом. Отже, з квітня 2006 року майже 90 відсотків обсягів природного газу для промислових споживачів України реалізується ЗАТ «Укргаз-енерго», що призвело до зменшення доходів НАК «Нафтогаз України» від реалізації природного газу порівняно із затвердженим фінансовим планом на 11,3 млрд. гривень. Відповідно компанію позбавили джерела покриття збитків у сумі 300 млн. гривень, яких було завдано в січні-лютому 2006 року реалізацією природного газу для промислових споживачів України. Зважаючи на це, валовий збиток НАК «Нафтогаз України» порівняно із затвердженим фінансовим планом збільшиться аж на 3,3 млрд. гривень.У таких умовах НАК
«Нафтогаз України» позбавлена джерел компенсації втрат, яких компанія зазнає в разі зменшення граничного рівня ціни реалізації природного газу для населення та підприємств теплокомуненерго, що призведе до збільшення дефіциту коштів для фінансування програм з видобування власного природного газу (як наслідок значно зменшаться обсяги видобутку власного природного газу в наступні роки) та ускладнення проведення в повному обсязі і вчасно розрахунків з постачальником імпортованого природного газу.Відповідно до п.2 Указу Президента України від 27 грудня 2005 року №1863
«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року «Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення» були визначені пріоритетні завдання державної політики із забезпечення енергетичної безпеки України, зокрема, приведення цін і тарифів на енергоносії для всіх категорій споживачів до економічно обґрунтованого рівня.За умови, що до кінця 2006 року граничний рівень ціни природного газу для населення становитиме 414,0 гривень за одну тис. куб. м, середня ціна природного газу власного видобутку (як товару) у 2006 році становитиме майже 186 гривень за тис. куб. м з ПДВ, рентабельність при цьому становитиме 8 відсотків. Прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, становитиме 37 млн. грн.
При цьому питома вага платежів до бюджету в ціні природного газу становить 49 відсотків. Тобто газовидобувні підприємства з кожної гривні, отриманої за газ, сплачують до бюджету половину — майже 50 копійок.
З метою мінімізації соціальної напруженості в державі та нормалізації фінансово-економічного стану НАК
«Нафтогаз України» впорядкування ціни на природний газ здійснювалося поступово, в кілька етапів.Після того, як ціна імпортного природного газу зросла майже вдвічі — з 50 доларів США до 95, збільшилась і ціна на власний газ з 175—185 грн. (35—37 доларів США) на 01.01.2006 року — до 407— 444 грн. (81— 88 доларів США) за 1 тис. куб. метрів на 01.07.2006-го. При цьому підвищення ціни для населення не можна назвати несподіваним. З 2003—2004 років керівництво НАК
«Нафтогаз України» не раз порушувало питання про підвищення ціни, але завжди наштовхувалося на несприйняття з боку народних депутатів та місцевої влади. Отож ціна природного газу залишалася незмінною впродовж шести років — з квітня 1999 року до травня 2006-го. Водночас в усіх країнах Європейського союзу (в тому числі у тих, що приєднались до ЄС в 2004 році — Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині, країнах Балтії) ціна газу для населення постійно зростала. Упродовж 2000—2005 років у середньому по ЄС ціна зросла на 25 відсотків. Останнє підвищення відбулося якраз навесні 2006-го. При цьому слід враховувати, що ще шість років тому наші сусіди сплачували за одну тисячу кубометрів газу трохи більше 100 доларів, а вже нині в деяких країнах ця цифра збільшилася втричі—вчетверо. Лише за рік (з 1 січня 2005-го по 1 січня 2006-го) ціна газу в країнах ЄС для населення зросла на 25 відсотків: у Словаччині — на 30, Люксембурзі та Чехії — на 27, у Словенії та Ірландії — на 25 відсотків. Для промисловості ціна газу за рік зросла в Іспанії на 55 відсотків, у Великій Британії — на 48, у Словаччині —на 46 відсотків. Склалася навіть парадоксальна ситуація, що газ в Україні коштував дешевше, аніж в Росії. Так, наприклад, у 2005 році в Росії ціна тисячі кубометрів природного газу для населення становила 44 долари США, а в Україні до травня 2006-го тисяча кубометрів газу ще коштувала 35—37 доларів. Тобто Росія, яка видобуває природного газу достатньо і для внутрішніх потреб, і для експорту, підвищує вартість газу для населення протягом 5 років на 25 відсотків. З 2000 по 2006 рік його вартість зросла з 17 до 52 доларів США. А Україна, яка сама видобуває лише 18,6 млрд. кубометрів природного газу, взагалі не підвищувала ціну на нього. Мало того, пропозиції НАК «Нафтогаз України» про поступове підвищення ціни на природний газ для населення постійно зазнавали нещадної критики з боку політиків.Зазначу, що підвищення ціни на природний газ, яке відбулося, не призвело до погіршення матеріального стану соціально незахищених верств населення, оскільки вони захищені завдяки чинному механізму пільг і субсидій та, відповідно до постанови уряду від 27 липня 1998 року №1156, за користування житлом, його утримання та оплату послуг з водо-, тепло-, газопостачання, електроенергію тощо сплачують лише 15—20 відсотків середньомісячного сукупного доходу. Кошти на зазначені потреби повинні бути передбачені у Державному бюджеті України у повному обсязі.
Варто зазначити, що при незмінному граничному рівні ціни на природний газ для населення за період 1999—2005 роки середньомісячна заробітна плата в країні зросла в 5,2 разу. За той само час ціна газу як товару зменшилася на 23 відсотки. Причиною цього є спроба держави зберегти незмінною ціну на природний газ. Враховуючи неможливість підняти ціну на газ, НАК
«Нафтогаз України» (зазнаючи при цьому збитків) підвищувала вартість транспортування газу, зменшуючи, ціну на газ як товар.Сьогодні соціальний захист малозабезпечених родин у зв’язку із підвищенням цін і тарифів на природний газ, електроенергію, житлово-комунальні послуги забезпечує в Україні програма житлових субсидій, що діє протягом дванадцяти років і гарантує малозабезпеченим сім’ям стабільність витрат на оплату житлово-комунальних послуг незалежно від зміни їх вартості. Сім’ї, яким призначена житлова субсидія, сплачують за житлово-комунальні послуги в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування комунальними послугами 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу. Сім’ї пенсіонерів та інших непрацездатних громадян, а також сім’ї, до складу яких входять неповнолітні діти, інваліди І та ІІ групи, сплачують за послуги 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу, якщо розмір їх доходу на одну особу не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму.
Отже, внаслідок ухвалення Верховною Радою України Закону
«Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожитий у побуті природний газ і електроенергію» насамперед менше платитимуть за газ забезпечені верстви населення, які спроможні оплачувати споживання природного газу за його економічною вартістю.Варто сказати, що навіть після підвищення з 1 липня нинішнього року граничного рівня ціни реалізації природного газу рівень розрахунків населення за нього зберігається в межах 100 відсотків.
Крім того, як свідчить досвід країн Західної Європи, підвищення ціни на природний газ лише стимулюватиме його раціональне використання населенням та підприємствами теплокомуненерго.
Водночас слід зазначити, що природний газ для підприємств теплокомуненерго повинен постачатися лише за умови погашення заборгованості за поставлений газ у минулі роки, а тарифи на послуги підприємств теплокомуненерго повинні повністю відшкодовувати їх витрати.
Вищевикладене дає змогу з впевненістю сказати, що поступове підвищення ціни на природний газ — це майже єдиний вірний шлях до зменшення газової залежності України від російського та туркменського газу. Якщо Україна залишить граничні ціни на природний газ для населення та підприємств теплокомуненерго на сьогоднішньому рівні або навіть підвищить ціну на нього, це дасть можливість вітчизняній компанії
«Укргазвидобування» збільшити видобуток власного українського газу та в перспективі зменшити закупівлі імпортних енергоносіїв.Не секрет, що вже декілька років поспіль у світі спостерігається безперервне зростання цін на енергоносії, насамперед на нафту. Але останні два—три роки продемонстрували, що слідом за нафтою зросли ціни і на природний газ. Країни — власники розвіданих запасів газу і ресурсів, що реально видобуваються (це Російська Федерація, Туркменистан, Алжир, Іран), вже проводили переоцінку вартості енергоресурсів, і ціна на них зросла вдвічі—втричі . На цьому тлі Україна, яка ще 40 років тому видобувала стільки газу, скільки сама зараз споживає (приблизно 70 млрд. куб. м), має, принаймні, дуже дивний вигляд. Свій газ ми продаємо за копійки, тим самим нівелюючи працю газовидобувників. Мало того, низька ціна на власний природний газ гальмує розвиток та нарощування видобутку українського газу.
Отже, збільшення видобування власного природного газу можливе лише за однієї умови — державні газовидобувні компанії мають працювати зі 100-відсотковою рентабельністю. Коли НАК
«Нафтогаз України» та її дочірні підприємства зароблятимуть на продажу газу, тоді вони зможуть істотно збільшити його видобуток, що одразу дасть потужний позитивний ефект для країни.Також треба зазначити, що навіть спроби щодо ініціювання скасування діючих граничних рівнів цін на природний газ можуть змінити ставлення до НАК
«Нафтогаз України» на міжнародній арені. Відмова від підняття цін на природний газ для населення та підприємств теплокомуненерго до економічно обгрунтованого рівня неминуче призведе до погіршення кредитних рейтингів НАК «Нафтогаз України». Крім того, основним чинником впливу на прийняття банками позитивного рішення щодо надання в 2006 році НАК «Нафтогаз України» кредитів є їх абсолютна впевненість у наявній підтримці компанії з боку уряду України, у тому числі щодо підвищення цін реалізації природного газу до їх економічно обґрунтованого рівня.Отже, можемо стосовно можливих наслідків перегляду діючих цін на природний газ зробити такі висновки:унаслідок сформованого дефіциту коштів для виконання програм з видобутку природного газу держава може втратити такий ресурс газу, як газ власного видобутку, який необхідно буде компенсувати закупівлею імпортованого за європейськими цінами, що призведе до зростання залежності економіки держави від імпорту природного газу;
НАК
«Нафтогаз України» не зможе забезпечити вчасно і в повному обсязі розрахунки з постачальником імпортованого в Україну газу;НАК
«Нафтогаз України» не зможе розрахуватися за отримані кредити, залучені з метою проведення розрахунків з постачальником імпортованого газу;Така ситуація потребує збереження у нинішньому році затверджених НКРЕ з 1 липня 2006 року граничних рівнів цін природного газу для населення та підприємств теплокомуненерго, оскільки їх зменшення призведе до значного погіршення фінансового стану компанії та змусить її звернутися до уряду з вимогою компенсувати втрати за рахунок Державного бюджету України.
Для покриття збитків від реалізації природного газу підприємствам теплокомуненерго та населенню за регульованими цінами необхідно вжити таких заходів:
1. У зв’язку з державним регулюванням цін на природний газ у 2006 році збитки за рахунок різниці між закупівельною ціною та ціною реалізації природного газу підприємствам теплокомуненерго та населенню становитимуть 2,607 млрд. грн. За умови зниження граничного рівня цін на природний газ у четвертому кварталі нинішнього року у компанії додатково виникнуть збитки під час реалізації природного газу підприємствам теплокомуненерго на рівні 716,7 млн. грн. та населенню — 211,44 млн. гривень.
З метою компенсації зазначених збитків НАК
«Нафтогаз України» пропонує під час внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» передбачити скасування у четвертому кварталі нинішнього року для підприємств НАК «Нафтогаз України» ресурсних платежів за видобуток вуглеводнів та збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, або встановити державну підтримку на часткове покриття витрат з різниці в ціні на природний газ.2. У зв’язку з державним регулюванням цін на природний газ у 2007 році у НАК
«Нафтогаз України» будуть збитки під час реалізації природного газу підприємствам теплокомуненерго на рівні 8,747 млрд. грн. та населенню — 5,859 млрд. грн.З метою компенсації зазначених збитків необхідно під час прийняття закону України
«Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачити звільнення в 2007-му підприємств НАК «Нафтогаз України» від сплати:рентної плати за природний газ;
рентної плати за транзитне транспортування природного газу трубопровідним транспортом територією України;
суми розстрочених, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2004 року №1002, податкових зобов’язань з податку на прибуток;
збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.
Крім того, вкрай необхідно запровадити державну підтримку за рахунок коштів державного бюджету на часткове покриття витрат із різниці між закупівельною вартістю природного газу та ціною його реалізації. Сподіваємося, що ці заходи дадуть змогу забезпечити беззбиткову та стабільну роботу НАК
«Нафтогаз України» і української газової галузі загалом.Іван ДІЯК, генеральний секретар Національної газової спілки України, радник Президента України.
