Ранкове засідання 3 жовтня

Йдеться про подолання конституційною більшістю парламенту вето Президента України на закон про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, який і досі не відправлено на підпис Президенту. Лідерка БЮТ Юлія Тимошенко від імені фракції звинуватила в цьому Голову Верховної Ради Олександра Мороза і прямо назвала це змовою глави парламенту і глави уряду не направляти документ на підпис Президенту, і у такий спосіб залишити населення у невизначеності з приводу того, зростуть ціни на комунпослуги чи ні. Позицію БЮТ підтримала і «Наша Україна». Олексій Кучеренко, виступаючи від її імені, назвав подолання вето Президента на цей закон мудрим рішенням конституційної більшості парламенту і сказав, що документ слід відправити Віктору Ющенку, нехай він визначається.

У відповідь Олександр Мороз послався на процедурні порушення під час прийняття цього закону, а також на звернення з цього приводу деяких депутатів і на відповідні регламентні норми, що дали можливість керівнику парламенту притримати документ у стінах законодавчого органу. Олександр Мороз категорично заявив: все одно не відправить документ, доки Верховна Рада не визначиться відповідно до Регламенту. Він нагадав про спеціальну депутатську комісію, яка мала б з’ясувати проблеми тарифної політики в житлово-комунальній галузі, нагадав про потребу вислухати думку уряду з цього приводу, зауважив на доцільності прийняття законопроекту про стабілізаційний фонд ресурсів природного газу. Не погоджуючись із такими аргументами, обидві фракції наполягали на півгодинній перерві, але й вона суперечностей не усунула. Сторони залишилися при своїх думках. Окрім вже наданих аргументів, опозиційно налаштовані депутати наголошували на загрозливому прецеденті, коли від однієї посадової особи може залежати рішення конституційної більшості найвищого законодавчого органу.

Керівник парламенту знову заявив, що чекає висновків комітету, якщо все буде нормально, то він скерує ухвалений закон главі держави, а в іншому разі, заявив він, має визначатися Верховна Рада. Однак запевнив, що наступного дня на цій проблемі буде поставлено крапку. А наступного дня, тобто в середу, на порядку денному сесії — звіт тимчасової слідчої комісії з питань перевірки ситуації із забезпеченням природним газом українських споживачів, інформація уряду про ситуацію в газовому секторі та законопроект «Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорту (крім таксі)». А також уже згадуваний проект закону про стабілізаційний фонд ресурсів природного газу.

Одразу більш як 25 пріоритетних напрямів розвитку України передбачив представлений урядом проект Державної програми економічного і соціального розвитку нашої держави на 2007 рік. Їх назвав представник уряду Володимир Макуха. За його словами, програма передбачає розв’язання низки системних проблем, зокрема, низької конкурентоспроможності економіки, подолання тенденції споживацьких настроїв на тлі слабкої інвестиційної діяльності тощо. Напрями виходу із кризи уряд, як і під час представлення проекту держбюджету-2007, вбачає в позитивних зрушеннях інвестиційної та інноваційної діяльності, трансферті технологій, притоку приватних інвестицій, створенні технопарків і технополісів, новій якості суспільних послуг, усуненні зайвих регуляторних бар’єрів на шляху розвитку підприємництва, нових відносинах центру і регіонів. Ці та інші фрази не раз лунали під час представлення проекту програми та її обговорення. Але, коли стисліше, то на нас з вами, за задумом уряду, чекає низка кардинальних реформ — адміністративна, земельна, податкова, судова... Щоправда, депутати, у тому числі й з Партії регіонів, звернули увагу на велику кількість пріоритетів, на що міністр В. Макуха відреагував так: якщо впродовж роботи над програмою вдасться зменшити кількість цих пріоритетів, то уряд за це лише дякуватиме. Депутати просили розшифрувати деякі загальні положення.

Наприклад, С. Рижук допитувався: чому є загальні і правильні фрази про енергозбереження в Україні, а не сказано нічого про таку прогресивну в Європі тенденцію, як перехід на біопаливо.

М. Сивульський просив урядовця з’ясувати, як виконавча влада планує втримати інфляцію на рівні 7,5 відсотка річних, у той час, як ціни і тарифи на комунплатежі зростають у кілька разів. Мовляв, на що ж тоді впаде ціна, на які товари і послуги?

А Рефат Чубаров запитував, як так сталося, що у програмі сказано про антарктичну діяльність, а жодним рядком — про розв’язання конкретної проблеми депортованого колись населення Криму. Була і пропозиція кардинально змінити підхід до проблеми, мовляв, який сенс вести мову про залучення коштів в економіку із-за кордону, якщо мільйони доларів і гривень мертвим вантажем лежать у «панчохах» громадян і організацій України. Чому не подбати б про їх вливання в українську економіку.

На порядку денному роботи парламенту цього дня законопроекти про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру, про вже згадувану антарктичну діяльність, зміни до Закону «Про державну службу» з приводу пенсійного забезпечення державних службовців-інвалідів. За скороченою процедурою передбачено розглянути і кілька так званих земельних питань. Проект народного депутата П. Симоненка про зміни до перехідних положень Земельного кодексу України з приводу терміну на продаж земельних ділянок і проект змін Земельного кодексу народного депутата В. Стретовича з приводу прав релігійних організацій на постійне користування землею. Не менш гарячим передбачається і розгляд законопроекту соціаліста Івана Бондарчука з приводу встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб.