Радикально — оптимально

Розв’язання комунально-тарифної проблеми зараз турбує всі органи місцевого самоврядування, бо це — сфера їхніх повноважень. Беззастережна боротьба з високими тарифами на житлово-комунальні послуги буде нерезультативною, доки Закон України «Про житлово-комунальні послуги» вимагатиме від місцевої влади відшкодування різниці між затвердженими та економічно обгрунтованими тарифами. Останні враховують зростання цін на газ і електроенергію — не співвідносне з доходами громадяні і місцевих бюджетів. Фактично мораторій на підвищення тарифів давав формальний привід органам місцевого самоврядування шукати пpавди у суді. І Президент країни своїм вето недвозначно це дав зрозуміти, але народні депутати його подолали, приставши до правди своїх виборців. Отже, органи місцевого самоврядування потрапили у глухий кут. Підвищені цього року ціни на енергоносії, які здебільшого формують собівартість послуг, не скасують (за віце-прем’єром В. Рибаком, комунізму не буде, а зима буде точно — Авт.), місцеві ж баланси вже зараз співають романси. За повідомленнями з областей, чимало районних бюджетів у вересні не виконано ані за доходами, ані за видатками.

Тим часом спеціальна слідча комісія, яку народні депутати створили для з’ясування обгрунтованості тарифів на енергоносії, вже висловилася недвозначно: нас дурять. І, судячи з її висновків, неабияк. Комісія вважає економічно обгрунтованою ціною на природний газ для населення з врахуванням цільової надбавки, транспортування і ПДВ — 314 гривень за тисячу кубометрів, а не 414. (Для бюджетних організацій — 500 гривень, а не 648 гривень).

Мікросимптоми і макрохвороби

Крім газу, місцевій владі ще бракує прийнятної податкової бази, цивілізованого адміністративно-територіального устрою, політичної терпимості, зрештою, загальнолюдського взаєморозуміння. (Це вам не цілуватися при зустрічі — Авт.) Тому, якщо порахувати гроші понормативно та подушно, з вилученнями і соціальною підтримкою, то питома вага місцевих бюджетів у зведеному виявиться ще меншою, аніж цьогоріч. Ще не дійшло до першого читання проекту Держбюджету-2007, а на селі про нього вже складають частівки. Я поцікавився у виконавців, що надихає — 12-відсотковий податок на їхню продукцію чи намір замінити систему дотацій на кредитування, яка також суперечить їхнім інтересам? А вони на те: «Одержувати з центру компенсацію по кредитах — що радіо слухати. Нам очі замилюють нормативами бюджетної забезпеченості, а у структурі витрат районного бюджету більш як на 80 відсотків — енергоносії і зарплата. Тепер збираються урізати її землевпоряднику до 400 гривень. Де знайти на такі гроші недурня?

Вивчаючи проект загальнодержавного балансу, я спробував узагальнити постать землевпорядника. Поставав доволі карикатурний образ. Очевидно, що збалансувати Держбюджет-2007 не вдається через невизначеність цін на газ, бравурні прогнози щодо розквіту експортного потенціалу і переоцінки інвестиційного. Капітальні вкладення з держбюджету — добре, але секторальний або безадресний принцип їх розподілу по горизонталі і вертикалі створює передумови для махрового маніпулювання бюджетним ресурсом, в якому землевпоряднику відведуть передостаннє місце. На останньому залишаться представники соціальної сфери, пенсіонери, військовослужбовці та інші бюджетозалежні. Стаття 99 проекту Держбюджету унеможливлює світле майбутнє для Пенсійного фонду, оскільки в разі недостатності виділених коштів за бюджетними програмами, пов’язаними з розмежуванням джерел виплати пенсій, вони сплачуються не, як було, бюджетним, а коштом Пенсійного фонду. З огляду на касовий розрив у близько 2,5 мільярда гривень, який виник вже цього вересня, неважко передбачити системний пенсійний форс-мажор і стрімке зростання безробіття. Знову ж таки на це вказує і негласне закріплення видатків на централізовані програми за територіями. За проектом, дефіцит бюджету зріс, а на посилення фіскального тиску вказують і запровадження 15-відсоткової ставки з доходів громадян, і вже згаданий вище 12-відсотковий податок на сільгоспвиробництво, і зростання ставок рентних платежів, і фактично заморожена амортизація оновлюваних основних фондів, і переведення працівників силових органів на сплату податків за загальною схемою. Прямо кажучи, податкові новації згідно з Бюджетним кодексом слід було впроваджувати не пізніше 15 серпня цього року, а то й раніше, але правду люди кажуть: краще пізно, ніж ніколи.

Знову курчата хирляві

Курчат рахують восени не тільки в Україні. З огляду на світову кон’юнктуру, загальну потребу і мізерний обсяг інвестицій в Україну, податкове навантаження на її економіку Світовий банк наприкінці місяця висловився на користь більш поміркованого зростання ВВП у 2007 році — до 4—5 відсотків. Нагадаю, уряд передбачає 6,5. Хоч як це парадоксально, а зростання ВВП у тому чи тому форматі, як свідчить проект держбюджету-2007, може істотно знизити темпи зростання доходів українців. І це тим більше прикро, оскільки за останні роки господарювання ми спромоглися позбутися залежності економічного зростання від важкої індустрії і експорту. Нині динаміка ВВП багато в чому залежить і від оптової торгівлі та рівня споживання. Через це рішення заморозити тарифи на житлово-комунальні послуги видається експертам алогічним. І такою самою — пропозиція їх знизити, оскільки, по-перше, від цього виграють тільки споживачі з високими статками, а, по-друге, наступне подорожчання послуг буде ще суттєвіше. Курчата вересня, хоч як крути, вийшли хирляві, бо вочевидь влада не подбала про стимулятори їхнього росту — гарантовану адресну компенсацію від подорожчання житлово-комунальних послуг для найбільш малозабезпечених і забезпечення тісного взаємозв’язку між перспективами промисловості і доходами громадян.