Поділяй і пануй

Київська влада має намір розмежувати комунальні і державні землі. Головне управління земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації оцінює розробку проекту розмежування земель комунальної і державної власності в 2,1 млн. гривень. Крім того, як повідомляє прес-служба КМДА, виконання робіт з визначення меж цих земель на місцевості коштуватиме ще 450 тис. гривень, а виготовлення державного акта на право комунальної власності на землю територіальної громади Києва — 180 тис. гривень. Фінансування розробки проекту і розмежування земель комунальної і державної власності здійснюється за рахунок державного і міського бюджетів пропорційно площі земель, віднесених до тієї чи тієї власності.

Нагадаємо, що площа Києва становить 83,6 тис. га.

Битва за Кавказ

Президент Грузії Михайло Саакашвілі сподівається, що Росія не застосовуватиме проти його країни військову силу. Однак російські військові угруповання, дислоковані на Кавказі, уже перейшли на високий ступінь бойової готовності.

Після затримання в Грузії шістьох російських військовослужбовців, котрих обвинуватили в шпигунстві, московські яструби вимагають закликати Тбілісі до порядку і провчити Саакашвілі. Усі телеканали РФ наповнені войовничою риторикою, вимогами «силою звільнити наших хлопців». Однак у Раді Федерацій думають по-іншому. Спікер Ради Федерацій Сергій Миронов вважає передчасним запровадження Росією жорстких кроків стосовно Грузії. «Спочатку все-таки потрібно спробувати розв’язати конфлікт без санкцій, на політичному рівні», — заявив С. Миронов. Москва звернулася до ООН із проханням осудити грузинське керівництво.

У суботу в Нью-Йорку було оприлюднено так званий «сигнальний» варіант доповіді генсека ООН Кофі Аннана, у якому він по суті підтримав позицію Москви стосовно ролі російських миротворців у Грузії. Однак це ще ні про що не свідчить. Адже на екстреному засіданні РБ ООН минулої п’ятниці ніякої офіційної заяви, усупереч сподіванням російської сторони, прийнято так і не було. Натомість цього ж дня до сенату США було внесено законопроект про підтримку вступу Грузії до НАТО. Ініціатива походила від сенатора-республіканця Білла Фріста, якого підтримали його відомі однопартійці: голова сенатського комітету з іноземних справ Річард Лугар і сенатор Джон Маккейн. При цьому конгресмени мають намір виділити Грузії 10 млн. доларів на реалізацію політичних, економічних і військових реформ, необхідних для членства в Північноатлантичному альянсі.

А наступного дня, у неділю, президент РФ Володимир Путін провів нараду з членами російської Ради безпеки. Він обвинуватив Грузію в «державному тероризмі» й порівняв політику керівництва країни з політикою Берії. Потім було оголошено про призупинення виведення російських військових баз з цієї країни, а командувач Групи російських військ у Закавказзі генерал Андрій Попов заявив, що російські війська готові застосувати «зброю на ураження» в разі, якщо Грузія розпочне проти них якісь дії.

Грузинська парламентська опозиція в нинішній ситуації виступила на підтримку влади. Лідери Республіканської і Консервативної партій Тіна Хідашелі та Коба Давіташвілі закликали представників політичних партій і громадських організацій Грузії утворити навколо спорожнілого російського посольства живий ланцюг. Цю акцію намічено провести напередодні виборів до органів місцевого самоврядування, котрі відбудуться 4 жовтня.