— Коли років шість тому Укрінформ створював всеукраїнський прес-центр, ми ставили перед собою завдання не ганятися за політичними сенсаціями, — каже Віктор Чамара , генеральний директор агентства. — І хоча не відкидали інтересу до політиків, подумали про те, як донести більше інформації про вітчизняних виробників. Насамперед привернути увагу до проблем. Тому гостями прес-центру ставали ті, хто працює в глибинці, у найтяжчих умовах, віч-на-віч зіштовхуючись із усіма законодавчими, податковими та іншими колізіями.

Наступний крок — участь у програмі Австрійського пресового агентства, що розкрутило проект «Служба регіональних повідомлень». Це інтернет-ресурс, на якому могли виставити свої повідомлення будь-яка фірма, будь-яка компанія. На жаль, не так багато в Україні підприємств, що бажають взяти участь у цьому європейському проекті. Але ті, хто дав згоду, переконалися, що це — прямий шлях до інвестицій, популяризації власного іміджу. Далі — розкручування інтернет-конференцій у Києві і великих обласних центрах та «круглі столи». Ми хочемо бути почутими, зрозумілими і цікавими.

Укрінформу це вдалося. «Круглий стіл» у Миколаєві на тему «Соціальна відповідальність влади і бізнесу в регіоні» зібрав публіку вельми представницьку. Керівники області й міста, начальники обласних управлінь, представники профспілок, громадських організацій, великого і малого бізнесу. І усі вони спробували визначити, наскільки плідним має бути співробітництво влади і бізнесу для того, щоб вигравало від цього населення.

Сергій Карцев, заступник голови Миколаївської облдержадміністрації, запропонував розглядати проблему у вигляді моделі трикутника, де сторони — влада, бізнес, населення. Влада формує державну політику, забезпечує порядок і створює умови для нормального функціонування бізнесу і гідного життя людей. Бізнес, одержуючи прибуток, водночас має усвідомлювати свою соціальну відповідальність і здійснювати соціальне інвестування. Населення, як мінімум, не повинно страждати від дій влади і бізнесу.

Однак у ході діалогу з’ясувалося, що в реальному житті не все так легко вписується в запропоновану схему. Так, міський голова Володимир Чайка вкрай негативно висловився з приводу дій центральної влади, що у своїх рішеннях не враховує думки громади. А от бізнес, зазначив В. Чайка, у складні для міста часи пішов назустріч владі і населенню. Свого часу, коли хлібозаводи переживали не найкращі часи почали працювати міні-пекарні, що забезпечили населення хлібом.

Найбільш вдалим прикладом соціального інвестування сьогодні, як зазначали багато учасників «круглого столу», є діяльність Миколаївського глиноземного заводу. Директор з персоналу цього підприємства Тамара Дем’яненко розповіла про те, що відповідальність компанії перед суспільством, тобто успішна виробнича діяльність, забезпечення гідних умов праці, увага до екології, турбота про співробітників і їхні родини — ключова теза в стратегії «Русского алюминия». Щоб зробити свої соціальні програми найефективнішими і корисними для жителів регіону, НГЗ, облдержадміністрація і міськвиконком вперше в Україні уклали угоду про соціальне партнерство і співробітництво.

Інтереси населення на «круглому столі» захищала голова обласної ради профспілок Маргарита Сапожникова. Якщо великий бізнес зацікавлений у створенні позитивного іміджу і тому вкладає гроші в громаду, то малий і середній — нерідко порушує права населення. Прикладів таких більш ніж достатньо. Це і зарплата в конвертах, і приховане безробіття, і спроби піти в тінь. Від усього цього страждають наймані робітники, яких позбавляють належних їм соціальних благ.

Загалом розмова вийшла цікава, жвава і гостра. А те, що висловлене на «круглому столі» не залишиться тільки словами, пообіцяв генеральний директор Укрінформу Віктор Чамара. Усі пропозиції і зауваження будуть узагальнені і на-правлені до Верховної Ради України, з ними буде ознайомитися на сайті інформаційного агентства.

Миколаїв.