Сьогодні минає 70 років Євгенові Пронюку — відомому борцю за незалежність України, колишньому політв’язню, депутату Київської міськради (1990—1994), народному депутату України другого скликання, голові Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих.

«За хліб не платять свободою» — під такою назвою невдовзі вийде у світ книжка Євгена Пронюка.

Це девіз його життя. 1965 року молодший науковий співробітник Інституту філософії АН УРСР Пронюк подав до захисту дисертацію. Того ж року мала вийти книжка на тему дисертації (суспільно-політична, філософська думка в Галичині другої половини ХІХ століття). Перед ним відкривався шлях у науку.

Але 1965 року прокотилися арешти серед української національно свідомої інтелігенції.

Викликів на допити у справі арештованих виявилося достатньо, щоб на цьому обірвалася наукова кар’єра Є. Пронюка.

Звільненню його з роботи 1965 року за наполяганням КДБ вдалося запобігти тодішньому директорові Інституту філософії Павлові Копніну, який висунув прості аргументи: в інституті Пронюка вже всі знають, а на іншій роботі він буде агітувати нових людей. Директора послухали. І молодого вченого залишили працювати в інституті, але вже на посаді бібліографа.

Пронюк з однодумцями не припиняв розповсюдження «самвидаву». Все це робиться під неприхованим стеженням КДБ. 1972 року Є. Пронюка заарештовують. Перебуваючи під слідством, він намагався всіляко захистити інших. Його адвокат казав, що протоколи допиту Пронюка легко читати, бо на всі запитання дається одна відповідь: «З етичних міркувань відповідати не буду».

Судовий вирок був суворий: (ч. 1 ст. 62 Кримінального кодексу УРСР — антирадянська пропаганда та агітація з метою підриву й ослаблення радянської влади) — 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання. (Це його друга репресія. А вперше — 1947 року, за участь батька (!) у боротьбі ОУН-УПА депортований до Казахстану на спецпоселення, звідки 1952 року втік в Україну.)

У пермських таборах Є. Пронюк бере активну участь у різних акціях протесту політв’язнів. КДБ кидає його двічі (на 35-й і 36-й зонах) в табірні в’язниці (ПКТ), що підриває його здоров’я. Життя йому рятує втручання світової громадськості (передусім «Міжнародної амністії»).

1984 року він повертається до Києва, згодом включається в активну громадську діяльність. Стає одним із засновників товариства «Просвіта», «Меморіалу». 1989 року колишні політв’язні комунізму створили Всеукраїнське товариство політв’язнів і репресованих. Євгена Пронюка обрали його головою, яким він залишається і дотепер.

Він був активним членом виконкому УГС (Української Гельсинської спілки). Потім став одним із фундаторів Української Республіканської партії, багато літ був членом її Проводу. 1990 року Є. Пронюка обрано депутатом Київської міськради, головою Демблоку. Його цікавить розвиток самоврядування. Демблок, очолюваний Є. Пронюком, показував приклад народовладдя в Києві. Він був серед тих депутатів, які підняли 24 липня 1990 року український прапор біля Київради на Хрещатику.

Новим етапом в житті Є. Пронюка стала його діяльність як народного депутата України. У Верховній Раді всі свої зусилля він спрямовує на захист прав громадян України, зокрема репресованих. Він був автором і співавтором багатьох законопроектів, передусім соціальної спрямованості.

Громадська і політична діяльність Є. Пронюка відзначена державними нагородами — він повний кавалер ордену «За заслуги». Нагороджений Почесним орденом «Січовий Хрест» Міністерства оборони України, Почесним хрестом за правозахисну діяльність від угорського уряду, Знаком пошани Київського міського голови.

Є. Пронюк продовжує займатися й науковою роботою — щойно вийшла з друку його монографія «Остап Терлецький в ідейній боротьбі в Галичині 70-х років ХІХ століття».

Тож нових Вам перемог, сил, здоров’я, Ювіляре! Многая літа!

Тамара ПАХОЛОК.

Президент боротиметься з антисемітизмом і ксенофобією

Завтра розпочнеться міжнародний форум, приурочений до 65-ї річниці трагедії в Бабиному Яру. Участь у ньому візьмуть президенти України Віктор Ющенко, Ізраїлю Моше Кацав, Хорватії Степан Месич і Чорногорії Філіп Вуянович. Крім того, до Києва приїдуть представники 41 країни. А найближчим часом буде створено робочу групу із відомих фахівців-істориків, політологів, соціологів, яка наблизить українських громадян до розуміння трагедії Бабиного Яру і таких явищ, як антисемітизм і ксенофобія. Про це вчора повідомив радник Президента з гуманітарних питань Маркіян Лубківський. «Це стане не тільки виконанням відповідних доручень Президента, а й дасть змогу всім нам зробити свій внесок у зміцнення в Україні міжнаціонального миру і злагоди. Бездіяльність і зволікання в цих питаннях є неприпустимими», —зазначив він. Відповідно до розпорядження Президента в Києві буде створено державний історико-культурний заповідник «Бабин Яр».