Верховна Рада прийняла до розгляду законопроект Кабінету Міністрів «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Процес рушив.

На шахті ім. О. Засядька на Донеччині стався раптовий викид метану, який забрав життя 13 гірників. Кожний мільйон видобутого вугілля, за статистикою, потребує чотирьох людських жертв.

Якщо говорити про держбюджет, то важко абстрагуватися від цифр. Але можна. Глава міністерства фінансів Микола Азаров виступає проти збільшення розміру дефіциту бюджету. Парадоксально, але, якщо країна житиме за проектом балансу, представленим минулого тижня, то законодавчий формалізм ні до чого: ми матимемо більш глибокий дефіцит держбюджету і з огляду на вочевидь завищені доходи, і з огляду на малопрогнозовані видатки, і з огляду на непевні джерела покриття різниці між ними, і з огляду на очевидний намір уряду покерувати суспільними грошовими ресурсами в ручному режимі.

Річ не в цифрах, а в підходах до розв’язання соціально-економічних проблем. Усі побачили, як Прем’єр-міністр Віктор Янукович дорікнув пальчиком Миколі Яновичу, мовляв, негоже ображати дітей, треба залишити, як є, розмір і механізм видачі одноразової матеріальної допомоги у зв’язку з народженням дитини. Ця телевізійна мізансцена нагадала інструктаж одного кіногероя не плутати: кому — квітки, кому — морозиво. Але так само насваритися на Миколу Яновича може будь-хто. Попри наміри збільшити видатки регіональної казни на 38 відсотків, додаткових грошей місцевим бюджетам у центрі нібито не передбачають. (Народні депутати були дуже розчаровані, що їх не поінформували про намічений розподіл інвестицій за відповідними територіями і за приблизно двома сотнями держпрограм). Попри задекларований розвиток мережі дитячих закладів, фактично поставлено хрест на держпрограмі «Гроші ходять за дитиною». А, судячи з попередніх відгуків про вищеозначений проект держбюджету, вони навряд чи ходитимуть і за дорослими. Зростає на два відсотки податок з доходів громадян, обіцяють запровадити податок на нерухомість, обмежується низка програм у пенсійному і соціальному забезпеченні. Зрештою, всім відомо, що по писаному держбюджет у нас не виконували ніколи. Цього року сільгоспвиробники не дочекаються обіцяної компенсації за відсотками по кредитах, наступного року — пільг з ПДВ. Народний депутат Сергій Матвієнков слушно зауважує, що грішми, які ми щороку виділяємо на створення, реструктуризацію робочих місць після закриття шахт, вугільна галузь уже може самотужки годувати бюджет. Тепер не про цифри, а про підходи. Вони, звичайно, кореспондуються з підходами попереднього уряду, як чорне з білим. За багатьма пропозиціями вгадується стилістика нового українця, беручкого до справи бізнесмена, а не затурканого паперотворчістю держслужбовця. Ну, хіба спало б на думку останньому перевести механізм передачі нерухомого майна в оренду на конкурсні засади, розкрутивши орендну плату? Перереєструвати за два місяці всі угоди — це, справді, почерк чиновника-адміністратора. А обмежити терміни оплачування лікарняних знову ж таки вочевидь пропонувала більш практична голова.

Шосту частину держбюджету (26,8 мільярда гривень) поки що заплановано спрямувати на інвестиційні статті. Знову ж таки за браком часу ще не встигли визначитися з конкретними реципієнтами, хоча мені, наприклад, цікаво, куди інвестуватимемо — у державні чи приватні підприємства? І на чому, власне, грунтується віра авторів законопроекту, в інвестиційний потенціал приватизаційної виручки? Усе це та багато чого іншого обіцяє нам важкий процес доопрацювання проекту в терміни, визначені Бюджетним кодексом. Але вже спільно з профільним комітетом Верховної Ради. Процес рушив, як завжди, переобтяжений запитаннями.

Серед тижня стався потужний викид метану на шахті ім. О. Засядька у Донецьку. Шахта стояла на волосинці від чергового вибуху, які тут мали місце 1999-го, 2000-го, 2001-го і 2002-го. За роки незалежності на шахтах країни загинуло більш як 3,5 тисячі чоловік. Видобуток вугілля вже перетворився на найбільш смертоносне ремесло. Але я знову не про цифри, а про тенденції. Шахта ім. О. Засядька славна не тим, що вона найглибша — у підземному космосі видобуває вугілля кожна п’ята шахта. А тим, що до безпеки праці тут ставляться краще, ніж деінде, не шкодуючи ані грошей, ані зусиль. Гарантувати стовідсотковий захист від сюрпризів космічних надр, в яких концентрація метану перевищує допустимі норми у рази, неможливо. І сьогодні експерти не можуть відповісти, що саме спричинило аварію на шахті ім. О. Засядька. Але від керівників галузі і влади стовідсоткових гарантій не вимагають. З гарантіями (згадайте походи шахтарів на Київ) завжди було непереливки. Наступного року на підтримку вугільної галузі уряд планує спрямувати більш як 5 мільярдів гривень. Та хто гарантує, що ці кошти дійдуть до адресата, а не порадують посередників. Тут, як то кажуть, одним — квіточки, іншим — морозиво.