Подивімось у вічі ще раз
На ХІІІ Національному книжковому форумі серед видань Української академії друкарства була книжка Оксани Теленчі
«Подивімось у вічі дітям. Наметове містечко: учора, сьогодні, завтра». Правління Львівської обласної організації Національної спілки журналістів висунуло її на здобуття обласної премії в галузі журналістики та публіцистики імені В’ячеслава Чорновола.— Завжди з цікавістю читаю Оксану Теленчі — розумну, іронічну, рідко — патетичну. Це — справді рідкість. Нинішня книга — особлива її робота. Автор
«заховався» за іншими мовцями, мовби розчинився в монологах своїх персонажів. Це — винахід ефективного прийому. Це треба не тільки літературно «запатентувати», а й належно поцінувати. Я захоплений цією роботою: замість монологу автора — хор, полілог. Рекомендую цю книжку прихильній увазі читачів.Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ,лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка.
Від редакцІЇ: Свого часу значну частину нарисів книжки було опубліковано на сторінках газети
«Голос України». Відомі політичні зміни дають підстави для роздумів: чи ж був насправді той великий народний здвиг, котрий назвали Помаранчевою революцією? Кого тепер вважати героями і антигероями Майдану? Відповіді на ці та інші болючі питання можна пошукати у згаданій книжці, яка зачіпає живий нерв нинішніх реалій. Автор та її герої нагадують, що негоже вихлюпувати разом із водою й дитину, бо ми — «нація високої гідності». Саме про гідність, яка дає підстави і моральне право подивитися у вічі дітям, тобто тому поколінню, яке незаангажовано, без відомого «кольороподілу», за великим історичним рахунком оцінюватиме дії батьків, йдеться у монологах скромних «солдатів» Майдану. Вони зробили своє і залишилися в тіні. Тим часом вгору висунулися інші. Було б добре, якби «інші», читаючи ці рядки, теж подивилися у вічі дітям.Летять птахи, а з ними... грип
Через кілька днів до нас із півночі потягнуться перелітні птахи. А саме вони, як відомо, є переносниками небезпечної хвороби. Чим загрожує Україні осіння міграція пернатих, йшлося на засіданні національного прес-клубу.
Зокрема, як зазначив директор департаменту біологічних, водних, земельних ресурсів та екомережі Міністерства навколишнього природного середовища України Ярослав Мовчан, найнебезпечнішою зоною залишаються озеро Сиваш і прилеглі території та населені пункти, розташовані вздовж Дніпра. Весною на Сиваші зупинялося понад мільйон птахів. П’ять відсотків із них були хворі. Нині, за прогнозами, ця цифра може зрости до 50 відсотків, бо летітимуть молоді, ще не зміцнілі птахи.
Тож боятися є чого. Тим часом у міністерстві запевняють, що готові протистояти лихові. Для цього в кожному районі є групи швидкого реагування, вони оснащені всім необхідним і пройшли спеціальні навчання. Розроблено і вже апробовано кілька видів вакцин. Людей тим часом закликають утриматися від полювання, не випускати cвійську птицю та обмежити спілкування з птахами. Найнебезпечнішими серед них є гуси, качки, лебеді та баклани. Ризик полягає і в тому, що вірус весь час видозмінюється, тож щойно розроблені вакцини можуть виявитися малоефективними. Тому, як кажуть, береженого і Бог береже.
Марина КРИВДА.
