«Сестринівка чекає обіцяного, Леоніде Макаровичу!» — в публікації під таким заголовком («Голос України» за 18.08.06) її автор Галина Шевчук нагадала народним депутатам України Леоніду Кравчуку і Григорію Калетнику про їхню обіцянку сприяти у відновленні будинку родини Грушевських, що розташований у селі Сестринівка Козятинського району Вінницької області. «Вибори пройшли і про обіцяне забули», — пише авторка.

Зустрітися з нею у Сестринівці не вдалося. Сільський голова Віктор Сушко уточнив, що пані Шевчук давним-давно в селі не живе. Звідки в неї інформація про справи в селі, йому невідомо. Бо невдовзі після того, як народні депутати побували в Сестринівці, на рахунок сільради з держбюджету було переказано 20 тисяч гривень цільових коштів, а вже нинішнього року — ще 100 тисяч гривень, за що сільська громада щиро вдячна. Бо багато хто переймався долею будинку родини Грушевських, але конкретну допомогу на його відновлення отримали лише після того, коли в селі побували народні депутати Л. Кравчук і Г. Калетник.

Сільський голова пояснив, що кошти мали піти на відновлення старого будинку діда Михайла Грушевського Захарія Опокова. Однак будівля була така ветха, що не підлягала ремонту. Тому було прийнято рішення про її знесення і спорудження нового будинку. Цим і зайняті нині будівельники. Разом з ними сільський голова проводить чи не найбільше часу. «Хочемо встигнути завершити роботи до кінця вересня — 29 числа будемо відзначати 140-ву річницю з дня народження Михайла Грушевського».

Автор листа Г. Шевчук нарікає також на те, що нова будівля зовсім не схожа на ту, в якій жили Грушевські. Пише, що це знущання з їхньої пам’яті.

— Не про це треба сьогодні говорити, — впевнений сільський голова. — Треба подбати про належний догляд за новим будинком! А хто це робитиме? В сільської ради на це коштів немає. Поки що експонати перебувають у місцевій школі, де є охорона, тож ми спокійні за їх збереження. А коли «переїдуть» у новобудову, хто їх оберігатиме?

В. Сушко адресує це питання представникам і районної, і обласної влади, обласному управлінню культури. Це хвилює сільського голову не менше, ніж вчасне завершення робіт.