В Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона НАНУ й досі стоїть електронно-променеве зварювальне устаткування, біля якого колись фотографували генсека М. Горбачова. До того ж на Держпремію цього року висуватиметься технологія електронно-променевого зварювання (EПЗ) на устаткуванні нового покоління, якою зацікавилися у США, Великій Британії, Китаї...

Тому годі шукати тут кращих гідів, аніж професор Олег Назаренко та доктор технічних наук Володимир Нестеренков. А з пропозицій Інституту математичних машин і систем, де завідує кафедрою Віталій Литвинов, кілька років тому все починалося.

Питаю Олега Кузьмича Назаренка:

— Мабуть, такі технології не можуть не вразити і представників всесвітньо відомої корпорації «Aіrbus»?

— Авжеж. Але ви набиваєтеся на екскурсію в майбутнє, хоч співпрацювати з «Аіrbus» ми почали кілька літ тому. І тоді було зрозуміло, що ЕПЗ у вакуумі — досить ефективний метод сполучення конструкцій літаків, ракет, ядерних реакторів, бо унеможливлює «забруднення» металу шкідливими газами. Щільність, інакше кажучи, потужність електронного пучка, прототип якого, до речі, використовується у кінескопі телевізора, така висока, що дає можливість сполучати метали. Та так якісно, що виріб часто не потребує механічної обробки. Як-от, корпус ракетного двигуна або шестерні в коробці передач автомобіля. Заковика в тім, що треба точно спрямувати пучок електронів у стик металів. Адже навіть мізерна зміна кута нахилу може спричинити дефекти, які усувати складно. Тож ми мали автоматизувати процес, створити так звану систему автоматизованого управління технологічним процесом. Для цього і створили міцний союз з технологів-патонівців і управлінців з Інституту математичних машин і систем.

В. Литвинов: А ось результат: опановано світовий стандарт програмування процесу зварювання на засадах модельного управління. Це дало змогу нам вийти на американський ринок і успішно конкурувати з такими компаніями, як «Scіaky»»...

О. Назаренко: Знакова історія! Аерокосмічна компанія «Боeing» і не менш іменита «GKN Chemtronіcs» запропонували нам участь у тендері на виготовленння двох унікальних пристроїв для електронно-променевого зварювання. Ми впоралися з високими конкурсними вимогами краще за «Scіako», до того ж скоротивши вартість замовлення на кілька сотень тисяч доларів США. І не лише тому, що наші робітники одержують платню удесятеро меншу, ніж американці. Допоміг колосальний досвід, набутий за часів СРСР, адже тоді ми були головними розробниками усіх технологічних процесів зварювання для промисловості, ВПК...

З несказаного: На заводах з виробництва вузлів для аерокосмічної техніки корпорації «GKN» у Сан-Дієго і Кенті пристрої для ЕПЗ працюють вже три роки у три зміни. За технологією, яку тут просто називають патонівською...

В. Нестеренков: Велика Британія, до речі, давно виношує ідею пасажирського літака з крилом зі зварними конструкціями. «Aіrbus» вже визнав, що їм бракувало нашої технології ЕПЗ з багатокоординатними переміщеннями променевої гармати і, власне, виробу. Дві зварені на нашому устаткуванні панелі вже встановлені на літаки

А-380 і зараз випробовуються. Звісно, не в небі, а на землі. Нашим панелям можна буде побажати щасливого польоту лиш після того, як на землі крило проживе три життя. Такий закон. І через кожні три місяці його розбиратимуть, шукатимуть дефекти, знову зберуть і знову випробують... Втім, зварні панелі на крилах військових літаків вже давно стоять.

З несказаного: Доторкнувшись до панелі крила літака А-380, намагаюсь уявити: заготовка з алюмінієвого сплаву прибула зі США, зварили її в Україні, мехобробку зроблять в Тулузі (Франція), а потім її збиратимуть у Великій Британії. (Дивись фото). Стане аерокрилом — облетить світ.

— Бачу, виробничі площі інституту переповнені замовленнями. Але все робиться для «дяді»...

О. Назаренко: Справді, оцей пристрій замовили китайці, цей —росіяни, а той — американці. На жаль, наша промисловість ще не оговталась від довгої економічної кризи, а щоб робити такі дорогі замовлення, потрібні немалі гроші й час. Але з огляду на виклики, на які доводиться відповідати нашій промисловості, ми дочекаємося замовлень і від неї.

В. Литвинов: Погляньте, що діється на моніторі оператора, який сканує зону зварювання долота для буріння. Зварюються три елементи, але будь-яку похибку унеможливлюють інтелектуальні агенти, візуальне проектування, контроль за процесом. Самі розумієте, до чого може призвести вихід з ладу долота на буровій! Скажу так: промисловий ареал застосування технології ЕПЗ дуже широкий — аерокосмічна індустрія, ядерна енергетика, машинобудування, електроніка і точна електромеханіка...

— Всюди б так добре, як у вас!..

О. Назаренко: А ми не казали, що нас усе влаштовує. Найгірше, що їдуть за кордон молоді класні спеціалісти...

— А у що вкладають гроші американці — в людей чи технології?

О. Назаренко: Це майже тотожні речі. Вкладаючи гроші у технології, інноваційний розвиток, держава створює умови для розвитку інтелекту. Кого не дратує, що після десятиріч інвестицій у так званий людський чинник, сьогодні нікому працювати на високоточних верстатах деяких столичних підприємств!

В. Нестеренков: А кому сподобається, що твій завод купують за безцінь — щоб зруйнувати, а на тому місці поставити готель?

В. Литвинов: Я вам назву з десяток людей, які перейняли мій досвід і вже виїхали на закордонні хліби. Вважаю, інвестувати треба технології. Але без фанатизму. Бо наш хліб найкращий.