19 вересня 2006 року

До офіційного початку опалювального сезону залишається вже менше місяця. Зовсім скоро громадяни відчують, наскільки якісно підготувався до осінньо-зимового періоду паливно-енергетичний комплекс країни і житлово-комунальне господарство.

Оскільки проблеми ПЕКу щороку лише загострюються, варто зазначити: це трапляється саме через те, що ми ніяк не можемо позбутися аврального характеру подолання кризи в цьому питанні. Доки відповідні структури не навчаться завчасно мобілізувати зусилля на підготовку паливно-енергетичного господарства до роботи в осінньо-зимовий період, доти і надалі доведеться лише «гасити пожежу».

Достатньо суворі кліматичні умови в Україні (середньорічна температура становить, як правило 6—8o С) визначають теплозабезпечення як найбільш соціально важливий і водночас найбільш паливомісткий сектор економіки. Незважаючи на це, теплозабезпечення, на відміну від основних галузей ПЕК, не має єдиної технічної, інвестиційної, організаційної та економічної політики. Доводиться визнати, що стан системи теплозабезпечення в країні наближається до критичного і набуває масштабів національного лиха. На більшості об’єктів підготовка до опалювального сезону і в попередні, і цього року ведеться в авральному порядку — в останні 1—2 місяці. Внаслідок цього близько 15—20 відсотків усіх об’єктів теплозабезпечення входять в осінньо-зимовий період незадовільно підготовленими.

Система теплозабезпечення в Україні являє собою господарство, яке характеризується доволі великим ступенем зношеності: наявне обладнання фізично та морально застаріло. Крім втрат тепла, з витоками теплоносіїв щорічно втрачаються тисячі кубометрів гарячої води. Контроль технічного стану, режимів роботи теплозабезпечення — недостатній, аналіз аварій та відмов не проводять, витоки теплоносія на порядок перевищують нормативні показники, заміну трубопроводів через корозію проводять кожні 5—7 років.

Фізичне старіння обладнання електростанцій та електричних мереж становить у середньому 60—75 відсотків, що свідчить про вкрай низький рівень модернізації виробництва. Із загальної встановленої потужності українських ТЕС (28700 МВт) 24 відсотки —фізично повністю спрацьовані, 66 — експлуатуються понад розрахунковий ресурс часу роботи і лише у 10 відсотків ще не закінчився встановлений період експлуатації.

Водночас в деяких регіонах ремонт і підготовка об’єктів теплопостачання до опалювального сезону проводиться з відставанням від затверджених графіків, планів. Незадовільно відбувається накопичення необхідних запасів вугілля, рідкого палива для роботи об’єктів теплопостачання в осінньо-зимовий період.

Зростає заборгованість і підприємств житлово-комунального господарства за спожиті газ, електричну енергію, і споживачів за послуги водо-, теплопостачання та водовідведення. Політика цін і тарифів стала непосильним тягарем для населення, що, в свою чергу, призводить до збитковості підприємств житлово-комунального господарства.

Встановлення тарифів органами місцевого самоврядування відбувається не завжди прозоро, є випадки включення до собівартості послуг необгрунтованих витрат, а у разі зниження якості послуги, від’єднання теплопостачання не відбувається відповідний перерахунок вартості послуги за ініціативою виконавця послуги. Крім того, вкорінилася практика встановлення завищених норм споживання газу, води, тепла, норм втрат і витрат. Невиправдано затягується реформування житлово-комунального господарства.

З метою уникнення непередбачених наслідків у опалювальному сезоні 2006—2007 роках фракція Соціалістичної партії України пропонує терміново провести такі профілактичні заходи:

— органам виконавчої влади, і центральним, і на місцях, здійснити комплексну перевірку реального стану забезпечення об’єктів теплопостачання енергоресурсами на початок опалювального сезону із врахуванням нормативних запасів та запасів держрезерву;

- провести заходи з перевірки реального стану системи водо- та теплопостачання з метою уникнення в період опалювального сезону надзвичайних ситуацій;

- переглянути чинні норми і нормативи споживання послуг, ціни і тарифи на них, порядок формування собівартості послуг з метою встановлення економічно-обгрунтованих тарифів і цін;

- провести комплекс заходів щодо погашення боргів минулих періодів споживачами житлово-комунальних послуг, зокрема населенням, підприємствами, установами і організаціями, які фінансуються за рахунок державного та місцевого бюджетів, перед підприємствами житлово-комунального господарства, а також підприємствами житлово-комунального господарства перед постачальниками енергоносіїв.

Василь ЦУШКО, голова фракції СПУ.