Керуватися в роботі пріоритетами суспільства, а не особистими амбіціями

В редакції «Голосу України» відбулася зустріч з головою Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолієм Кінахом.

Ред.: Найактуальнішим на сьогодні для держави є прийняття виваженого бюджету 2007. На чому побудований проект цього документу?

А. Кінах: Перша оцінка така: передбачено підсилити в структурі проекту бюджету 2007 складову інвестиційного та інноваційного розвитку нашої держави. Тобто, зробити серйозний крок у зміцненні стратегії — розвитку, а не тактики споживання. Дуже важливо, що в проекті держбюджету це підкріплюється достатньо серйозними сумами, які сформульовані на відповідні капітальні вкладення, особливо з урахуванням регіональних проблем (демографічних, економічних тощо). Тому надалі має принципове значення, щоб ці ресурси, які зафіксовані в державному бюджеті на розвиток, були спрямовані за призначенням, по пріоритетах, головних проблемах нашої держави і суспільства. Також потрібно забезпечити прозорий механізм в контексті перерозподілу цих ресурсів без проявів політичної поточної кон’юнктури.

Для нас має велике значення, щоб у структурі держбюджету на 2007 рік не були допущені рецидиви минулих періодів (включаючи 2005-2006 рік, коли в Законі «Про державний бюджет» змінювалася система оподаткування). Це серйозно знижує довіру інвесторів до держави.

Уважно потрібно підійти до соціальної складової. Альтернативи стратегії підвищення платоспроможності нашого внутрішнього ринку не існує. Головне, щоб це спиралося на конкурентоздатність економіки та створення нових робочих місць. Тому ми підтримуємо пропозицію уряду: до кінця 2007 року підвищити мінімальну заробітну плату до 450 гривень.

Проект держбюджету-2007 повинен бути розглянутий не тільки в парламенті, але й на рівні економістів, аналітиків, громадських організацій. Зараз така система задіяна. Я вважаю, що у нас є всі шанси прийняти збалансований бюджет, в якому буде підсилена складова розвитку, а не споживання.

Ред.: Витрати, передбачені державним бюджетом, відповідають запитам суспільства? Кабінет Міністрів говорить про проблеми наповнення оборонного держбюджету. Готується пакет документів, спрямований на залагодження цієї ситуації. Чи є це нагальною потребою?

А. Кінах: Для нас має принципове значення зробити кроки для зміцнення оборонної безпеки держави, включаючи національну безпеку України. Тому це питання буде розглядатися в Комітеті з питань національної безпеки і оборони та в Раді національної безпеки і оборони. Верховна Рада розглянула законопроект про чисельність Збройних сил в Україні. На 31 грудня 2007 року загальна чисельність Збройних сил України становитиме 200 тисяч військовослужбовців, у тому числі 152 тисячі військовослужбовців бойових частин.

Наш комітет прийняв рішення підсилити роботу з усіх складових оборонної безпеки держави. В жовтні планується — вперше за історію незалеэної країни — розгляд проекту стратегії національної безпеки України. Ця стратегія існує у всіх розвинутих країнах. Вона переглядається раз на два-три роки з урахуванням глобальних змін, внутрішніх і зовнішніх ризиків для конкретної держави. Країні необхідно переходити на стратегічне планування з цих питань: воєнна доктрина, виробництво спецтехніки, озброєння, система управління розвитком оборонно-промислового комплексу, соціальний захист військовослужбовців. Ми будемо приймати рішення про динаміку чисельності Збройних сил на період 2008-2011 років. Маю на увазі модернізацію збройних сил України, оснащення сучасною спецтехнікою та зброєю, перехід на професійні методи комплектування. Все це має бути на основі світових стандартів. Для порівняння: Польща (39 млн. населення) має армію, чисельність якої становить 150 тис., Туреччина (70 млн. населення) — 570 тис., Італія — 225 тис. Це загальні стандарти, які повинні бути враховані в планах змін чисельності Збройних сил України.

Стосовно дефіциту бюджету поточного року. Я категорично не сприймаю таку ситуацію, коли новий уряд обговорює проблеми попереднього уряду. Це приклад дуже низької культури та ділової етики. На жаль, це є.

Було направлено листа за підписом Голови Верховної Ради до Прем’єр-міністра з тим, щоб уряд дав парламенту статистику, яка повинна обґрунтувати «дефіцит» бюджету на четвертий квартал. Ця цифра становила 8-10 млрд. До сьогоднішнього дня відповіді від уряду немає. Я переконаний, що замість таких заяв усім потрібно об’єднати зусилля, працювати, долати тіньову економіку, корупційні явища, створювати умови для розвитку економіки і на цій основі поповнювати державний бюджет.

На жаль, є негативні факти. В серпні Міністерство фінансів разом з Державною податковою адміністрацією (при новому керівництві) порушило законодавство та планові баланси з відшкодування податку на додану вартість. Наприклад, київська область отримала тільки 6% від плану, Луганська — 130%, Крим — 130%, а Донецька область — більш як 200%. План «перевиконано» вдвічі. Це дало привід Президенту звернутися в Генеральну прокуратуру з тим, щоб вона перевірила в 10-денний термін, наскільки відповідає вимогам законодавства відшкодування податку на додану вартість в порівнянні з плановими показниками, які є частиною Закону «Про державний бюджет 2006 року». Таких перекосів не може бути.

Ред.: Зараз відкрите питання щодо широкої коаліції. На Вашу думку, чи буде взагалі вона сформована?

А. Кінах: Питання створення коаліції національної єдності та зміцнення стратегії національно примирення не є інтересами окремо взятої політичної сили. Це вимога часу, це те, що відповідає інтересам української держави та нашого суспільства. Не можна допускати, щоб на 16-му році нашої незалежності ми гаяли час на поглиблення протистояння, не створюючи умов для розвитку країни як сучасної, конкурентоспроможної держави. Це випробування для всіх політичних сил країни, включаючи парламентські, наскільки вони спроможні ставити загальнонаціональні пріоритети вище за політичну, економічну чи посадову кон’юнктуру.

Тому стратегія національної єдності може бути лише на основі пріоритету загальнонаціональних інтересів, якісної кадрової політики, консолідації навколо загальнодержавних інтересів. Навіть тоді, якщо це суперечить прийнятій партійній програмі. На жаль, такого рівня відповідальності перед народом у політичних суб’єктах процесу ще немає.

Нас турбує той момент, що йде масова кадрова ротація. Хоча ми запропонували оголосити мораторій на односторонні кадрові рішення. Ми знову повторюємо гіркий досвід, коли внутрішні протиріччя виносимо на загальносвітовий рівень. Коли Президент каже одне, Прем’єр-міністр інше, тоді всі бачать, що Україна — це непослідовна держава, неконсолідована влада.

Ред.: Час від часу від «Нашої України» звучать різкі заяви стосовно входження в коаліцію.

Кінах А.: Фракція прийняла рішення і дала відповідні повноваження робочій групі на проведення переговорів про створення коаліції національної єдності. Серед членів фракції є народні депутати, які мають свою думку. Кожен депутат буде приймати рішення так, як цього вимагають його моральні та професійні принципи. У нас є унікальний шанс зробити крок у нову якість стосунків між законодавчою та виконавчою владою.

Не можна допускати такого, коли підписується універсал, а через кілька днів лунають заяви про те, що для деяких політичних структур їх програма є вищим пріоритетом порівняно з підписаним документом. Це вже не є політика національної єдності. Я категорично проти того, щоб ми займалися імітацією політики національної єдності, вводили в оману весь народ.

Ред.: Олександр Турчинов повідомив, що Роман Безсмертний попросив Юлію Тимошенко оголошення про формування міжфракційної опозиції перенести на пізніший термін. Це означає, що «Наша України» вже готова до переходу в опозицію?

А. Кінах: Це означає те, що ми не завершили переговорний процес про створення коаліції національної єдності. У зв’язку з цим результати можуть бути різні. Якщо ми будемо бачити намагання поглиблювати політичну монополію окремої партії у владних структурах, то, безумовно, фракція «Наша Україна» не допустить того, щоб вона перетворилася на демократичну ширму для антикризової коаліції.

Ред.: Як Ви ставитеся до ідеї погашення дефіциту бюджету за рахунок боргів?

А. Кінах: Негативно. Це такий метод, коли ми перекладаємо поточні проблеми на майбутнє покоління. І по суті не контролюємо дефіцит. Я категорично проти того, щоб це було зроблено за рахунок зовнішніх позик. Ці питання потрібно вирішувати на основі результатів працюючої конкурентоспроможної економіки. Незважаючи на достатньо високі темпи зростання доходної частини, а по суті за останні два роки ми вдвічі збільшили доходну частину, та при всіх критичних зауваженнях до політики влади 2005-2006 рр., це дуже серйозний результат. Цю політику потрібно продовжувати.

Бюджет країни для держави з 48-мільйонним населенням абсолютно не відповідає масштабам нашої економіки. Наприклад, у Польщі бюджет у чотири рази вищий, ніж в Україні. Тому величезні фінансові ресурси знаходяться за межами бюджету і не беруть участі у життєдіяльності держави. Треба виправити ситуацію. Тоді ми зможемо відмовитися від позик для покриття дефіциту в бюджет.

Ред.: Новопризначений уряд це — уряд однієї політичної сили чи все-таки національної єдності? На які призначення претендуватиме «Наша Україна» у разі входження до широкої коаліції?

А. Кінах.: Я вважаю, що вже 4 серпня поточного року були дещо порушені баланси противаг і важелі стримування, основи політики національної єдності. На етапі ведення переговорів ми вибудовували баланси: подання Президентом кандидатури Прем’єр-міністра і призначення, наприклад, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань, голови Фонду держмайна від деяких інших політичних сил. У результаті маємо дещо інший персональний склад Кабміну, і цю рівновагу порушено. І по суті, це — уряд однієї політичної сили. Маю на увазі залежність представників інших партій. Тепер дуже багато залежатиме від рівня політичної культури, розуміння відповідальності, щоб уряд поступово формувався як уряд національної єдності. Уряд, який спроможний не тільки виробляти і реалізовувати ефективну соціально-економічну політику, а й бути консолідуючим чинником у державі. Я думаю, що час покаже результати, але проблема є.

Ред.: Якщо «Наша Україна» все-таки вирішить увійти до коаліції, вона буде домагатися тих посад, про які ви щойно згадали?

А. Кінах: Для нас зараз має принципове значення навіть не представництво «Нашої України» в уряді, у вертикалі влади, включаючи обласний, регіональний рівень. Для нас мають принципове значення якісні методи формування структур влади. Абсолютно неприпустимо повторювати деякі помилки тієї ж помаранчевої команди, коли масові кадрові ротації відбувалися за принципом політичного кола «свій—чужий» незалежно від професійних, моральних якостей людини. Кадрова політика має спиратися на основи сучасного державного менеджменту, професіоналізму, моральні якості людини. До того ж дуже важливо мати чітку процедуру. Думаю, угода про коаліцію національної єдності має доповнитися дуже серйозною частиною під назвою «регламент діяльності коаліції національної єдності». Повинна бути створена рада коаліції, в якій будуть пропорційно представлені всі фракції, що входять до коаліції. Чітко виписуються процедури погодження рішень, моніторинг за діяльністю уряду, участь коаліції у підготовці найважливіших законів, проектів рішень уряду, зворотний зв’язок, адекватність програмних принципів. І це — нормальна збалансована робота, яка є, зокрема, чинником недопущення політичної монополії однієї партії. Нинішня система не збудована на демократичних принципах прозорості, підконтрольності влади, системі противаг. Вона може знову втягнути державу і суспільство в серйозне протистояння. Як бачите, збільшується кількість політичних сил, що оголошують про свої опозиційні настрої до влади. А це — знову ризик, що ми підемо в дуже глибоке протистояння. Свого часу ми пішли на відповідальні зміни до Конституції, які передбачають парламентсько-президентський устрій держави. На жаль, ці зміни вводяться в дію хаотично і безсистемно, без низки законів про Кабінет Міністрів, про опозицію, про місцеві органи влади. Все це повинно бути чітко регламентовано на основі прозорих демократичних процедур. В іншому разі, це не коаліція, це не демократичні процедури, це — реванш, переможці і переможені, з відповідними наслідками для суспільства й економіки. Тому для нас мають значення загальнодержавні принципи.

Ред.: Яка межа компромісів?

А. Кінах: Це територіальна цілісність держави, державна мова. Межа, яка стосується сучасної інтеграції України, формування в державі європейських, світових стандартів демократії, економіки, рівня життя громади. Ми шукатимемо компроміси. Але не переступаючи цих граничних принципів.

Ред.: Відомо, що уряд Єханурова підвищив удвічі ціну на газ для населення і, відповідно, почали зростати житлово-комунальні тарифи. Відомо, що у Верховній Раді створено Тимчасову слідчу комісію з правомірності підвищення цих тарифів. З другого боку, уряд, здається, заклав уже в проект держбюджету ціну на газ 135 тис. доларів за тисячу кубометрів. Як ви ставитеся до цих подій, які боляче б’ють насамперед по конкретній людині?

А. Кінах: Я стурбований тим, що сьогодні є конкретні прагматичні питання, які знову переходять у площину популізму і політичних спекуляцій. Те, що незворотно зростає ціна на енергоносії на світових ринках, — це факт. Україна отримує десь 70 відсотків усіх енергоносіїв за імпортом, і з нами торгують за світовими цінами. Повинно це враховуватися. Енергозаощадження, формування прозорого ринку енергоносіїв для нас мають принципове значення. За цим — конкурентоспроможність нашої держави. Маємо уникнути шокової терапії, не допускати різких стрибків цін у промисловості, для населення. Це також частина державної політики. Тому загалом треба підтримувати рішення уряду Єханурова, а вони були обґрунтовані. Верховна Рада має передбачити запобіжні заходи у державному бюджеті 2007 року, а не збиватися на популізм, створення чергових комісій. Нам треба істотно підсилити адресну систему соціального захисту людей. Не допустити різкого зростання цін і тарифів порівняно з доходами громадян. Потрібно впроваджувати передові технології, енергозаощадження. Ціна на природний газ з 1 січня 2007 року наближатиметься десь до 130 доларів. У зв’язку з цим не повинно бути руйнації наших базових галузей: хімічної, передусім гірничо-металургійного комплексу. Вийти із цього становища треба через інноваційну політику, через політику енергозаощадження, модернізації економіки і дуже серйозні заходи з соціального захисту населення. От саме це потрібно робити, а не витрачати час на дискусії і створення чергових комісій. І це буде те, що необхідно для суспільства і для економіки. І я впевнений, що це буде предметом дуже серйозного розгляду в парламенті і уряді. Інших сценаріїв просто немає. В паливно-енергетичному комплексі накопичилося багато проблем, зокрема корупційні явища, не вирішено дуже серйозні питання прозорості цього ринку, включаючи посередників таких, як «Росукренерго», та багато інших питань. Так от, це потрібно робити дуже серйозно, оскільки Україна є невід’ємною частиною енергетичної безпеки Європи. Якщо не буде прозорого ринку енергоносіїв, чіткого контролю за діяльністю суб’єктів цього ринку, то до нас не підуть інвестиції і не буде довіри до України як до держави-транзитера.

Ред.: Ви у владних структурах років 15. Вам зрозумілі всі механізми, важелі, які там діють. Значна частина бізнесу перебуває в тіні. Як ви думаєте, в який спосіб його можна легалізувати?

А. Кінах: По-перше, треба, щоб влада була відділена від бізнесу. Влада, я маю на увазі і парламент, і Кабінет Міністрів. Завдання влади — формувати для всіх рівні, прозорі умови діяльності. Конкурентоспроможність бізнесменів не повинна визначатися їх контактами з високопосадовцями. По-друге, має бути довіра суб’єктів економіки до влади, включаючи високий рівень надійних, прогнозованих, стабільних умов інвестування і ведення бізнесу. Бо в тіньовій економіці працюють не тільки мафіозі й корупціонери. Там працює велика кількість бізнесменів, які просто вимушені працювати в тіні, бо іншого варіанта вижити в них просто немає. По-третє, — система оподаткування. Візьмемо один із серйозних прикладів з оподаткуванням фонду оплати праці. Свого часу прийняли прогресивне рішення, ввели єдину шкалу з оподаткування доходів громадян — 13%. Але нічого не зробили зі зниження навантаження на фонд оплати праці, що сягає 50 відсотків. Абсолютно неможливо у великій кількості випадків виконувати зобов’язання із відрахування з фонду оплати праці і одночасно забезпечувати високий соціальний рівень працюючих. А звідси — зарплата «в конвертах», зростає тіньова економіка. Ми підтримуємо необхідність прийняття закону про єдиний соціальний внесок, який дає можливість знизити навантаження на фонд оплати праці, спростити систему звітності бухгалтерської, передусім знизити фіскальний тиск, особливо на малий і середній бізнес.

Я впевнений у тому, що діалог влади і бізнесу є дуже серйозною складовою, від якої залежить зниження обсягів тіньової економіки. Бізнес повинен відповідати по закону за свої зобов’язання. В першу чергу — за сплату податків, а влада має відповідати за якість правил гри, які вона формує для економіки і бізнесу. Я мрію про той час, коли чітко існуватиме відповідальність державного чиновника у разі, якщо він своєю діяльністю або бездіяльністю завдасть шкоди конкретному підприємству. Така само ситуація з ПДВ —яскравий приклад, наскільки порушується ця взаємна відповідальність. Коли підприємства очікують місяцями відшкодування ПДВ і у зв’язку з цим не виплачують заробітну плату працівникам чи не сплачують інші податки. Приходить перевірка — і включаються різноманітні фіскальні санкції, кримінальна відповідальність. А держава не несе жодної відповідальності за те, що вона порушила терміни відшкодування відповідного ПДВ. Доки не буде цих рівних правил гри, доти будуть дії за межами законів, щоб якимось чином бути конкурентоспроможним і виживати. Червоною ниткою має проходити «верховенство законів», якість судової гілки влади, правоохоронної системи, що вимагає істотного поліпшення. Сьогодні ми розглядали питання про кількість Збройних сил України. На 31 грудня 2007 року планується десь 200 тис. військовослужбовців. Але у всій правоохоронній системі України: Міністерстві внутрішніх справ, Внутрішніх військах Служби безпеки —458 тисяч. Удвічі більше, ніж усіх Збройних сил України. Це ознака поліцейської держави. Армія, яка захищає державу від зовнішніх загроз, вдвічі менша за кількістю, ніж армія, яка, по суті, повинна боротися зі своїм народом. Це неправильно. Це також чинник, який формує передумови тіньової економіки. І останнє — рівність перед законами, незалежно від прізвища, статусу, рахунку в банку. Тільки в комплексі можна вирішувати ці питання. Бо можна приймати найдосконаліші закони про легалізацію капіталів, але якщо не буде довіри до влади, до політичної системи, не буде рівноправного діалогу і не буде верховенства права, жодний закон про легалізацію капіталів не спрацює. І це вже не раз підтверджено. Цим потрібно займатися в комплексі, формуючи законодавчі, нормативні і політичні системи.

Ред.: Чи пригадуєте ви, щоб хтось, наприклад, чиновник із Кабінету Міністрів, відповідав за діяльність або бездіяльність? Який рівень відповідальності, на ваш погляд, повинен все-таки бути?

А. Кінах: Відповідальність, яка повинна бути, залежить від масштабу негативних наслідків: адміністративна, фінансова і кримінальна. Є такі системи в розвинених країнах Європи і в Україні, над цим потрібно дуже серйозно працювати. А те, що, на жаль, прикладів відповідальності чиновника дуже мало, то це — правда. Зараз дуже серйозна ситуація загалом із судовою гілкою влади. Це окреме питання. Коли ми приймали Конституцію України в 1996 році, то, на мій погляд, дещо випередили час, коли затвердили довічний статус призначення судді. Ми дуже мало зробили для підвищення якості кадрів у судових органах, технічного оснащення їхньої роботи, умов оплати праці, що дуже принципово важливо. Ми не створили систему громадського контролю за діяльністю судових органів влади. І тепер, на жаль, цей довічний статус дуже часто перетворюється на вседозволеність. Хоча, в судовій гілці влади є професіонали, є люди, які чесно намагаються виконувати свої зобов’язання і свої функції. Але проблема є. І зараз у парламенті готується законопроект, який повинен зробити крок до зниження такого явища в Україні, як рейдерство (це захоплення підприємств) за рахунок штучного банкрутства та викуп акції незаконними методами. В цьому законі пропонується внести статтю, яка забороняє суду розглядати справу по конкретному підприємству, якщо цей суд розташований за межами тієї адміністративної території, де розташоване підприємство. Потрібно підсилювати роль громадськості. На засіданні правління Союзу промисловців і підприємців буде затверджено концепцію безпеки суб’єктів економіки, над якою працює велика кількість фахівців, аналітиків, а також спеціальні служби правоохоронних органів. Буде передбачено дуже серйозну систему захисту від таких явищ, як рейдерство, спроба перерозподілу власності за межами законодавства, нерівноправна конкуренція, спроба знищення економічного конкурента. Це — також велика проблема, яка впливає на рівень довіри інвесторів до України. На жаль, не всі чиновники розуміють, наскільки цінною для держави є людина, яка створює робочі місця і сплачує податки. А це основа життєдіяльності держави — робочі місця і податки.

Ред.: Ходять чутки про намір уряду скасувати спрощену систему оподаткування.

А. Кінах: Ці чутки ходять постійно. Я думаю, що ми такого не дозволимо. Спрощена система оподаткування, за нашими підрахунками, за останні чотири роки дала Україні 530 тисяч нових робочих місць. Потрібно було створювати умови найвищого суспільного статусу і державної підтримки тим людям, які працюють і створюють нові робочі місця.

Також є питання, що стосуються відрахувань у соціальні та пенсійні фонди. Деякі структури зловживають спрощеною системою.

Ред.: Яка Ваша думка з приводу членства України в Північноатлантичному блоці та інтеграції в Європу? За Конституцією, ні Президент, ні Прем’єр-міністр не визначають засади зовнішньої та внутрішньої політики. Це прерогатива Верховної Ради.

А. Кінах: Тему північноатлантичної інтеграції часто використовують у контексті технологій виборчих кампаній з тим, щоб отримати додатковий відсоток симпатій виборців. Ця проблема не тільки стосується дискусії навколо співпраці з НАТО, але і територіальної цілісності, державної мови, релігії.

Я часто згадую слова президента Литви В. Адамкуса: «Ми дуже поважаємо Україну та бачимо, які у вас величезні можливості. Але якщо ви не зможете сформувати політичну еліту, яка визнає загальнонаціональні цінності як вищий рівень порівняно з політичною кон’юнктурою, тоді вам буде дуже важко зайняти гідне місце у світі».

Потрібно підвищити рівень інформованості населення по суті Північноатлантичного альянсу. Ще з часів «холодної війни» у нас залишилося сприйняття НАТО як агресивного блоку. Хоча в сучасних умовах, навпаки, це — система безпеки.

Вступ до НАТО — це стимул для нас формувати в Україні сучасні, європейські стандарти. Одночасно це вимагає дуже серйозної консолідації в країні серед представників політичних структур влади (Президент, парламент, уряд).

Часто чуємо, що співпраця з НАТО зруйнує оборонно-промисловий комплекс України. Люди не знають, що вже протягом 10 років Україна з Росією не має жодного проекту з виробництва нової спецтехніки чи зброї. Якщо ми не адаптуватимемо наш ВПК до загальносвітових стандартів, ми не знайдено нові ринки збуту, партнерські відносини. Коли піде обвал, дуже важко буде врятувати наш військово промисловий комплекс. Це абсолютно не означає, що потрібно рвати існуючі зв’язки з Росією. Потрібно продовжувати підтримувати зв’язки, але чітко розуміти загальнонаціональні інтереси.

Росія співпрацює з НАТО набагато глибше, ніж ми. Російський ВПК дуже успішно освоїв стандарти НАТО. Неправильно те, що ця стратегічна мета перетворюється дуже часто, за допомогою наших політиків, на «нездорову» конкуренцію між державами.

Ми прийняли рішення про те, що остаточно будемо визначатися на Всеукраїнському референдумі, як скаже народ — так і має бути. План дій щодо членства — це система процедур. Затримка з виконанням планів і процедур дуже негативно позначиться на перспективах нашої європейської інтеграції і на структурі економічної та політичної реформи. Я шкодую, що після підписання Універсалу виникли глибокі протиріччя в позиціях, це негативно позначається на авторитеті України й довірі до неї.

Таку ситуацію треба змінювати. Я впевнений, що коли в парламенті ми розглядатимемо стратегію національної безпеки, внутрішні та зовнішні аспекти політики України, воєнну доктрину, всі мають забути власні політичні та особисті амбіції.

Ред.: Один із прихильників вступу в НАТО, міністр оборони Гриценко, сказав, що потрібно приватизувати оборонну промисловість. Як Ви до цього ставитеся?

А. Кінах: Нам потрібно провести дуже глибоку інвентаризацію військово-промислового комплексу, включаючи систему адміністративного управління. Сама назва означає, що це невід’ємна частина нашої національної безпеки. Питання не може бути вирішене тільки на основі комерційних показників.

Є пріоритети національної безпеки (енергетичний, транспортний, інформаційний тощо) та об’єкти, які є основою національної безпеки. Також є об’єкти, які сконцентрували в собі інтелект, науково-технічні досягнення. Існує статус казенних державних підприємств. Держава повинна нести повну відповідальність за такі підприємства.

Ред.: Що робить очолюваний Вами комітет для того, щоб виконати завдання щодо євроінтеграції і захисту ВПК?

А. Кінах: Комітет уже затвердив свій план діяльності на другу сесію Верховної Ради та цілу низку законопроектів, включаючи законопроект про нацбезпеку і оборону. Планується виїзне засідання комітету з питання національної безпеки (Харків). У жовтні розглядатиметься питання розвитку військово-промислового комплексу. Необхідно суттєво вдосконалити систему управління цим комплексом, обов’язково визначити пріоритети, провести інвентаризацію статусу підприємств.

Ці питання потрібно розглядати як частину довгострокової політики в Україні. Мова йде не просто про військово-промисловий комплекс та оборону безпеки держави, а про те, чи зможе Україна в сучасних умовах забезпечити високий інтелектуальний рівень складної технічної продукції, забезпечити вихід на ринки збуту не з сировиною, а з сучасними виробами, які є конкурентоспроможними.

Також відбудуться слухання в комітеті щодо Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної митної служби, Управління державної охорони, Прикордонної адміністрації України і т. д.

Ред.: Анатолію Кириловичу, дякуємо за розмову.