Саме такий вердикт у середині червня виніс голові Путивльської міськради Галині Меньшовій трудовий колектив ПП «Промелектронкомплект» (розташованого на території колишнього оборонного заводу «Сейм». — Авт.). До того ж підкріплений одностайною вимогою про припинення нею повноважень міського голови. Ця заява поставила все місто на вуха. Пікантності додало те, що саме трудівники цього підприємства свого часу першими підтримали кандидатуру Меньшової на цей пост. Від виборів до висловлення повної недовіри збігло лише два з половиною місяці. Чому? Відповідь — у зверненні колективу «Промелектронкомплекту» до депутатів Путивльської міської ради від 15 червня:

«...Поштовхом до цього рішення (висловлення недовіри та вимога дострокового припинення повноважень на посту голови. — Авт.) став пресинг з боку міського голови керівництва підприємства, небажання вникати у проблеми заводчан, затягування реалізації життєво важливих для підприємства рішень, ... неможливість діалогу з міською владою...» І як підсумок: «... Колектив підприємства ініціює проведення міського референдуму про дострокове припинення повноважень Путивльського міського голови Г. П. Меньшової. На підприємстві створена робоча група для збору підписів за проведення референдуму з цього питання...». І це після недавньої клятви у любові «до гробу»...

...Хоча за «ваговою» категорію ПП «Промелектронкомплект» навіть у підметки не годиться колишньому АО «Сейм». Нинішня сотня працюючих проти майже тодішніх чотирьох тисяч — все одно, що Моська проти Слона. Однак, як і свого часу попередник, навіть у 40 разів «обрізаний» правонаступник до певної міри залишається єдиним діючим і містоутворюючим підприємством Путивля. Врятували його нові власники три роки тому дивом, вклавши у завод за півкроку від падіння 3 мільйони гривень інвестицій.

— Під час перших «розглядин» на підприємстві, — з неприхованою іронією згадує директор «Промелектронкомплекту» Олександр Циганенко, — пані Меньшова привселюдно пообіцяла колективу, у разі підтримки її кандидатури на посаду міського голови, за своє майбутнє можете більше не перейматися: мовляв, любов буде взаємною і до скону, і вона зробить все можливе й неможливе для подальшого відродження заводу.

Рівно за місяць після обрання голови, 27.04.06, на сесію міськради було винесено питання про скасування рішення двадцять четвертої сесії четвертого скликання від 21.07.05 «Про затвердження технічної документації щодо відведення земельної ділянки підприємству «Промелектронкомплект» для промислового використання по вул. Кірова, 39», тобто розрив договору оренди з першим і на сьогодні останнім путивльським інвестором.

— До того ж пропозиція підноситься так, що розрив попереднього договору ініційований колективом підприємства в його ж інтересах, —відтворює події того сесійного засідання депутат Путивльської міськради Анатолій Дудник. — Депутати, зрозуміло, клюють і голосують за розрив договору.

І тим самим закладається під завод, який на сьогоднішній день щорічно вносить до дірявого, мов церковне решето, міського бюджету понад 40 відсотків усіх надходжень, міна сповільненої дії. Тим часом передача в оренду підприємству ще одного з наявних 16 гектарів землі, на яких розташовані виробничі корпуси та складські приміщення «Промелектронкомплекту», забезпечило б щорічне додаткове надходження до міського бюджету ще 20 тисяч гривень.

— Схоже, у голові голови зовсім інший розклад, — в унісон переконують мене обидва співрозмовники. — Вона у першу чергу господарник, який повинен опікуватися турботами путивлян, дбати про них і заради цього знаходити спільну мову з усіма. До речі, інші путивляни, з якими довелося спілкуватися під час відрядження, були набагато категоричніші.

В образності і логіці моїм співрозмовникам не відмовиш. Спочатку розповідають путивльчани, що пані голові, начебто на численні вимоги городян, забагалося прорізати заводську територію вулицею дев’ятиметрової ширини, а за якийсь тиждень —обкарнати всю площу під самісінький припічок, тобто до заводських стін.

— За такого розкладу нам доведеться завозити комплектуючі й відправляти готову продукцію споживачам тільки гелікоптерами, — пояснює ситуацію Олександр Циганенко. — Зрештою, з нашого боку ніхто й не претендує на оренду всієї площі, а всього-на-всього на ще один додатковий гектар. Ми спробували було домовитися з пані Галиною, але не вийшло. Я зажадав рішення сесії. Натомість нас почали щодекадно бомбардувати відписками, і у результаті ми позбавлені підстав для подачі скарги прокурору.

Також у Путивлі розповідають, що нібито на гектарах, бо ж завод розташований у самісінькому центрі Путивля, задумали облаштувати «авеню» з барами, кав’ярнями, магазинами та кіосками, про що також керівництво вголос заявило при свідках.

— Меньшова взялася керувати містом справді з розмахом, — продовжує Анатолій Дудник. — А розпочали, з чого б ви, думали? З постанови виконкому про розірвання договору оренди з підприємцями — власниками побутових майстерень і магазинів, розташованих у колишньому заводському гуртожитку. Мотивація: для облаштування там готельних номерів. Але не повірять путивляни, та й годі. Бо до обрання міським головою з її ім’ям путивльчани пов’язували кілька найбільших магазинів міста. Отож і не полишає жителів міста думка: чи бува не хочеться чогось? Чи цікавлять її людські долі? Бо офіційну чергу з кількох сотень міських безробітних поповнять чергові 150 чи 200 осіб.

Слідом за колективом «Промелектронкомплекту» недовіру пані голові висловили десятки дрібних підприємців. Сталося це одразу після опублікування в одній з місцевих газет проекту рішення сесії міськради, яким передбачено підвищення ринкового збору в 2,5 разу. У своєму зверненні до депутатів міськради, під яким поставили підписи 86 чоловік, зокрема, сказано: «... висловлюємо свою недовіру Г. Меньшовій, яка допустила (депутати подейкують, що ініціювала. — Авт.) прийняття проекту такого рішення, яке поставило під загрозу саме існування малого й середнього бізнесу в місті...».

Ось витяг з протоколу засідання комісії з депутатської етики, діяльності ради та самоврядування, законності та територіального устрою Путивльської міськради, який був обговорений на засіданні сесії: «... Довести до відома депутатів, що міський голова Меньшова Г. П. перевищує свої повноваження, оголошуючи необговорені й неприйняті рішення щодо підприємців, створює цим самим нестабільність й невпевненість в їх подальшій підприємницькій діяльності...».

Підіб’ємо підсумки. До «активу» вписуємо можливість відходу з міста єдиного промислового підприємства Путивля, власники якого впродовж наступних трьох років планували збільшити чисельність працюючих у 5 (!) разів, завдяки чому щомісячні надходження до міського бюджету зросли б з 40 тисяч до майже 150 тисяч гривень. Крім того, зрозуміло, за умови тісної і взаємовигідної співпраці з місцевою владою, власними коштами реанімувати у місті цегельню та асфальтовий завод, які забезпечили б місту додатково ще 60—70 робочих місць, газифікувати гуртожиток тощо.

Другий «плюс» отримуємо від спроби, в результаті якої малий і середній бізнес може стати на коліна. Перелік можна продовжувати.

Зрештою, сьогодні вже дивується увесь Путивль, і навіть ті 12 відсотків міських виборців, які голосували за неї на виборах...

Суми—Путивль—Суми.

P. S. Коли матеріал був готовий до друку, редакція «ГУ» отримала чергове звернення до депутатів Путивльської міськради від колективу ДП «Водоотведение-сервис». Він також висловлює повну недовіру міському голові Г. Меньшовій.

Якщо сподобаєтесь...

Щоб автора цієї статті ненароком не звинуватили в однобокості та упередженості, по телефону запитую «героїню» матеріалу, в чому, на її думку, причина обструкції стосовно неї з боку колективів найбільших путивльських підприємств та десятків місцевих підприємців, які за три місяці після виборів ініціювали загальноміський референдум про її дострокову відставку?

Галина Павлівна коментує: мовляв, ініціаторами її виживання з посади виступили депутати-бютівці у міськраді. Причина «наїзду», вважає вона, полягає в тому, що через рішення сесії вирвала з їхніх рук ласий дохідний шматок у вигляді кількох комерційних магазинів, за які вони роками виплачували символічну орендну плату. Вона вже зверталася до голови Сумської обласної організації БЮТ, народного депутата Івана Сідельника з проханням, щоб він «прикрутив» своїх однопартійців, які своїми діями нібито намагаються дестабілізувати соціально-економічну обстановку в Путивлі. На переконання Галини Павлівни, саме депутати-бютівці налаштували проти неї і колективи низки підприємств міста, і місцевих підприємців, і з їх допомогою намагаються здійснити «переворот» у місті.

Не знайшовши більш-менш переконливих і незаперечних аргументів на користь співрозмовниці, зв’язався з нею вдруге і запропонував особисту зустрічі для інтерв’ю. Та Галина Павлівна відбила у мене охоту від інтерв’ю. Я навіть не впізнав її: куди ділися недавні награні люб’язність і вишуканість манер. Якщо ви мені сподобаєтесь, різко заявила пані голова, інтерв’ю відбудеться, якщо ні — звиняйте.