Увечері 16 вересня на майдані Незалежності запалали свічки: близько півтори тисяч людей узяли участь у вшануванні пам’яті Георгія Гонгадзе та 38 журналістів, які загинули вже за незалежної України. Плакати з їхніми прізвищами, перекресленими автоматом Калашникова, та написами «Ющенко, де замовники вбивства Гонгадзе? Далі буде?» доповнювали цей жалобний інтер’єр уже традиційної вересневої маніфестації.

Живе коло завмерло на десять хвилин мовчання. Лише віддалений звичний гамір суботнього міста накладався на потріскування свічок. Акція відбувалася без партійних стягів та «рекламних» символік, тут зібралися звичайні громадяни, для яких пам’ять про вбитого журналіста — це не «стрижка» політичних дивідендів на трагедії.

З майдану колона рушила до секретаріату Президента. Біля входу маніфестанти виклали свічками слово «Гія» та залишили плакати і транспарант «38 вбито. Розслідувано?» на сходах резиденції. На відміну від минулого року ніхто з працівників секретаріату не поквапився прочитати написане — до людей так ніхто і не вийшов.

Хоча, за повідомленням прес-служби Президента, Віктор Ющенко «разом з усіма рідними та близькими журналіста вшановує його пам’ять». Цього скорботного дня родина глави держави «згадує Георгія як щиру, молоду, талановиту людину». Та, напевно, всі ми більше поцінували б не природні християнські чесноти Ющенків, а виконання президентської обіцянки — зробити все від нього залежне, щоб довести до кінця розкриття «справи Гонгадзе». Наступні жалобні роковини ми повинні зустріти Правдою...