На засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин народні обранці «звіряли годинники» з керівництвом Держкомзему щодо подальшої спільної законотворчої роботи. Один з пунктів перспективної програми діяльності головного земельного відомства, яку представляв голова Держкомзему Микола Сидоренко, — об’єднати під однією обкладинкою усі норми земельного законодавства у новий Земельний кодекс. Він вважає, що необхідно форсувати подальшу капіталізацію та введення в економічний обіг цього багатства — земельний фонд країни становить 60,3 млн. га, тобто 5,7 відсотка території Європи, і оцінюється у 330 трлн. грн. Є ще до чого докласти рук. Хоча внаслідок роздержавлення гектари перерозподілено: в приватній власності — трохи більше половини площ, 49 відсотків контролює держава, ще 0,2 відсотка закріплено за юридичними особами.

Микола Сидоренко стверджує, що роботи з видачі власникам земельних паїв державних актів навзамін сертифікатів вже завершуються. Залишилося замінити їх у 476 тисяч громадян. А гальмує процес, звісно, брак коштів — «нічим оплатити виготовлення державних актів». А ще бюджетні гроші у сумі 1,5 мільярда гривень потрібні, щоб завершити проведення кадастрових та інвентаризаційних робіт. Але, пообіцяв М. Сидоренко, держава натомість отримає 5 мільярдів — від плати за землю, продажу угідь несільськогосподарського призначення, орендної плати, проведення державної реєстрації ділянок тощо.

На запитання народного депутата Олександра Ткаченка: «Скільки років треба для організації кадастру землі?» доповідач відповів: «До 1 січня

2008-го ми здатні створити базу, яка дасть можливість скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення».

Г.К.