Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, шановні співвітчизники!
З переходом до парламентсько-президентської форми правління виконавча влада в Україні перестала бути інструментом боротьби між різними політичними силами в державі.
Вона трансформувалася в інструмент служіння народу.
Нинішній уряд — це перший Кабінет Міністрів України, який діє в умовах політичної реформи.
Вперше у новітній історії нашої держави виконавча влада виступає в ролі найманої сили, що перебуває на службі правлячої парламентської коаліції, а отже — більшості виборців.
Водночас ще ніколи до цього відповідальність за результати управління державою не була так персоніфікована.
Закиди наших критиків щодо політичної строкатості коаліції та наявності ідеологічних розбіжностей у програмах її суб’єктів навряд чи турбують виборців. В діяльності влади для них важливо, наскільки успішно вона забезпечує їх інтереси. І якщо змін на краще не спостерігається, то спитати за погану роботу тепер є з кого персонально.
На відміну від попередніх років, відкривається можливість забезпечити синхронність дій Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів.
Втілення в життя політичної реформи — дуже болісний процес, і перші кроки діяльності нового уряду ще раз нас переконали в цьому.
Адже конституційна реформа закладає і перерозподіл повноважень. А тут треба робити дуже вивірені, прораховані кроки. Передача повноважень — процес чутливий і до нього треба ставитися з розумінням і терпеливістю, яку мають проявляти всі гілки влади.
Ми повинні пройти цей непростий шлях толерантно, я сказав би навіть — делікатно. У всякому разі уряд налаштований саме на таку, так би мовити, тональність цього процесу.
Політична реформа — крім усього іншого — це унікальна можливість створення системи ефективної та відповідальної влади, здатної провести справді потрібні державі реформи.
Серед пріоритетів, які уряд закладає в свою програму, — дуже важливі політичні, економічні та соціальні реформи. До їх числа, в першу чергу, входять заходи з викорінення корупції як основної причини гальмування економічних реформ.
Ми будемо створювати прозорий інвестиційний клімат у державі.
Ми побудуємо реальну і прозору податкову політику, створимо реальний Цивільний кодекс і зробимо незалежною судову владу.
Створення прозорої економіки — ось одне з найголовніших завдань, до виконання якого ми приступаємо.
Ми також здійснимо ключові реформи, зокрема — пенсійну, реформи в освіті, охороні здоров’я.
І суть цих реформ полягатиме в тому, що в центрі опіки держави стане людина, а не система.
Ми змінимо наголоси, принципи фінансування. І будемо забезпечувати коштами не освіту в цілому, а конкретного учня чи студента, не охорону здоров’я, а пацієнта, людину, яка потребує лікування.
Це знизить рівень корупції в бюджетній сфері й оптимізує витрати.
Саме такий підхід будемо здійснювати і в адміністративній реформі, в реформах державного управління та державної служби.
Проводячи податкову реформу, ми зробимо все, щоб податкова система стимулювала товаровиробника, щоб були створені умови для прозорих стосунків бізнесу і влади.
Реформа фінансової системи забезпечить державі умови для розвитку фінансового ринку, нових фінансових інструментів, для руху цінних паперів.
Ми повинні визнати, що вартість нерухомості в нашій країні, починаючи від великих підприємств і закінчуючи звичайним житлом, є недооціненою. Сповідуючи засади недоторканності приватної власності, ми будемо створювати умови для капіталізації бізнесу та дооцінки майна різних форм власності. Вихід на систему ІPO дасть можливість підняття не лише вартості, а й прозорості бізнесу.
Серед першочергових реформ, які належать до пріоритетних завдань нашого уряду, є також реформа місцевого самоврядування, житлово-комунального господарства. Окремої уваги потребує проблема розвитку інфраструктури.
Скоординована законодавча діяльність усіх гілок влади забезпечить швидке здійснення цих реформ, допоможе подолати кризові явища в усіх важливих сферах життя України і виведе нашу державу на рейки прискореного соціально-економічного розвитку.
Адже в усіх гілок влади в нашій державі одна мета: підвищення рівня добробуту людей, покращення життя кожного громадянина.
Це наше спільне завдання і це наш найвищий пріоритет. І уряду, і парламенту, і Президента.
Усвідомлюючи свою відповідальність перед українським народом, Кабінет Міністрів підготував і готовий внести на розгляд парламенту Програму діяльності уряду та проект стратегії економічного та соціального розвитку України на 2007—2011 роки.
Проект Програми та стратегії уряду передбачає на першому етапі в 2006—2008 роках виведення економіки України на стійкі темпи економічного зростання.
На другому — в період 2009—2011 років — будуть створені умови для переходу до етапу пізньоіндустріальної економіки загального добробуту.
Проект включає в себе визначення нагальних проблем, які потребують вирішення саме у 2007 році, основних цілей, які слід досягти протягом наступних 12 місяців та перелік основних пріоритетів і завдань, що дадуть змогу досягти вказані цілі.
Ми не повинні повторювати помилок минулих років.
Особливо потрібно позбавитися популістських методів. Бо, як відомо, вони призводять до того, що частка споживання у бюджеті держави виявляється безпідставно роздутою.
Соціальні виплати підвищуються, в той час, коли темпи економічного розвитку падають.
Це призводить до стагнації в економіці, і як результат — починають згортатися внутрішні інвестиції та скорочуватись доходи бюджету.
Наш уряд повернеться до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки, яка забезпечить її прискорене зростання і відповідно до нього — підвищення соціальних стандартів.
За такої моделі соціальні виплати перестануть бути, як кажуть люди, папірцями, які щомісяця знецінюються через відсутність товарного покриття.
Водночас вони перетворяться на повноцінні гроші, що реально забезпечать підвищення рівня життя людей.
Дуже важливо, що ми знаходимо спільну мову з вітчизняним товаровиробником.
Скасування стимулів для тих, хто був готовий розширювати виробництво, оновлювати технічну базу, впроваджувати передові технології призвело до того, що ми відчули нестачу вітчизняних товарів на ринку і замінили свої товари імпортом, якому широко відчинили двері, скасувавши митні стримувачі.
Відкриття внутрішнього ринку призвело до від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу з відповідним вимиванням державних золотовалютних резервів — основи стабільності національної валюти.
Шановні народні депутати!
Усвідомлюючи складність ситуації, в якій перебуває вітчизняна економіка, уряд прийняв та реалізовує програми антикризових заходів, закладає фундаментальні основи для реконструкції та модернізації її провідних галузей.
Механізмом досягнення цієї мети стане відновлення оптимального балансу між споживанням і накопиченням.
Промисловий потенціал, який давав нам змогу розвиватися у минулому столітті, практично повністю використано.
Через три-п’ять років вичерпується безпечний технічний ресурс всієї теплоенергетики.
У металургії зношеність основних фондів досягає 80 відсотків.
На їх модернізацію потрібні колосальні кошти. Так, лише на перші кроки з виведення і заміни потужностей теплоенергетики слід виділити понад 15 мільярдів гривень.
У цій ситуації ми маємо намір збільшити частку накопичення в економіці, яка спрямовуватиметься на оновлення, модернізацію, розширення виробництва.
З цією метою уже в бюджеті 2007 року пропонується зменшити перерозподіл ВВП через бюджет до майже 30 відсотків.
Таким чином, в економіці залишиться приблизно 36 мільярдів гривень.
Цей ресурс дасть виробництву поштовх до нарощування темпів і створення нової якості внутрішнього продукту.
Плюс — забезпечимо бюджетну державну підтримку пріоритетним програмам, відновимо стимули для інвестиційних проектів.
У такий спосіб ми реалізуємо завдання відновлення інвестиційно-інноваційної моделі розвитку.
В результаті економіка почне сама себе
«витягати з кризи» і забезпечувати неінфляційне соціальне зростання.Зростання виробництва відкриє шлях до підвищення заробітних плат, відрахувань до Пенсійного і соціальних фондів, пожвавлення платоспроможного попиту на внутрішньому ринку.
Уже на кінець 2007 року ми розраховуємо зробити бюджет Пенсійного фонду бездефіцитним.
Шановні народні депутати!
Важливим питанням є вступ України до СОТ. Наш уряд ставить перед собою тверде завдання — послідовно вести нашу державу у Світову організацію торгівлі, оскільки це відповідає інтересам України. І що швидше ми завершимо цей процес, то краще для нашої країни. До СОТ ми плануємо вступати не поспіхом, а впевнено, з прийнятними для наших галузей економіки перехідними періодами і належним рівнем захисту внутрішнього ринку.
Шановні депутати!
Уперше в історії України ми запровадимо принцип: приватизація — ресурс для створення нових, модерних потужностей. Кошти від приватизації будуть спрямовуватися не на проїдання, як це практикувалося раніше, а на реалізацію серйозних інвестиційних проектів. Вирішення нагальних економічних завдань сприятиме розв’язанню наявних проблем у гуманітарній сфері.
Шановні народні депутати!
Досягненню стратегічних цілей української держави повинна підпорядковуватися її зовнішня політика. На наше глибоке переконання, головне завдання нашої дипломатії має полягати в тому, щоб у максимально стислі терміни перетворити Україну на державу з розвиненою економікою, а отже — на стабільного і прогнозованого партнера на міжнародній арені.
Економічна стабільність стане запорукою неухильного зміцнення інститутів демократії, забезпечення основних прав та свобод людини відповідно до Копенгагенських критеріїв.
Цивілізований світ не прагне будувати нові розподільчі лінії, в тому числі й на європейському континенті. Однак він змушений робити це, побоюючись загроз, які несе з собою економічна відсталість.
Розглядаючи європейську інтеграцію як стратегічну мету української держави, новий уряд бачить своє завдання у тому, щоб у переговорному процесі з ЄС на місце прохача, в ролі якого донині виступала Україна, прийшов сильний, самодостатній, а тому цікавий для Брюсселя партнер.
Ми повинні також зробити все, щоб якнайшвидше гармонізувати законодавство України відповідно до законодавства ЄС. У цьому процесі особливе місце буде відводитися відновленню взаємовигідних добросусідських відносин з Росією. Ми переконані, що це — обов’язкова умова виведення держави на шлях прискореного економічного розвитку.
Водночас хотів би наголосити на наших твердих намірах забезпечити стабільне постачання енергоносіїв в Україну і через Україну — в Європейський союз. Ми — надійний партнер і Росії, і Європи, і будемо підтверджувати й надалі таке реноме нашої держави, будуючи при цьому енергетичну політику, яка відповідатиме інтересам України.
Шановні депутати!
Часи, коли в євроінтеграційній риториці української сторони переважали здебільшого декларативні гасла, мають відійти у минуле. Ми не повинні намагатися переконати світ у своїй винятковості. Його важко чимось здивувати, тим паче сьогодні, в епоху глобалізації і загострення суперечностей між основними центрами світової політики. Ми повинні просто багато працювати, керуючися лише національними інтересами.
Коли Бісмарк об’єднував німецькі землі, він діяв винятково в інтересах Німеччини, а не, скажімо, Австрії.
Ми повинні робити свою справу не покладаючи рук, без права на перепочинок, поки не з’являться перші обнадійливі результати. Трудитися з упертістю і завзяттям шахтаря, який вгризається відбійним молотком у лаву, щоб видобути на-гора потрібне людям вугілля. Нам під силу зробити це, тому що в основі українського національного характеру лежить не пустослів’я і балакучість, на які страждають окремі представники нашого політикуму, а працьовитість.
Шановні народні депутати!
Новий уряд повністю усвідомлює, що запорука нашої успішної діяльності — у злагодженій співпраці з парламентом та Президентом. З цією метою нами підготовлено концепцію організації співробітництва Кабінету Міністрів України і Верховної Ради в системі державної влади.
Ключове значення матиме активність уряду в реалізації його законодавчої ініціативи. Конституційне визначення статусу Кабінету Міністрів надає йому право на законодавчому рівні забезпечувати реалізацію державної політики.
Слід зазначити, що в державах, де існує сталий зв’язок між парламентом та урядом, 75—80% законопроектів вносить саме уряд. З огляду на це, нами підготовлено 42 законопроекти, які ми пропонуємо розглянути в парламенті як першочергові в контексті завдань, визначених Універсалом національної єдності, Угодою про створення Антикризової коаліції та Планом невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ в економіці та соціальній сфері.
Уряд також налаштований на співпрацю з опозицією, в особі якої хотів би бачити пильного контролера стану справ у суспільстві та конструктивного критика його дій. Ми розглядаємо опозицію не як противника, а як союзника у зміцненні економіки держави, демократичних засад життя українського суспільства.
Шановні народні депутати!
З моменту створення правлячої парламентської коаліції та формування нового коаліційного уряду український народ нарешті отримав шанс перегорнути сторінку виснажливих внутрішніх чвар. Перед ним відкривається перспектива жити в державі, де панує стабільність і прогнозованість. Де державні мужі у запалі політичної боротьби не забувають про своє головне завдання — служити інтересам тих, хто привів їх до влади. Уряд до виконання цієї місії готовий.
Ми закликаємо Верховну Раду, Президента, всі провідні політичні сили підтримати нашу програму дій.
Ми віримо в успіх, тому що права на поразку не маємо. Як сказав Президент, ми повинні вчитися на перемогах. Тож давайте спільними зусиллями їх здобувати.
Дякую за увагу.
