Несподівано рано новий сезон цукроваріння на Вінниччині розпочав Ободівський цукрозавод, що в Тростянецькому районі. Найбільше буряків підприємство заготовляє у сусідньому Бершадському районі. А там на них також полюють сусіди з Одеської та Черкаської областей. Щоб не залишитися ні з чим, ободівські цукровари взялися варити цукор раніше за інших. Відтоді, як на рівні держави за цукроварнями перестали закріплювати бурякосіючі зони, пояснили в обласній асоціації «Поділляцукор», у цій справі настав повний хаос. Кожен цукрозавод намагається правдами й неправдами запасти якнайбільше сировини. Дехто навіть заохочує «конвертами» керівників сільгосппідприємств.

Втім, нинішнього року бурякові площі у «цукровому Донбасі» збільшено майже на 15 тисяч гектарів. Завдяки цьому, а також непоганій урожайності вінниччани планують заготовити цукросировини приблизно 2,7 мільйона тонн — на 500 тисяч більше від минулорічного. Відповідно до 300 тисяч тонн зросте кількість солодких кристалів.

Але поліпшити економіку 20 заводам, які працюватимуть цього сезону в області, навряд чи вдасться. На Вінниччині ще залишилося чимало минулорічних запасів цукру. Вартість солодкого «піску» знизилася як у роздрібній торгівлі, так і при реалізації гуртовими партіями. Фахівці прогнозують подальше здешевлення з появою на ринку солодкого продукту нового врожаю. Якщо ціна на нього буде меншою за 3,5 тисячі гривень за тонну, кажуть цукровари, робота підприємства стає збитковою. Нині за тонну цукру оптовики не дають більш як 3,4 тисячі гривень. Тому фахівці асоціації «Поділляцукор» уже готують свої пропозиції для уряду. Без втручання держави цукор для його виробників солодким не стане.

Вінницька область.

Підмочений урожай

Синоптики застерігають: погода створить немало проблем на буряковому лані Полтавщині. Холоди прийдуть на 2—3 тижні раніше, ніж завжди, а впродовж перших місяців осені очікується, що кількість опадів на 15—18 процентів перевищить норму.

Як повідомив заступник голови облдержадміністрації Володимир Андрієнко, щоб допомогти аграріям вчасно зібрати урожай, уже зараз розроблено графік використання техніки із заводських автопарків.

Самих селян, звісно, непокоїть ціна на їхню продукцію, адже економіка багатьох — не лише великих — господарств тримається на цукрових буряках. Затрати на вирощування постійно зростають. Цьогоріч вони «стрибнули» ще на 40 процентів, тому, за підрахунками спеціалістів управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, собівартість тонни продукції (з урахуванням ПДВ) становитиме в середньому 210 гривень. А це означає, що закупівельна ціна має бути не нижчою за 220 гривень, щоб сільгоспвиробники заробили на кожній тонні бодай «десятку». Отож на буряковому лані буде «битва» за врожай, а в кабінетах — за ціни.

Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ.

Полтавська область.