Дні залежності від цін і тарифів

Цікаво, що багато торговців дорожнечу пояснюють, зокрема тим, що зросла платоспроможність громадян. З ними солідарна і статистика, котра за перше півріччя показує зростання реальної зарплати на 23 відсотки. Споживчий досвід свідчить: щойно лунають публічні філософствування на офіційному рівні з приводу зростання нашого добробуту — чекай підвищення тарифів на комунальні послуги. Питання висіло в повітрі давно — підприємствам теплокомуненерго ціни на газ і електроенергію підняли ще в травні. У багатьох під’їздах багатоповерхівок мешканців дошкуляли оголошеннями: заплатіть зараз, потім буде дорожче. Таке враження, міська влада «не стріляла», очікуючи «устаканювання» тієї самої політичної ситуації. Тепер, як на замовлення, у багатьох населених пунктах заговорили про збільшення цін на квартплату, опалення і воду. Особливо «постаралися» столичні градоначальники. Тільки гаряча вода, очікується, подорожчає в 3,4 разу: з 3,72 до 12—13 грн. за кубічний метр (а для тих, у кого немає лічильників — з 12 до 41 грн. з людини). Холодна вода «підстрибне» з нинішніх 52 копійок до 1,68 грн. за кубічний метр (чи з 4,5 до 16,17 грн. з людини). Опалення — з 80 копійок до 2 — 2,2 грн. за квадратний метр. Зросте і плата за утримання будинків: якщо нині вона становить від 36 до 58 копійок, то після підвищення «вилка» буде від 1,22 грн. до 2 грн. Загалом родині з трьох осіб за стандартну «двушку» доведеться віддавати замість нинішніх ста п’ятдесяти всі чотириста гривень. До того ж, згідно із запевняннями начальника Головного управління цінової політики КМДА Василя Яструбинського, після введення нових тарифів Київ посяде лише шосте місце серед регіонів країни за рівнем цін на послуги ЖКГ. Отож є привід для оптимізму.

Утім, варто зазначити: якщо попередні шокуючі для багатьох викладення все ще перебувають у стадії проектів, то подорожчання електроенергії для населення — сувора реальність. Як і зростання тарифів на газ. Адже в останній день серпня Господарський суд Києва скасував своє ж рішення, яким припинялася дія постанови Нацкомісії регулювання енергетики про підвищення цін на газ для населення з 1 липня. А отже, перерахунку в бік зниження плати за «блакитний вогник» годі чекати навіть за період судового розгляду.

Весь серпень пройшов і під знаком подорожчання пального. Бензин А-95 стрімко рвонув з 4,2—4,3 грн. за літр і вже за два тижні повсюдно здолав планку в 4,7 грн. Серед лідерів у цінових перегонах відзначився Крим, а український рекорд було зафіксовано у Генічеську — 5,1 грн. за літр 95-го.

До кінця місяця ціни на «горючку» завмерли — як і сподівалися в уряді, підписуючи з представниками найбільших нафтових компаній, працюючих на вітчизняному паливному ринку, меморандум про партнерство. На середньостатистичній заправці цінники завмерли на рівні: бензин А-95 — 4,7 грн., А-92 — 4,45 грн., А-76 і А-80 — 4,2 грн., дизпальне — 4,1 грн. за літр. Треба сказати, бензинова стабілізація відбулася не так завдяки меморандуму, як сприятливій ситуації на світовому ринку. Ціни на нафту в Нью-Йорку лише за минулу п’ятницю впали на 1,5 відсотка — до 69,19 долара за барель, тобто до мінімального рівня з кінця червня. Вартість «чорного золота» виявилася навіть нижча на 0,4 відсотка, ніж рік тому. Причини таких тенденцій: очікування збереження високих квот на видобуток нафти країнами ОПЕК, активні інвестиції в нові транспортні потужності та будівництво нафтопереробних заводів, а також перспектива переговорів США з Іраном.

Однак, за прогнозами експертів, дизельне пальне, яке використовують в агросекторі, у ціні істотно не впаде — на світовому ринку його вартість перевищила високооктановий бензин, крім того, воно дорожчає в Росії. А отже, ціна на зерно, борошно і, у підсумку, хліб піде в ріст. У серпні, за даними статистики, хліб з борошна І сорту подорожчав на 0,5—51,7 відсотка в дванадцяти регіонах країни (тон задавав Київ) — до 1,8—2,73 грн. за кілограм. Логічно, восени тенденція збережеться. До кінця року, за прогнозами експертів, у середньому по країні продукт №1 ще додасть до своєї вартості 10—20 відсотків. Ситуація проясниться вже у вересні, коли стане зрозуміло, до якого рівня подорожчає зерно нового врожаю. Ціни на пшеницю третього класу до кінця серпня вже піднялися до 740 грн. за тонну. На ринку продовольчої пшениці зберігався підвищений попит з боку експортерів. Останні так само мають намір, підписавши меморандум про «спільні дії із забезпечення країни продовольчим зерном», водити дружбу з Кабміном. Міністр агрополітики Юрій Мельник запевнив після зустрічі з представниками зернових компаній, що уряд не обмежуватиме експорт зернових з України шляхом запровадження ліцензування і квотування постачань. Одне слово: воля, рівність і братерство. Не варто дивуватися, якщо трейдери, виконавши свої експортні контракти, потім запропонують свої послуги, але вже із забезпечення країни імпортним зерном. Приклади такого «взаємовигідного» співробітництва влади і бізнесу є — 2002/2003 маркетинговий рік.

Одна надія — сільгоспвиробники тепер не поспішають розставатися з наявними об’ємами зерна, вичікуючи ще більш високих цін. А великі комбінати хлібопродуктів практично не відстають від трейдерів — пропонують високі ціни, намагаючись закупити достатні обсяги сировини.

Слідом за продовольчим зерном піднявся в ціні і фураж. Так, ціни на «кормову» пшеницю зросли до 610 грн./тонна. На високому рівні залишалася фуражна кукурудза, незважаючи на сезон збирання, що наближається, качанистої. Звідси висновок: м’ясо сильніше «вкусить» ціною, стане для пересічного споживача ще недоступніше.

Хоч як дивно, але злет цін на хлібні культури пояснюється не в останню чергу і тим, що в країні дотепер збирають ранні зернові, незважаючи на те, що оптимальні агротехнічні терміни давно минули. Підмочений дощем врожай не тільки втрачає в якості, а і сприяє проростанню необломоченого зерна. Незібрані вчасно колосові придатні хіба що на корм худобі. Хоча нічого дивного — в новітній історії сільгоспвиробництва країни не рідкість, коли кукурудзу, приміром, добувають з-під снігу.

Але, як кажуть, не хлібом єдиним. Непогано мати і дах над головою. Вартість столичних квартир перманентно збільшується, традиційно — навесні і восени. Цього року подорожчання нерухомості почалося уже на початку серпня. До того ж, зазначає «ЛігаБізнесІнформ», разом із зростанням цін різко звузився вибір об’єктів. Так, зросла кількість охочих терміново купити житло і готових протягом дня оглянути квартиру, підписати попередній договір і дати задаток. Продавці, відчувши підвищений інтерес до їхньої нерухомості, нерідко намагаються почекати. Деякі піднімали ціни на 5—10 тисяч доларів чи зовсім знімали квартири з продажу, очікуючи ще більшого подорожчання.

Серед покупців — чимало колишніх співвітчизників, які свого часу переселилися на Близький Схід. У зв’язку з війною вони повертаються в Україну, де у багатьох залишилися родичі.

Ще однією причиною того, що ринок різко ожив, ріелтери, як і раніше, називають створення парламентської більшості, закінчення політичної кризи і формування Кабміну. Продавці і покупці повірили, що з приходом нового уряду на київський ринок нерухомості хлинуть додаткові гроші і попит на нерухомість зросте.

Процес має і зворотний бік медалі — переселення столичних жителів у сільську місцевість. До того ж до такого кроку їх змушують обставини. Заборгувала людина тисяч 20 за квартиру — тут як тут приходять на допомогу ріелтери. Перебирають на себе і турботи з погашення боргів, і житло боржника, запропонувавши йому натомість затишний будиночок в екологічно чистому селі за 70—80 кілометрів від столиці. З підвищенням у Києві цін за квартплату, опалення, холодну і гарячу воду такі тенденції, схоже, зміцнюватимуться.