По кому рейдерський подзвін?

Нині українській спільноті оголошено тотальну економічну війну. В результаті масованих атак рейдерів наша держава стрімкими темпами втрачає контроль не тільки над кращими своїми підприємствами, що є основою технологічної матриці української нації, а й цілими секторами власної економіки. За оцінками деяких експертів, тільки за останні кілька років у законних власників в Україні було відібрано (викрадено) більше 2000 підприємств! Вітчизняний ринок рейдерських «послуг» щороку приростає на 3 млрд. доларів! Особливо тривожним є те, що ці справді астрономічні цифри продовжують збільшуватися, переростаючи в цілком реальну загрозу для молодої Української держави.

Чітка позиція та особисте втручання перших чільників держави, які в кожному конкретному випадку в «ручному» режимі намагаються протидіяти цьому лиху, певною мірою стримують апетити піратів. Скажімо, відповідні доручення Президента та Прем’єр-міністра центральним органам влади, взяття таких справ під особистий контроль, оперативне реагування з боку Ради національної безпеки та оборони України вберегли від руйнування цілу низку кращих, знакових для нашої держави підприємств, у тому числі АСК «Укррічфлот» (10 тисяч робочих місць, 70 тисяч акціонерів, ділові партнери в 40 країнах світу), ВАТ «Київметробуд» (4 тисячі робочих місць, найдешевше у світі метробудування!), ВАТ НВП «Сатурн» (3 тисячі робочих місць, унікальні космічні технології, якими володіють лише 8 найрозвиненіших країн світу, одне з найтехнологічніших підприємств ВПК, задіяне у випуску всесвітньо відомого оборонного комплексу «Кольчуга»)...

Однак представники широкого загалу промисловців та підприємців змушені констатувати, що надійної, добре відлагодженої державної системи протидії рейдерству, цьому антиукраїнському у своїй суті явищу, і досі не існує. Фахівці наголошують, що відвертий тиск на власників значних майнових та технологічних активів держави тільки посилюється. Це значить, що рейдери цілеспрямовано розхитують один з наріжних каменів української державності — інститут власності. Звертає на себе увагу «робочий» інструментарій цих добродіїв. Сьогодні вони воюють з конкретними власниками, вітчизняною економікою і державним бюджетом за допомогою відвертих фабрикацій, підробок підписів, «арештів» мільярдних активів на забезпечення копійчаних позовів, незаконних обшуків, усіляких «заборон» проводити загальні збори акціонерів, «скасувань» рішень загальних зборів акціонерів, «перерозподілів» акцій підприємства на користь зацікавлених осіб, «формування» паралельних списків акціонерів, штурмів центральних офісів підприємств, до яких дуже часто залучаються відверто кримінальні елементи, «змін» керівництва тієї чи іншої компанії тощо.

Спроба промисловців та підприємців об’єднати свої зусилля в боротьбі з рейдерством і рейдерами під патронатом УСПП показали, що судові ухвали з рейдерським окрасом, які практично всі згодом були відмінені, приймалися обмеженою кількістю одних і тих само судів, одними і тими само суддями, за участю однієї й тієї ж рейдерської масовки. Траплялося, тексти «ухвал» були однаковісінькими навіть тоді, коли їх «ухвалювали» різні судді з різних судів та регіонів, коли йшлося про різні підприємства.

Сьогочасна рейдерська війна має кілька фронтів.

Перший фронт. Рейдери практично завжди воюють проти українського народу, а їхні трансакції мають відверто антиукраїнське спрямування. Скажімо, ВАТ НВП «Сатурн», куди український народ уже інвестував мільярди доларів і де є три тисячі робочих місць, які забезпечують нашій державі вихід на світовий ринок високотехнологічних товарів та послуг, рейдери хочуть пустити «під бульдозер», щоб на місці виробничих цехів збудувати з десяток житлових висоток. Як відомо, таке житлове будівництво забезпечує 300—400 відсотків рентабельності. Їхні колеги прагнуть вщент розгромити ВАТ «Київметробуд» — компанію із унікальним 60-річним досвідом будівництва тунелів та метрополітенів, щоб віддати кількасотмільйонне замовлення «своїм» компаніям, які не збудували жодного сантиметра метрополітену, а відтак не мають до екстремального будівництва жодного відношення, тобто рейдери хочуть наразити мільйони людей на смертельну небезпеку! А ще декому дуже закортіло «погратися» майном 70 тисяч акціонерів АСК «Укррічфлот», щоб ошукати їх та взяти під свій особистий контроль значні майнові активи і фінансові потоки із 40 країн світу, щоб маніпулювати ними на власний розсуд. На думку експертів, рейдери уготували флагману транспортної галузі участь одного з найбільших у світі Чорноморського морського пароплавства, коли ціла торгово-промислова армада в складі 380 океанських суден взагалі зникла невідомо куди. Є й інші не менш промовисті приклади.

А що стосується вже захоплених підприємств, то рейдери або негайно перепродують їх, щоб утворити так званого добросовісного покупця і замести сліди (шахрайство!), або відразу здають у металобрухт на замовлення іноземних конкурентів, або переводять у «тіньовий» сектор економіки, а пульти управління виробництва виводяться за межі держави, в офшори тощо. На жаль, і таких прикладів теж більш ніж досить. Про це дуже добре знають тисячі українців, яким уже нема куди ходити на роботу.

Сьогодні вся наша держава — це територія активного спротиву рейдерам. Але, на превеликий жаль, незважаючи на те, що найперспективніші підприємства держави, у тому числі АСК «Укррічфлот», ВАТ «Київметробуд», ВАТ НВП «Сатурн», професійно захищаються від рейдерських атак (тільки ці три підприємства сукупно вже виграли у рейдерів більш як 40 судів та спромоглися закрити через суди десять кримінальних справ як безпідставні!), активні спроби захопити ці та інші унікальні майнові та технологічні комплекси... тривають! У тій само безпардонній манері і тими само виконавцями!

Другий фронт. Ініціюючи активний переділ власності в Україні, рейдери оголосили тотальну війну керівництву держави, яке всюди декларує, що воно проти переділу власності і всіма силами виконуватиме вимогу Конституції щодо непорушності приватної власності.

Третій фронт. Сьогодні рейдери дедалі агресивніше воюють з позитивним міжнародним іміджем України як інвестиційно привабливої держави. Адже іноземні компанії найретельнішим чином відслідковують рейдерські нальоти, передають відповідну інформацію своїм підприємницьким структурам на всіх континентах і однозначно не рекомендують вкладати гроші в Україну. А отже, усі зусилля нашого уряду та парламенту, спрямовані на залучення солідних портфельних інвестицій, рейдери зводять нанівець, оскільки інвестори добре бачать, що у сфері, яка підконтрольна уряду, відбувається те, що відбувається. Ось так «вирощується» на міжнародному рівні «чорний» імідж для України, гальмується розвиток нашої держави і державності, ініціюється фактичний обрив процесу розвитку економіки...

Четвертий фронт. Зменшуючи вплив уряду на власну економіку, рейдери зменшують також українську присутність на міжнародному ринку товарів та послуг. До того ж може так статися, що в один нечудовий момент більша частина української економіки буде контролюватися... з-за кордону. За фактом. А відтак про безумовну підконтрольність нашому уряду та парламенту головних процесів в економіці можна буде забути назавжди. Як і про самодостатню політику в економіці та державному будівництві...

Тому сьогодні мало тільки порушувати дуже незручні для когось запитання на кшталт: Чому у нас є тисячі відверто рейдерських ухвал конкретних суддів — і на всю державу немає жодного покараного переступника в мантії?

Чому наші високодостойні та високоповажні прокурори, трапляється, з якогось дива беруть в оборот не тих, хто фабрикує справи чи підробляє підписи або порушує кримінальні справи раніше, ніж надходять заяви, чи проводять незаконні обшуки тощо, а тих, хто реально примножує економічну міць держави?

Чому у нас є рейдери, які захоплюють тисячі підприємств, що коштують десятки мільярдів гривень, —і немає за гратами жодного рейдера?

Чому у нас виграти десятки судів у рейдерів ще не значить зберегти свою власність?

За великим рахунком — це ганебні грані однієї і тієї само проблеми. І широкий український загал уже не може ігнорувати ту обставину, що ключовими ланками будь-якої рейдерської атаки є суд, правоохоронні органи, державна виконавча служба, які, свідомо порушуючи конкретні норми чинного законодавства, легалізують захоплене, «відібране» у законних власників. За великим рахунком, проблема рейдерства в Україні — це передусім проблема чиновництва, яке відверто, цинічно і практично відкрито торгує державними повноваженнями на комерційних засадах. Без цих добродіїв найдосконаліша, найвитонченіша рейдерська схема —мертва. Це — факт. Як і те, що в результаті дій рейдерів українська держава зазнає колосальних іміджевих, моральних та матеріальних збитків.

Отже, якщо ми не хочемо почути рейдерський подзвін по кожному з нас, вже сьогодні потрібно вживати негайних заходів. У тому числі:

— зініціювати проведення в парламенті повноформатних слухань з питань протидії рейдерам із найширшим залученням представників ділових кіл держави;

— запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України розглянути можливість посилення дисциплінарної відповідальності суддів за прийняття рішень у сфері корпоративних відносин з порушенням вимог чинного законодавства;

— ініціювати прискорення доопрацювання та прийняття нормативно-правової бази у сфері корпоративних відносин (зокрема, Закону України «Про акціонерні товариства»);

— створити при Кабінеті Міністрів робочу групу за участю представників зацікавлених відомств, у тому числі силових, ДКЦПФР, Антимонопольного комітету, Мінпромполітики тощо, яка займалася б постійним моніторингом проявів рейдерства у державі та ініціювала внесення відповідних змін та доповнень до чинного законодавства;

— організувати в структурах правоохоронних органів, у тому числі прокуратури, МВС, СБУ, у їхніх центральних апаратах і до рівня областей спеціальні підрозділи боротьби з рейдерством, налагодивши чіткий внутрішній контроль, щоб вони з часом не перетворилися у корумповані філії рейдерських команд;

— ініціювати рішення пленуму Верховного Суду України щодо заборони судам першої інстанції:

а) об’єднувати в одне провадження вимоги, які, відповідно до ст.16 ЦПК України, підлягають розгляду в різних провадженнях;

б) виносити ухвали про забезпечення позову, які:

* забороняють проведення зборів акціонерних товариств;

* забороняють участь будь-яких акціонерів у зборах акціонерів;

* забороняють проведення підготовчих дій, у тому числі щодо ведення реєстру емітента та реєстратора АТ;

* зобов’язують будь-кого, крім емітента, проводити збори акціонерів, виконувати обов’язки членів правління, членів наглядової ради, членів ревізійної комісії та інше;

* зобов’язують проводити будь-які дії чинних членів правління, наглядових рад та ревізійних комісій АТ, а також керівників цих органів для зміни діяльності товариства, зміни корпоративних прав, зміни реєстратора тощо;

* приймають рішення про передачу акцій одного акціонера іншому, як фізичній так і юридичній особі;

* обмежують емітента та реєстратора емітента в діях, спрямованих на проведення змін у реєстрі з володіння акціями, якщо ці дії не є діями з акціями конкретного позивача (100 акцій міноритарного акціонера можуть блокувати тільки рух 100 акцій);

в) виносити ухвали про забезпечення позову, що перевищують майнові права позивача (скажімо, якщо майнові вимоги позивача оцінюються в 100 акцій товариства номінальною вартістю 0,25 гривень, то ухвала повинна забезпечувати захист прав на суму 100 акцій, адекватних 25 гривням!);

г) заборонити майнове забезпечення немайнових позовів...

* * *

Історики стверджують, що впродовж останньої тисячі років землями Київської Руси прокотилося майже 250 воєн. Це — сувора історична правда. Тому, якщо ми, українці, організуємось і здолаємо рейдерів, то переможемо і у 251 війні. А іншого не дано.

Володимир ПЕТРЕНКО, голова правління ВАТ «Київметробуд», Герой України, повний кавалер ордена «За заслуги», кандидат технічних наук, автор низки патентів; Павло ПІДЛІСНИЙ, президент АСК «Укррічфлот», кавалер двох орденів «За заслуги», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки,доктор економічних наук;Володимир ЧМІЛЬ, генеральний директор-голова правління ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Сатурн», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, кандидат технічних наук, автор більш як 50 публікацій та винаходів.

P. S. Коли цей матеріал готувався, стало відомо про те, що:

... Порушено вже п’яту кримінальну справу проти керівництва ВАТ «Київметробуд» за «розтрату» 80 млн. гривень державних коштів, якої не було, що і підтверджено рішеннями вже шести(!!) судів.

... Відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом цілком очевидних, документально підтверджених махінацій, спрямованих на захоплення ВАТ НВП «Сатурн».