Алла Миколаївна Кириченко за освітою економіст. Багато років працювала за фахом у торговому підприємстві «Дари ланів» у Конотопі. Тепер же перебралась на батьківщину чоловіка в Батурин. Вона — один з підписантів скарги до «Голосу України». Її та кільканадцять батуринців хвилює проблема газифікації колишньої гетьманської столиці.

Минулого року в Батурині розпочалися великомасштабні реставраційні, будівельні роботи, спрямовані на відродження історичних пам’яток колишнього головного міста Гетьманщини. Селищна рада відразу виступила з ініціативою до високопосадовців, щоб частина благодійних коштів була витрачена на вирішення проблем газифікації, водопостачання, асфальтування вулиць. Адже все це сприятиме поліпшенню загального вигляду селища, яке має перетворитися на Мекку для туристів. У селищній раді 13 вересня минулого року відбулася нарада, на якій було дано старт пришвидшеній газифікації Батурина. Загальна її вартість — 1339 тисяч гривень. Фонд «Гетьманська столиця» взявся розробити робочий проект, провести експертизу і проплатити частину коштів на початковій стадії будівництва. Тоді ж вирішено, що власники домоволодінь сплатять по 500 гривень на вуличну газифікацію. Ці гроші їм повернуть при відкритті державного фінансування у 2006 році.

Уже 17 жовтня приватне підприємство «Ніжингазбудсервіс» розпочало прокладати газопровід по вулицях. Та скоро почалася зима. Вдалося виконати робіт лише на 300 тисяч гривень.

Отож селище вступило в зиму, а потім весну з розкопаними траншеями і багнюкою.

Аллу Миколаївну як економіста насторожили деякі деталі збирання коштів, складення актів виконаних робіт:

— Було видано, наприклад, квитанції для оплати роботи. На них не вказано номера реєстрації, числа, місяця, року, відсутня печатка, прізвище того, хто приймає. Гроші брали в людей на ходу, на вулиці, без запису в прибуткову книгу. Я відмовилася так платити. Бо тоді доведи, що ці гроші зарахуються...

Люди, які сплатили по 500 гривень, сподівалися, що їм повернуть їх у 2006 році, і тоді вони ними розрахуються за підведення газу до будинків. Але й тут батуринців спіткала невдача.

— На цей рік виділено 5 мільйонів державної субвенції на ремонт Будинку культури, проведення водогону, газифікацію, — каже селищний голова Михайло Іващенко. — На жаль, за рік сталося істотне підвищення цін на будівельні матеріали, а тому левову частку, 4 мільйони 120 тисяч гривень, забере заклад культури. Решта піде на водогін. На газифікацію грошей не вистачило. А тому й не можемо повернути цих коштів.

Ніжинська міжрайонна прокуратура зробила перевірку ПП «Ніжингазбудсервіс». Як з’ясувалося, гроші, взяті у батуринців, все-таки оприбутковані в бухгалтерії, вартість матеріалів та виконаних робіт відповідає нормам ціноутворення в будівництві, розробленим Держкомітетом будівництва та архітектури. Разом з тим у ході перевірки було виявлено істотний недолік. «При прокладанні вводів до приватних будинків у смт Батурин, — зазначається в поданні про усунення порушень містобудівного законодавства, — ПП «Ніжингазбудсервіс», усупереч вимогам ст.875 ЦК України, не укладало договорів будівельного підряду з мешканцями селища, у результаті чого не було досягнуто домовленості з замовником щодо оплати виконаних робіт і було порушено права жителів селища Батурин». Справді, саме це породило чимало скарг у вищі інстанції. Адже без договору деякі дії співробітників приватного підприємства викликали справедливі сумніви.

...А загалом великі гроші, які оберталися в Батурині торік, викликали надію в людей, що держава по-справжньому подбає про мешканців гетьманської столиці. Та, схоже, політичні баталії в Києві й Україні пригасили увагу до славного історичного місця. А від того на головних будівельних майданчиках без належного фінансування роботи ледь жевріють. Сотні ж родин батуринців, схоже, і 2007 рік зустрінуть без газу, оскільки це, хоч як прикро, залишається їхньою особистою справою.

Чернігівська область.