В арт-клубі
«Кам’яниця», що в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк», відбулася виставка, присвячена 30-річчю творчості відомого волинського майстра малярства Олександра Дишка.Уже давно відлунали компліменти на адресу ювіляра, змотали свої кабелі телевізійники, занотували короткі інтерв’ю і розійшлися по редакціях газетярі. А я все вдивляюсь у загадкові картини Олександра Дишка. Де в них минуле, де сучасне? Напевно, в космічних вимірах, де лік іде світловими, а не земними роками, так і повинно бути. Що там кілька століть в історії людства! Ми ж діти космосу, його дивовижний витвір.
До таких роздумів спонукають картини художника, зокрема,
«Тиха хода минулих літ вулицями старого міста». Алегорична постать Часу в довгій мантії із закритим балахоном обличчям застигла у вічному поруху над зображенням древнього Луцька. Будинки, замки, храми... І все це в оточенні постатей людей середньовічного міста, його володарів-князів, зображень давно зниклих цвинтарів, гербів, символів. Зверху притиснуті одна до одної кам’яниці більш молодого, але ще дуже далекого до нас Луцька. Автор не нав’язує глядачеві своєї думки, але ніби нагадує про скороплинність часу. Картина виконана змішаною технікою, графіка з олійним живописом. Помаранчево-червоні кольори Часу добре гармонують з чорними кольорами минувшини. Схожа техніка виконання і багатьох інших картин художника: «Анонімус», «Буферна зона», «Подайте на культуру»...Загалом історична тематика превалює у творах художника. Ймовірно, цим орієнтирам сприяє його багаторічна дружба з директором історико-культурного заповідника, архітектором за фахом Тарасом Рабаном. На виставці глядачі побачили перший плакат Олександра, виготовлений двадцять років тому на замовлення заповідника:
«В’їзна вежа замку Любарта». Від всіх інших своїх зображень вона різниться тим, що вибудувана з фрагментів історичних пам’яток Луцька. Потім був плакат «Розтоптали — відбудуємо». Внизу важка нога безжалісно нищить старовину, а вгорі зображена на одній осі рука відновлює пам’ятки архітектури.Попри найбільші старання автору не вдалося зібрати докупи всі свої найкращі роботи. Багато картин художника розійшлися світом. У президентському Маріїнському палаці Києва виставлено його історичне полотно
«Коронація Данила, князя Волинського і Галицького». Зображення старого Луцька можна побачити в кабінеті міського голови Луцька. Прикрашають картини Дишка також експозиції Музею книги в Луцьку, галереї мистецтв Замосця (Польща), музею Холма (Польща), історичного музею Володимира-Волинського, є вони в картинній галереї Волинського краєзнавчого музею. Чимало картин не потрапили на виставку й тому, що в камерну обстановку залів арт-клубу не вписуються великі за розміром полотна.Загалом же роботи лауреата обласної мистецької премії імені Йова Кондзелевича, члена Національної спілки художників України Олександра Дишка демонструвалися більш як на двадцяти виставках різних рівнів: 1985 року в Москві на Всесоюзній виставці плакатів, 1986-го — на XІІ міжнародному бієнале графіки і плаката в Брно (Чехословаччина), виставці українського мистецтва
«Україна-95» («Дойче музеум», Мюнхен, Німеччина), а також виставках у Замосці, Угері, Райовці Фабричному (усі Польща), Луцьку, Львові, Тернополі, Запоріжжі, Києві.А ще Олександр Дишко є автором багатьох художньо-науково-історичних реконструкцій старого міста для державного історико-культурного заповідника в Луцьку, ілюстратором книжки Петра Троневича
«Луцький замок» та багатьох інших художніх, рекламних, публіцистичних, науково-інформаційних видань на тему історії старого Луцька і Волині.
