Проблеми страхового ринку в полі зору прокуратури

Водночас особливі умови оподаткування страховиків за Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають сплату до бюджету лише 3 відсотків від отриманих страхових надходжень. Отже, 86 гривень із кожних залучених 100 гривень від застрахованих юридичних та фізичних осіб є прибутком страхових компаній.

Однак, як з’ясувалося, надіслані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) ще у травні 2005 року до Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади пропозиції про збільшення ставки оподаткування досі залишаються без розгляду.

А операції з перестрахування ризиків, укладені з резидентами, взагалі не оподатковуються, і це за того, що за такими угодами страховими компаніями у 2004 — 2005 роках перестраховано ризиків на суму 17,6 млрд. гривень (з них нерезидентам — 2,6 млрд. гривень).

Проте, як встановлено прокурорами, навіть можливість одержання легальних надприбутків не зупиняє окремих комерсантів перед спокусою незаконного збагачення.

За відсутності належного контролю Департаменту страхового нагляду Міністерства фінансів України та Держфінпослуг страховими компаніями за кордон виведено значну суму коштів. Прокурором Орджонікідзевського району Запоріжжя порушено кримінальну справу стосовно службових осіб однієї з страхових компаній міста, які за фіктивним договором перестрахування перерахували закритому акціонерному товариству «Драудімо Спектрас» (Литва) понад 8 млн. гривень. Крім того, за позовом прокурора судом цей договір перестрахування визнано недійсним.

Також судом у 2006 році задоволено в повному обсязі позов прокурора Севастополя про визнання недійсним договору перестрахування між ЗАТ «Морська страхова компанія» та цим-таки ЗАТ «Драудімо Спектрас», за яким за кордон незаконно виведено понад 36 млн. гривень. Кримінальну справу стосовно службової особи цієї компанії, яку обвинувачено у зловживанні службовим становищем, ухилянні від сплати податків в особливо великих розмірах та легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, направлено до суду.

Аналогічні кримінальні справи нині розслідують у Львівській області та в Києві.

Страховики використовують й інші схеми виведення коштів на користь різних комерсантів, у тому числі нерезидентів. Лише за останні два роки страховими компаніями придбано акцій господарюючих суб’єктів на суму 13 млрд. гривень, що становить 40 відсотків від усіх коштів, залучених у страхувальників. До того ж нерідко купуються цінні папери, що не мають попиту на фондовому ринку. Так, прокуратурою Сумської області встановлено факт перерахування страховою компанією 850 тис. гривень за придбання акцій підприємств-банкрутів. За цим фактом порушено кримінальну справу, ведеться слідство.

Незабезпечення службовими особами Держфінпослуг належного контролю за реєстрацією страхових компаній, правомірністю їх ліцензування тощо призводить до того, що спритні ділки протиправно одержують багатомільйонні прибутки. Наприклад, прокуратурою Дніпропетровської області встановлено, що акціонерним товариством «Дніпроінмед» за відсутності затверджених тарифів на страхування від державного підприємства «Придніпровська залізниця» отримано майже 7 млн. гривень, а ЗАТ «СК «Даск» від державного підприємства «ВО «Південний машинобудівний завод ім. Макарова» одержано майже 2 млн. гривень страхових платежів. За цими фактами порушено кримінальні справи.

Не дивно, що за наявності таких порушень страхові компанії з метою ухилення від контролю за рухом коштів не інформують органи Держфінмоніторингу про проведення фінансових операцій, які підлягають державному моніторингу. Прокуратурою Донецька встановлено, що ВАТ «Страхова компанія «Орадон» умисно не повідомило Держфінмоніторинг про перерахування коштів акціонерному товариству «Фонд екологічних заходів» за договорами купівлі-продажу акцій на суму 2,7 млн. гривень. За цим фактом порушено та вже направлено до суду кримінальну справу за ч. 1 ст. 209-1 Кримінального кодексу України.

Факти невчасного повідомлення органів Держфінмоніторингу про операції, які підлягали моніторингу, виявлено прокурорами АР Крим, Вінницької, Донецької, Херсонської та Луганської областей.

Деякими страховими компаніями Дніпропетровської, Кіровоградської, Вінницької, Донецької, Одеської, Полтавської, Тернопільської областей не виконуються вимоги закону в частині призначення осіб, відповідальних за здійснення фінансового моніторингу. На усунення зазначених порушень прокурорами внесено документи реагування.

Нерідко страхові компанії порушують права клієнтів. Перевірка засвідчила поширеність фактів відмов у здійсненні страхових відшкодувань, безпідставних зволікань із виплат коштів, нехтування законних вимог громадян. Як приклад Кіровоградською обласною дирекцією ВАТ НАСК «Оранта» безпідставно відмовлено громадянці у страховій виплаті, належній у зв’язку зі смертю чоловіка. Прокуратурою області в її інтересах заявлено позов про стягнення страхових виплат.

Порушуються терміни прийняття рішень про проведення страхових виплат також посадовцями АТ «Українська пожежно-страхова компанія», страхова компанія «ПЗУ Україна», ВАТ «Страхова компанія «Універсальна», ВАТ «Гарант-авто», НАСК «Оранта». Такі факти виявлено прокурорами АР Крим, Закарпатської, Одеської, Полтавської областей. На їх усунення внесено документи реагування і заявлено позови в інтересах соціально незахищених громадян.

Масово не виконуються вимоги законодавства під час укладення договорів страхування, що в подальшому може призвести до відмови у виплаті страхових відшкодувань. Так, прокуратурою АР Крим встановлено, що договори страхування ЗАТ «Страхова компанія «Юпітер-М» усупереч Закону України «Про страхування» не містили всіх обов’язкових умов, а окремі — страхових тарифів. У Сумській області ЗАТ «Остра-Суми» укладало договори страхування від нещасних випадків працівників підприємств без їх письмової згоди.

Договори страхування УСК «Гарант-Авто», філії СК «Сатус», СК ПЗУ «Скайд», СК «Українська страхова група», СК «Інвестсервіс», СК «Укргаз», ЗАТ УІСК «Інвестсервіс-Галінстрах», СК «Укроптгарант», СК «Ренесанс», СК «Велта», СК «Алькона», СК «Кредо-Класік», ЗАТ «Хмельницька пожежно-страхова компанія», ЗАТ «СГ «ТАС» не передбачали відповідальності страховика за несвоєчасне здійснення страхової виплати. На усунення порушень внесено документи прокурорського реагування.

Підтвердила перевірка й наявність у державі дуже небезпечної тенденції незаконного сприяння громадянам, які страхують власні автомобілі, службовцями органів внутрішніх справ. Зокрема, за сфальсифікованими працівниками УДАІ ГУ МВС України в АР Крим матеріалами перевірки за фактом скоєння ДТП громадянин отримав від страхової компанії «Інвестсервіс» десятки тисяч гривень відшкодування. За цим та іншими подібними фактами порушено чотири кримінальні справи. Аналогічну кримінальну справу за підроблення матеріалів про вчинення ДТП порушила прокуратура Кіровоградської області стосовно посадовця ДАІ та власника автомобіля.

Проте працівники міліції нерідко допомагають саме страховим компаніям. Зокрема, начальником ДАІ УМВС України у Волинській області всупереч закону видано вказівку, якою зобов’язано здійснювати страхування у визначених страхових компаніях за місцем реєстрації транспортних засобів та технічного огляду. За протестом прокуратури області незаконну вказівку скасовано.

У Житомирській, Черкаській та Полтавській областях страховими агентами договори страхування укладались у місцях реєстрації транспортних засобів. На вимогу прокурорів порушення закону усунуто, договори оренди розірвано.

Не може не стурбувати й пасивність державних органів у приведенні до вимог закону та потреб економіки чинних нормативних актів. Хоча Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» від 04.10.01 надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам як вид страхування не передбачено, досі діє Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.97 № 1021 «Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України», якою встановлено обов’язкову наявність в іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, страхового поліса (сертифіката), що гарантує оплату вартості екстреної медичної допомоги іноземним громадянам. І це незважаючи на те, що Кабінету Міністрів України необхідно було привести свої нормативно-правові акти у відповідність із законом у чотиримісячний строк з дня його опублікування.

Як наслідок в Україні незаконно реалізують поліси страхування екстреної медичної допомоги іноземним громадянам. Єдиним монополістом з їх продажу залишається ЗАТ «Просто страхування» (Київ), яке протягом 2003 — 2006 років отримало понад 35 млн. гривень страхових надходжень.

Зазначену постанову Кабінету Міністрів України Генеральною прокуратурою України 18.08.06 опротестовано.

Ще один приклад. В Україні запроваджено 36 обов’язкових видів страхування, частка яких в окремі роки становила до 80 відсотків надходжень страхових компаній. За висновками фахівців Держфінпослуг, із цього переліку слід вилучити понад 20 видів. Зокрема, страхування життя і здоров’я спортсменів вищої категорії, спеціалістів ветеринарної медицини, морського перевізника тощо. Рівень страхових виплат з такого страхування становить 0,3 відсотка, тобто із внесених кожних 100 гривень виплати — 30 копійок, всі інші кошти залишаються у страховиків. До того ж переважно кошти на страхування спрямовуються з державного бюджету та підприємствами державної форми власності. Щорічні витрати на ці види страхування вимірюються мільйонами гривень. З цього приводу до Верховної Ради України ще у 2003 році внесено законопроект, який розглянуто лише в першому читанні.

Я сподіваюся, що після всього прочитаного ні в кого не залишиться сумнівів про необхідність серйозного перегляду порядку регулювання ринку страхових послуг, і тут потрібні і злагоджена робота органів влади, контролю, і воля до змін самих страхових компаній.

Тому Генеральна прокуратура України про всі ці негаразди поінформувала Прем’єр-міністра України В. Януковича та поставила на жорсткий контроль виконання вимог стосовно усунення порушень законів, які викладено в наших документах реагування.

Олександр МЕДВЕДЬКО,Генеральний прокурор України.