Після залякувань односельчан міліцією депутати Глинської сільради на позачерговій сесії виявили недовіру дільничному інспектору й передали скарги на дії правоохоронців на розгляд районного й обласного міліцейського керівництва

«Я боюся за своїх дітей...»

Юрій Кучевський, механізатор СВК «Родина» села Глинськ Калинівського району, 2 серпня нинішнього року повертався з роботи додому. Біля ставу зупинився подивитися, як хлопці рибалять. Раптом над’їхала міліція. Вилучила в рибалок сіті. А тоді звернула увагу на Кучевського. Після короткої розмови його затримали також. «За що?» — запитав чоловік. «За те, що ти п’яний», — відповіли йому. В цей час поруч проходив депутат сільради пенсіонер Андрій Янівський. На його зауваження відпустити чоловіка міліціонери не зреагували. Затриманого завели до контори господарства, склали протокол. «Я не хотів підписувати, — каже Кучевський, — бо йшов з роботи, а не з гулянки, і був тверезий, але мене залякали. Сказали, що завезуть у район, там я все підпишу. Я злякався. У мене п’ятеро дітей. І підписав...»

Через декілька днів міліціонери знову навідалися на обійстя до механізатора.

— Тільки-но вони зайшли на подвір’я, я втік городами і сховався. Але діти перелякалися. Після того я змушений був їх відвести до тещі. Бо не знаю, чи не приїдуть за мною ще раз. Заступник голови кооперативу, який приїжджав з ними, сказав наступного дня, що моє щастя, що я сховався. Бо були б забрали у міліцію.

Про все це Ю. Кучевський розповів на позачерговій сесії сільради. А перед тим написав у скарзі на ім’я сільського голови. Таких скарг після приїзду в село міліції виявилося більш як десять.

«Сім протоколів склали за день роботи 20 міліціонерів»

У Глинськ міліція приїжджала для «відпрацювання» села. Здивовані односельці спершу звернули увагу на кавалькаду автомобілів із шашечками «таксі», а вже потім на їх пасажирів — майже 20 міліціонерів вийшли з них і «розсипалися» по вулицях. Пенсіонерку Ніну Марчук після відвідин непроханих «гостей» у міліцейських погонах сусіди «відпоювали» ліками.

— Ніна Яківна моя сусідка, — каже депутат сільради, колишня вчителька Валентина Матвійчук. — У селі всі знають, що це дуже порядна жінка. Виховала двох гарних синів. Сама, бо чоловік загинув під час роботи в господарстві. Ніхто про неї поганого слова не скаже. У жінки хворе серце, гіпертонія. Знайшли кого підозрювати. Хоч би спитали, до кого йти. Чи брали б із собою когось із сільради, депутатів...

Четверо міліціонерів намагалися знайти на обійсті пенсіонерки горілку. «Показуйте, де горілка, бо ми знаємо, що ви продаєте її». Згадуючи ту розмову, жінка знову плаче. «Вони все намагалися зайти до хати, — каже Ніна Яківна. — А я ж не знаю, хто вони такі. Мало що в формі. Себе не назвали, ніякого документа не пред’явили. А в мене звідкись сміливість взялася. Я й кажу: приведіть когось із сільради, тоді впущу до хати. А сама заливаюся слізьми. Це за що мені таке наказання? Кажу, ви що хочете, щоб у мене серце стало? Ви що не бачите, що я ледве на ногах тримаюся?..»

Результатом такого міліцейського «відпрацювання», крім душевних хвилювань пенсіонерів, в яких побували «гості», стало сім складених протоколів. Усі вони стосуються порушення місця зберігання... піску, глини, каміння. Керівник групи передав їх сільському голові Антоніні Підрезі. Тільки тоді він переступив поріг сільради. До того міліція «господарювала» в селі без керівника громади.

Усіх порушників викликали на засідання адмінкомісії. Воно відбувалося у присутності депутатів сільради. Володимиру Степанюку, наприклад, багато не довелося пояснювати, чому будівельні матеріали лежать не лише на подвір’ї, а й біля воріт на дорозі. «Ви ж знаєте, що в тещі завалилася хата. Відбудовуємо її. А матеріали складаємо там, де є місце. Все одно після закінчення будівництва прибиремо все». У Людмили Пузир мурували паркан з каменю. «Зо дві тачки піску залишилося, от великий злочин!» — каже жінка. Така само картина в інших, хто будується чи щось ремонтує. Таких у селі багато. Але протоколи про порушення складено не на всіх. «Чому ви обминули будинки голови кооперативу та його родичів? — запитували на сесії «порушники» у присутніх представників міліції. — Адже біля їх осель також є і будівельні матеріали, і сміття...»

«Нам роблять 37-й рік...»

Подібні міліцейські «гостини» у Глинську почастішали після того, як сільський голова написала листа до начальника райвідділу міліції з проханням звернути увагу на роботу дільничного міліціонера Олександра Душанківського. За словами А. Підрези, сільраду він обминає, прийом громадян у виділеній кімнаті не проводить. Для цього обрав інше місце — контору СВК «Родина». На хуторі Панасівка, де майже всі мешканці — пенсіонери, прийом громадян дільничним взагалі не проводиться. Навесні, коли в господарство прибуло майже сто заробітчан з інших областей, сільський голова просила провести їх тимчасову реєстрацію. Але цього так і не було зроблено. Все це А. Підреза виклала в листі.

Звідти відповіли, що підстав для виявлення недовіри дільничному О. Душанківському немає. А невдовзі міліцейські «десанти» почали періодично з’являтися у Глинську. Можливо, тут складна криміногенна ситуація?

— Насправді, — каже А. Підреза, — у нас зафіксовано лише три злочини: глум над могилами на сільському кладовищі, крадіжка майна на хуторі Панасівка і... пошкодження паркана автомобілем МАЗ в однієї жительки Глинська. За жодним із фактів порушників не виявлено. За винятком останнього. «Я записала номер автомобіля, сказала прізвище водія, бо він із сусіднього села, — каже потерпіла жіночка, — а мені дільничний відповідає, що матеріали передано на розслідування в ДАІ, бо це, мовляв, їх компетенція. Ось як справно працює наша міліція!»

На сесії була зачитана колективна скарга від молоді села про брутальне поводження працівників міліції з відпочивальниками в кафе «Олімп». Того вечора довелося хлопцям і дівчатам кликати на допомогу сільського голову. Вона, у свою чергу, повідомила про цей факт у райвідділ міліції. Поки приїхав заступник начальника Калинівського РВВС, п’ятеро міліціонерів, які «наводили лад» у кафе, кудись зникли. Своїх прізвищ не назвали навіть сільському голові. Молодь мала намір поспілкуватися з прибулим міліцейським начальником, але той навідріз від цього відмовився. «Ми хочемо знати, що саме шукає міліція в нашому селі? — говорили депутати. — І коли нарешті припиняться міліцейські залякування дорослих і молоді?»

Рівень довіри — низький

Свою думку про ситуацію у Глинську я попросив висловити після сесії заступника голови Калинівської районної ради Сергія Корчака:

— Сесія засвідчила низький рівень довіри жителів Глинська до міліції. І про це ми будемо вести мову в районі. У законі про міліцію записано, що у взаємовідносинах з людьми працівник міліції має виявляти високу культуру. На цьому постійно наголошує міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Однак, як ми почули з виступів на сесії, у Глинську міліціонери не продемонстрували цього. Тому й така реакція на їхні дії.

Олександр Щовь, заступник голови Калинівської райдержадміністрації:

— Загалом відпрацювання населених пунктів співробітниками міліції є ефективним заходом, бо у спілкуванні з людьми правоохоронці отримують багато нової інформації. Тому вони систематично проводяться в нашому районі. Але у Глинську, як показала сесія, щось не так. Депутати і присутні на сесії жителі села фактично повстали проти міліції. Я порівняв би цю сесію з революцією на Майдані. Одночасно виплило багато інших проблем. Місцевий СВК, з’ясовується, з початку року не сплатив жодної гривні земельного податку, заборгував за електрику і газ...

Заступник начальника Калинівського райвідділу міліції Петро Скічко також переконаний в ефективності методу «відпрацювання» населених пунктів. Він не погодився з депутатами, що необхідно замінити дільничного. За його словами, донедавна лейтенант О. Душанківський обслуговував аж 17 населених пунктів. Тому, каже П. Скічко, фізично не міг ефективно працювати в кожному з них. Тепер за ним закріплено лише чотири села. Стосовно фактів, викладених у заявах, які оприлюднено на сесії, пообіцяв уважно розібратися. Натомість погодився з тим, що не завжди підлеглі тактовно спілкуються з людьми. Свіжий приклад — та сама сесія. Присутній на ній дільничний інспектор жодного разу не повернувся обличчям до залу. Говорив, і сидячи, і стоячи, повернутий спиною до людей...

Вінницька область.