В обласному центрі відзначили 135-річчя від дня народження земляка, видатного борця за волю України Симона Петлюри. Крім низки просвітницьких заходів, тут влаштували урочистості біля меморіальної дошки, встановленої на честь голови Директорії УНР, головного отамана її військ, одного з творців нашої незалежної держави.
Згадану дошку на будинку колишньої духовної семінарії, де навчався Симон Петлюра, за ініціативою громадськості міста й підтримки тодішньої влади відкрили ще влітку 2006 року. Однак наступні «біло-блакитні» посадовці про неї «забули». Доходило до абсурду: в дні державних свят обласні чиновники клали квіти до пам’ятника одному з найближчих соратників Петлюри Борису Мартосу, а меморіальну дошку, присвячену першому, вперто обминали. Більше того, під покровом темряви невідомі вандали обстріляли цей пам’ятний знак, про що свідчить вм’ятина на зображенні — якраз навпроти серця. Біля нього й досі немає бодай якогось облаштованого місця для квітів, тож їх доводиться класти просто на землю (на знімку).
Тепер про відомого земляка знову згадали. І не лише активісти патріотичних громадських організацій. На мітингу з нагоди його 135-річчя очільники обл-держадміністрації та обласної ради Віктор Бугайчук і Петро Ворона, народний депутат України попередніх скликань Микола Кульчинський закликали гідно вшанувати пам’ять державного діяча на його малій батьківщині. Вони наголошували на тому, що Симон Петлюра — один із небагатьох провідників УНР, який закликав боронити незалежність нашої держави, насамперед від російських агресорів, зі зброєю в руках. Сьогодні, наголошували промовці, цей заповіт набуває особливого значення.
На жаль, у Полтаві й досі немає пам’ятника Симону Петлюрі. Тут з подачі колишнього міського голови, відвертого українофоба, Андрія Матковського навіть демонтували встановлену й освячену 2007 року кам’яну стелу, на місці якої мав постати монумент. І це при тому, що біля того ж корпусу агроакадемії на розкішному постаменті нещодавно встановили погруддя ще одному колишньому студенту Полтавської духовної семінарії — Михаїлу Нуайме, який вважається класиком арабської літератури.
Фото автора.