П’ятирічна киянка Марійка ще з літа старанно виписувала в нотному зошиті скрипкові та басові ключі. Незабаром вона піде до музичної школи. «Я зовсім не прагну зробити з доньки професіональну піаністку, — каже її мама Світлана Василівна. — Сподіваюся, що тут її навчать любити й розуміти класичне мистецтво, прищеплять хороший смак».

У вересні свої двері перед дітлахами відчинять 56 столичних музичних шкіл. Розумному, доброму й вічному тут навчатимуть майже 17 800 хлопчиків та дівчаток. Дати дітям початкову музичну освіту можуть собі дозволити навіть сім’ї зі скромними статками: платня за навчання не перевищує 40—50 гривень на місяць. Опанувати ази музичної теорії і практики малюкам допоможуть педагоги. А от хто допоможе самим учителям?

— Зарплата молодого фахівця виглядає надто скромно: у столиці ставка викладача першої категорії — 563 гривні. Тому більшість педагогів мусить працювати на півтори, — розповідає директор методичного кабінету головного управління культури та мистецтв КМДА Олексій Полянський. — Є й інші проблеми.

Столичні школи гостро потребують нових піаніно, бандур та скрипок. Переважна більшість інструментів потрапила сюди ще в 50-ті чи 60-ті роки. Востаннє держава виділяла гроші на їх закупівлю у 80-ті роки. На жаль, єдина в Україні Чернігівська фабрика музичних інструментів закрилася ще 20 років тому. Згодом та само доля спіткала єдине державне видавництво музичної літератури та спеціалізований магазин «Ноти» на Хрещатику.