На підсумкову колегію Міністерства освіти і науки варто було йти хоча б заради розкоші спілкування. Нагода побачити і почути віце-прем’єра, міністра, народних депутатів, академіків і колег з регіонів керівникам управлінь і відділів випадає не часто.

Та й дізнатись, яку нішу займає нині освітянська галузь і що її чекає завтра було не менш важливим.

Про це й говорили міністр Станіслав Ніколаєнко, поважні представники гілок влади, управлінці з регіонів. Головний педагог своєю доповіддю визначив тональність принципової розмови, що відбулася у Палаці культури національного технічного університету «Київський політехнічний інститут». До речі, вуз приємно вражає міцною дружбою з будівельниками, які постійно будуючи і реконструюючи, роблять уславлений університет дедалі престижнішим. Гостинні господарі разом з організаторами заходу запропонували гостям виставку чудових картин, демонстрували комп’ютерні навчальні програми, підручники, лабораторне обладнання і навіть шкільні автобуси вітчизняних виробників.

І є надія, що багато чого побаченого освітяни зможуть передати в заклади регіонів уже завтра. Бо, як зазначив міністр, «цьогорічний бюджет уперше в новітній історії країни став бюджетом розвитку освіти і науки. У ньому вперше враховано вимогу щодо спрямування не менше 10 відсотків видатків на розвиток галузі».

Сьогодні в країні функціонує 15,1 тис. дошкільних навчальних закладів, якими охоплено 1032 тис. дітей, що становить 51 відсоток від загальної кількості дошкільнят. Протягом минулого навчального року відкрито 8 нових, відновлено 295 дошкільних закладів. Проте у великих містах групи перевантажені (за даними Державного комітету статистики України, на 100 місцях виховується 110 дітей).

1 вересня розпочнуть роботу понад 20,5 тис. загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі 13,8 тис. — у сільській місцевості, до яких прийдуть майже 5,06 млн. учнів (на 140 тис. менше, ніж торік), зокрема, 1,7 млн. — у сільських навчальних закладах (на 100 тис. менше, ніж минулого року). Вперше за парти сядуть 380 тис. першокласників, що на 281,5 тис. менше, ніж п’ять років тому.

Станом на 10 серпня 2006 року в більш як 10 тисячах шкіл країни встановлено 10 438 навчальних комп’ютерних комплексів. За два останні роки — 3 726 комплексів. До кінця року планується поставити ще 2 500. Оснащення ЗНЗ І—ІІІ ступенів в середньому становить близько 65 відсотків (у 2005-му — 27).

Серйозне занепокоєння суспільства, зазначали міністр і промовці, викликає стан здоров’я дітей, зумовлений несприятливим навколишнім середовищем, погіршенням санітарно-гігієнічних умов навчання та якості медичного обслуговування, поширенням шкідливих звичок серед учнів. За даними Міністерства охорони здоров’я, за останнє десятиліття в 1,5—3 рази зросла частота дитячих хронічних захворювань, які призводять до інвалідності. Це хвороби нервової, ендокринної, серцево-судинної, шлунково-кишкової, кістково-м’язової систем. Серед наших першокласників тільки 5-9 відсотків практично здорових дітей. Кількість хронічно хворих дітей збільшується за роки навчання у 2,5 разу.

На 1 липня 2006 року, за словами Станіслава Ніколаєнка, середня заробітна плата педагогів становила 852 грн. (у 2002-му — 267 грн.; 2003-му — 392 грн.; 2004-му — 508 грн.; 2005-му — 763 грн.). На кінець року вона становитиме 930 грн. на місяць, а у вищій школі — 1 700 грн.

Вдалося зрушити з місця давню проблему забезпечення вчителів житлом. Торік у результаті тісної співпраці органів управління освітою з галузевою профспілкою вперше виділено майже 600 помешкань вчительським родинам і вже у І півріччі 2006 року — 180 (для порівняння: 133 — у 2003-му, 167 — у 2004 році). Проте цього недостатньо, бо, за інформацією профспілок та обласних управлінь освіти і науки, нині майже 20 тисяч педагогічних працівників не забезпечені житлом.

На часі розширення кола реальних учасників освітнього процесу, зміни у стосунках батьків, вчителів та учнів, створення трикутника «батько — дитина — вчитель». Батьки мають максимально активно залучатися до діяльності навчального закладу й одним із шляхів до цього є встановлення у кожній школі Батьківського дня.

Міністр окреслив пріоритетні завдання для освітянської сфери на новий 2006/2007 навчальний рік. Ними будуть:

— модернізація змісту загальної середньої освіти та розвантаження від надмірного інформаційного наповнення, широке впровадження профільного навчання;

— охоплення всіх дітей дошкільною та загальною середньою освітою;

— організація інтегрованого навчання дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку;

— розукрупнення та перепрофілювання інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

— реалізація спільно зі Світовим банком проекту «Рівний доступ до якісної освіти»;

— завершення комп’ютеризації ЗНЗ І—ІІІ ступенів;

— організація регулярного підвезення учнів та педпрацівників у сільській місцевості до місць навчання, роботи і проживання;

— забезпечення учнів гарячим харчуванням.

Міністр та промовці на підсумковій колегії також зачепили багато інших больових точок галузі.

Безперечно одне: освітяни відчули рух уперед, помітили зміни на краще. Отже, можна сподіватися на поліпшення якості навчання, особливо в селах?