Подайте на зарплату голові сільради

Як пояснили в головному фінуправлінні Вінницької облдержадміністрації, з березня ц. р. набула чинності постанова Кабміну №268 про врегулювання умов оплати праці в органах місцевого самоврядування. Однак, за словами заступника начальника фінуправління Миколи Копачевського, на місцях з цього документа взяли для себе тільки плюси, а мінуси залишили бюджету.

— У постанові чітко записано, — каже М. Копачевський, — що розмір зарплати в органах місцевого самоврядування встановлюється у межах фонду оплати праці. Саме на цій обставині ми не раз робили наголос. Знають про це, зокрема, начальники районних фінуправлінь. Однак на ділі все вийшло навпаки.

Посадові оклади, за словами М. Копачевського, у сільрадах встановили по максимуму. Тому коштів на їх оплату вистачило у кого на шість, у кого на сім—вісім місяців, а тепер у радах кричать: «Караул!» Але ж сільські бюджети є автономні, ради самі розпоряджаються коштами, виходячи з власних можливостей. Чому ж тепер, за словами співрозмовника, деякі звертаються до суду з позовами виплатити заборговану платню? А це вже моральний бік справи. Інші мають намір скоротити фінасування деяких бюджетних установ — закрити дитсадок, наприклад. А все для того, аби виплатити сільському голові високу зарплату. Тому за дорученням облдержадміністрації нині проводяться перевірки дотримання законодавства при встановленні нових посадових окладів у місцевих радах.

У тих, кого звинувачують, своя точка зору.

Валерій Стахов, голова Козятинської районної ради:

— Нам кажуть, що згадана постанова Кабміну носить рекомендаційний характер. Зате в обласних структурах виконавчої влади мовчать про те, що дана постанова відміняє всі попередні документи щодо оплати праці в органах місцевого самоврядування. Тобто, якщо ми не збираємося її виконувати, отже, залишимо людей без зарплати.

Ніхто також не згадує про те, що сільський голова завжди отримував, як кажуть, копійки. У нього платня була менша, ніж у вчителя чи лікаря, не кажучи вже про голову колгоспу чи спеціаліста господарства. Я особисто за час своєї роботи не пригадую, коли у сільраді підвищували ставки. Розмов про це було багато, але до діла не доходило. Так що новий документ лише відновив справедливість в оплаті праці.

Щодо дефіциту коштів, то він передбачався з першого дня дії постанови. Бо до того часу, березня місяця, бюджет на нинішній рік уже був сформований. Пригадую, під час приїзду в область напередодні виборів попереднього прем’єра ми запитували у нього: а звідки ж брати кошти на оплату нових ставок? Він відповів, що Кабмін свідомо пішов на такий крок. Поки що платіть, а надалі будемо думати, де взяти кошти.

А тепер в усьому звинувачують нас. Хіба це справедливо? Уже залучили прокуратуру, інші контролюючі органи. У нашому районі, наприклад, прокурор вніс протест на встановлені нові посадові оклади сільським головам. Ми відхилятимемо такі протести, бо керуємось конкретним урядовим документом, а не власною забаганкою. Загалом, на думку В. Стахова, проблема може бути вирішена лише за рахунок субвенцій з держбюджету. Бо на місцях не вдасться знайти таких коштів.

Для довідки. Станом на липень ц. р. у Козятинському районі заборгованість з виплати зарплати склалася у шести сільрадах із 34. У серпні кількість рад-боржників зросте удвічі. До кінця року грошей на зарплату вистачить лише у 2—3 сільрадах.

Вінницька область.