Українські клуби — серед еліти

Чудовий подарунок зробили наші клуби до Дня незалежності України. Напередодні свята вони здолали бар’єр третього кваліфікаційного раунду і потрапили до групового турніру. Власне, до того, який і має назву Ліга чемпіонів. Отже, щиро вітаємо «Шахтар» і «Динамо» з цим досягненням!

У гостях, мов удома

«Легія» (Польща, Варшава) — «Шахтар» (Україна, Донецьк). 2:3. Голи: Влодарчик, 17, 88, Маріка, 22, 45, Фернандіньо, 28. Перший матч — 0:1.

«Легія»: Фабіанський, Чото, Геррейро, Сурма (Буркхардт, 75), Влодарчик, Шаляховський, Готтвальд (Кожим, 46), Бальде, Едсон, Елтон Брандау (Янчик, 65), Радович. Тренер — Даріуш Вдовчик.

«Шахтар»: Шутков, Гюбшман, Тимощук, Фернандіньо, Матузалем (Жадсон, 77), Левандовський, Брандау (Окодува, 72), Рац, Маріка (Воробей, 72), Свідерський, Елано. Тренер — Мірча Луческу.

Попереджено: Фернандіньо, 16, Матузалема, 19, Сурму, 21, Геррейро, 56.

Арбітр — Майкл Райлі (Англія).

Варшава. Стадіон Війська Польського. 22 градуси. 10 000 глядачів.

Чемпіон України першим пропустив, і ситуація, враховуючи його мінімальну перемогу в Донецьку, вирівнялася. Щоправда, Влодарчику вдалося забити, схоже, із положення «поза грою». Але «Шахтар» із відповіддю не забарився. Маріка скористався прострілом Раца і пробив поміж ніг воротаря господарів.

А потім Тимощук зробив точну передачу на Фернандіньо. І той влучив у кут воріт — 1:2. А на останній хвилині першого тайму питання про переможця було знято. Потужна атака «Шахтаря» Фернандіньо — Брандау — Хюбшман — Маріка — 3:1!

Після перерви команди активністю себе не перевантажували. І лише раз успіху добилися господарі. Хоча Шутков не бачив моменту, коли пробив Влодарчик.

Як «пекло» перетворилося на «рай»...

«Фенербахче» (Туреччина, Стамбул) — «Динамо» (Україна, Київ). 2:2. Голи: Шацьких, 5, 41, Аппіа, 35, Зенгін, 56. Перший матч — 1:3.

Фенербахче: Рюшту, Аппіа, Озат, Шанлі, Тюмер (Борал, 76), Марко Ауреліо, Зенгін, Арат, Турачі (Озгетлі, 84), Алекс, Шентюрк (Хатчіоглу, 64). Тренер — Зіко.

«Динамо»: Шовковський, Ребров, Саблич, Корреа, Ротань (Верпаковскіс, 80), Шацьких (Белькевич, 90), Гусєв (Гавранчич, 65), Каддурі, Юссуф, Родріго, Маркович. Тренер — Анатолій Дем’яненко.

Попереджено: Озата, 31, Саблича, 39, Шацьких, 76.

Арбітр — Стівен Беннет (Англія).

Стамбул. Стадіон «Шюкрю Сарджоглу». 25 градусів. 51 тисяча глядачів.

Футболісти «Фенербахче», а надто їхні надтемпераментні вболівальники, схоже, дуже сподівалися на реванш. І, звичайно, з потрібним рахунком. Про інше вони й не думали.

Майже дві години автобуси з українськими журналістами пробивалися через величезні автопробки з європейської частини Стамбула до стадіону в азійській. Надивилися такого... Ну, а біля споруди, ви можете собі лише уявити, що творилося. Нам показували, як правило, п’ять пальців. Стільки м’ячів динамівцям, на думку місцевих скажених фанів, мали «відважити» їхні улюбленці. Дехто «вітав» нас «скромно» лише одним середнім пальцем...

Арена «Шюкрю Сарджоглу», де позаторік збірна України принизила команду Туреччини — 3:0 у кваліфікації ЧС-2006, як на мене, за кількістю вболівальницьких децибелів трохи поступається «Бешикташу» — іншому стамбульському клубному стадіону. Але для «Динамо» готувалося справжнє пекло і тут. Трибуни за обома воротами перед грою і в перші її хвилини влаштували справжню канонаду. Слово честі, витримати таке було важко. Моментами навіть довелося затуляти вуха.

Здавалося, цей звуковий «цунамі» приголомшить і просто змете з поля динамівців. Але ті нітрохи не злякалися, ніби не чули отого звукового хаосу. Кияни ще вдома зрозуміли: суперник у них — аж ніяк не монстр, його можна і треба обігрувати за підсумком двох зустрічей.

Гостям удалося швидко відкрити рахунок. У тому моменті Шацьких зіграв блискуче, пробивши низом, опинившись у зручній ситуації, отримавши відмінну передачу від Родріго. У другому моменті, коли Максим забив ще один м’яч, він скористався передачею Реброва у розріз.

Двічі забивали і господарі, в обох випадках добиваючись успіху ударами здалеку. Однак під кінець зустрічі вони були буквально виснажені. Адже більшість часу м’ячем володіли динамівці. А бігати, мов у дитячій грі «ану відніми!» дуже важко, це величезна витрата сил. Одне слово, за багатьма компонентами, особливо в плані тактики, гості мали помітну перевагу.

На післяматчовій прес-конференції Зіко наговорив купу компліментів динамівцям. Сказав, що їм цілком до снаги дістатися фіналу турніру. «Це хороша, швидка і дисциплінована команда, яка чудово діє на контратаках. Я добре знаю бразильців, котрі грають за «Динамо», — то добрі майстри. Тому нам було вкрай складно. А до того ж наші гравці ще й наробили безліч помилок. Як на мене, і в Києві, і в Стамбулі судді не завжди були справедливі до нас».

— Скажіть, а яке тепер завдання у «Динамо»?

— Вийти з групи...

Стамбул—Київ.