Прагнення нашого народу до волі знайшло своє історичне втілення 24 серпня 1991 року в Акті проголошення незалежності України.
П’ятнадцять років, котрі відділяють нас від історичного Дня незалежності, — це ціла епоха, яка навіки вкарбована у величний літопис нашого народу. Ми живемо, працюємо, служимо, виховуємо дітей в оновленій незалежній державі, яка здолала перехрестя епох і твердо стала на шлях цивілізованого розвитку.
Але до цього дня український народ йшов довгим тернистим шляхом. В ім’я волі і свободи він жертвував усім: шматком тяжко заробленого хліба, родинним спокоєм, своїм життям. А яскравим проявом прагнення народу до вільного, самостійного життя стала Запорозька Січ. Це була істинно християнська козацька республіка!
Козацтво стало ударною силою у роки визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького. Саме за його часів почала організовуватися українська держава, де гетьман створив адміністрацію, суд, військо, казну.
Загалом же Україна зробила три спроби знайти себе в державності.
Першою було проголошення Української Народної Республіки 22 січня 1918 року, яка, на жаль, була невдалою. Друга світова війна стала ще одним страшним випробуванням для України, яка була окупована фашистською Німеччиною. В цей період члени Організації українських націоналістів спробували 30 червня 1941 року проголосити у Львові встановлення Української держави. Учасники опору потрапили до рук гестапо, й друга спроба провалилася.
Реформи, розпочаті у квітні 1988 року, які привели до впровадження нового, демократичного, стилю керівництва, зростання ролі гласності в суспільно-громадському житті, змінили одноманітний ритм часу в житті України.
...24 серпня 1991 року народ України зробив історичний крок. Виконуючи його волю, Верховна Рада прийняла Акт про незалежність України.
За п’ятнадцять років, практично з чистого аркуша, сформовано усі атрибути державності — від кордонів до нагородної системи, створено цілісний державний механізм з усіма його складовими. Найяскравішою подією стало прийняття 28 червня 1996 року Конституції. Ця подія стала в ряду тих історичних дат, що не владним перстом, а велінням душі єднають людей, перетворюють населення на народ, а територію — на державу.
Наше покоління несе на своїх плечах відповідальність перед нащадками і тягар справ, які не завершили наші пращури. І якщо ми об’єднаємо всі наші зусилля у добудові Батьківщини, тоді це буде країна, у якій пануватимуть гуманізм, демократія, закон, справедливість та матеріальний достаток.
Олександр СЕМЕРЕНКО,майор.
Золочів
Львівської області.
