Ані дощ, ані гроза, ані навіть хакерські та збройні атаки не завадили провести позачергові вибори Президента України на високому належному рівні. За попередніми даними ЦВК, нового главу держави обрано вже в першому турі зі значним відривом від інших кандидатів.

Петро Порошенко, за попередніми результатами, набирає понад 50% голосів виборців. Україна у своїй новітній історії обирала Президента з першого туру лише раз — у 1991-му, коли першим Президентом став Леонід Кравчук із результатом понад 61% голосів виборців. Нинішній період в історії України недарма називають новим етапом здобуття незалежності, адже перед новим Президентом постають не менш складні та відповідальні завдання, передусім, як зберегти державу цілісною, а життя в ній — мирним і гідним.

В умовах неоголошеної та інформаційної війни

Перший показник, який оприлюднила ЦВК, — активність виборців -одразу свідчив про те, що вибори відбудуться. За даними зі 188 окружних виборчих комісій явка виборців на позачергових президентських виборах становила 60,29% . «І цей показник є гідною відповіддю українського народу на спроби зриву виборів та спроби поставити під сумнів легітимність їх результатів», — заявив на прес-конференції у понеділок Голова ЦВК Михайло Охендовський (на знімку). У ЦВК не виключають, що ця цифра могла би бути набагато вищою, якби не одночасне проведення місцевих виборів, що спричинило великі черги на виборчих дільницях. Тож у ЦВК тепер закликають Верховну Раду «зробити відповідні висновки» і більше ніколи не призначати одночасно загальнонаціональні та місцеві вибори. Адже 25 травня, окрім виборів Президента, в Україні також відбулися 315 місцевих виборів — міських голів та місцевих рад, і проміжні вибори народного депутата України в Івано-Франківську.

Найактивніше голосували мешканці західних областей України, найпасивніше — південно-східних регіонів. Першість за активністю виборців посіли Львівщина та Тернопілля. За підсумками опрацювання електронних протоколів ОВК, у Львівській області участь у виборах взяли 78,2% виборців, включених до списків виборців, у Тернопільській — 76,63%. У столиці проголосували 62,7% киян, хоча їм доводилося вистоювати у чергах по декілька годин.

Найпроблемнішими, звісно, виявилися виборчі округи на Донбасі, в Донецькій та Луганській областях, де голосування відбулося не на всіх виборчих дільницях, відповідно показники явки — 15,37% та 38,94%. Традиційно низькою була явка виборців на Одещині — 46,01%.

Нинішні вибори були ускладнені політичною ситуацією на Донбасі. Однак, окрім Донецької та Луганської областей, більшість виборчих дільниць у неділю, 25 травня, відрилися вчасно. Вибори відбулися в усіх областях України, окрім Криму. Мешканці Криму, котрі виявили бажання взяти участь у виборах, могли проголосувати на материковій частині України. Кримчани здебільшого голосували у Києві та сусідніх із півостровом областях. У Донецькій області вибори відбулися у восьми із 22 округів, у Луганській — у двох із 12. Деякі виборчі дільниці на Донбасі через погрози та блокування з боку сепаратистів, а інколи і справжні бої, змінювали своє місце розташування за день, а то й у сам день голосування, тож скористатися електронною системою «Вибори» для передання даних до ЦВК вони не мали змоги і передавали дані або телефоном, або вже через паперові носії. У Центрвиборчкомі очікують на результати виборів на Донбасі лише за паперовими протоколами, які мають доставити до Києва. Через силове протистояння на Донбасі, щоб забезпечити проведення виборів, ЦВК доводилося ухвалювати термінові рішення прямо в день голосування. Зокрема, ЦВК дозволила дільничним виборчим комісіям писати протоколи про підсумки голосування на самотужки виготовлених бланках, а не на спеціальних, які надійшли від ЦВК, якщо офіційні бланки було повністю знищено. А такі випадки були непоодинокі.

Військовослужбовці, котрі беруть участь в АТО, могли проголосувати на звичайних виборчих дільницях за поданнями командирів військових частин, і завдяки ухваленим парламентом змінам — не лише за паспортом, а й за військовим квитком.

Напередодні виборів та впродовж дня голосування у ЗМІ постійно з’являлися повідомлення про хакерські атаки на сайт ЦВК та електронну систему «Вибори». Деякі з них виявилися не безпідставними. Голова ЦВК Михайло Охендовський визнав, що було декілька спроб перешкодити роботі системи, зокрема, 22 травня та 25 травня. «Адже вибори нині проходять в умовах неоголошеної війни у двох областях та інформаційної війни», — пояснив це очільник Центрвиборчкому. Водночас технічним фахівцям ЦВК разом із СБУ та службою спеціального зв’язку вдалося знешкодити хакерські атаки. Система «Вибори», хоч і не без збоїв, але працювала.

На президентських виборах-2014 було акредитовано 248 ЗМІ, понад 1600 вітчизняних та зарубіжних журналістів, 3380 довірених осіб кандидатів у Президенти. Нинішні вибори встановили рекорд за кількістю іноземних спостерігачів — 3607.

Підстав сумніватися у легітимності виборів немає

До складу виборчих комісій було включено 4164 особи. На відміну від попередніх президентських виборів 2010 року, цьогоріч кандидати у Президенти делегували до виборчкомів по одному, а не по два, своїх представників. Однак саме через формування складу комісій мали місце збої в їхній роботі — деякі кандидати відкликали або змінювали своїх членів комісії за день або навіть у день виборів. А на окрузі в Нікополі (Дніпропетровська область) один із кандидатів п’ять разів то відкликав, то повертав своїх членів комісії, при цьому по декілька разів одну і ту саму людину.

Коли до ЦВК почала надходити перша інформація про відкриття виборчих дільниць та активність виборців, у комісії заявили, що вибори будуть визнані легітимними.

— Юридично результати виборів будуть абсолютно бездоганними та неуразливими, і легітимність виборів не викликатиме сумнівів ні в кого ані в Україні, ані за її межами, — сказав Голова ЦВК Михайло Охендовський.

— Нинішній виборчий процес відбувався за міжнародними стандартами у відповідності до Закону про вибори Президента України. А зафіксовані порушення не вплинуть на встановлення результатів голосування. Україна провела на належному рівні вибори Президента, — наголосив заступник Голови ЦВК Андрій Магера.

— У межах України, окрім Донецької та Луганської областей, до ЦВК не надходили повідомлення про надзвичайні події. Ми загалом дуже задоволені тим, як триває хід виборчого процесу із застереженнями щодо Донецької та Луганської областей. Багато новин щодо надзвичайних подій під час виборів, які з’являються у ЗМІ, виявляються рейковими, — зауважила заступник Голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна.

Бої не уві сні, а наяву

Однак деякі повідомлення про НП під час виборів, на жаль, підтвердилися. Зокрема, ще зранку до ЦВК надійшла інформація про те, що в одну із виборчих дільниць на Херсонщині вкинули «коктейлі Молотова», втім, пожежу вдалося загасити, і голосування на дільниці розпочалося. З Донецької та Луганської областей надходили повідомлення про напад на членів виборчих комісій, зокрема, бойовики спіймали в під’їзді молоду жінку, заступника голови ДВК, та зламали їй руку. Після загіпсування руки, дівчина знову стала до роботи.

Деякі виборчі дільниці на Донбасі розпочали свою роботу значно пізніше, аніж розпочалося голосування по всій Україні, лише тоді, коли вдалося відбити напади бойовиків. Однак у ЦВК вирішили не розголошувати інформацію про ці комісії, де вони розташовані, щоб не накликати бойовиків «забезпечувати там порядок» із автоматами та кулеметами. Заступник Голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна закликала журналістів із розуміння поставитися до такого рішення, оскільки йдеться про життя та здоров’я громадян. Хоча медійників, звісно, найбільше цікавила інформація про хід виборів на Донбасі, в проблемних округах. Декілька нештатних ситуацій було зафіксовано у Києві та на Харківщині — там було зіпсовано виборчі бюлетені з вини членів ДВК, однак ЦВК додрукувала бюлетені й передала комісіям.

Справжні бої точилися на виборчих дільницях у Новоайдарському районі на Луганщині, про що з тривогою повідомили у ЦВК. Озброєні терористи на автомобілі захопили виборчі бюлетені. Надходила інформація і про «чеченських бойовиків» в автобусах у Донецьку, і про постраждалих під час збройних сутичок. А в решти регіонів більшість критичних повідомлень зводилися лише до черг на виборчих дільницях та проблем з телефонним зв’язком, або неналежно відведених місць для спостерігачів.

Першими завершили голосування на закордонних виборчих дільницях у посольствах та генеральних консульствах України в Австралії, Кореї, Японії, КНР, Індії та інших країнах. Останніми проголосували українські виборці у Сан-Франциско у США.

В очікуванні 5 червня

Нині у ЦВК триває процес отримання електронних та паперових протоколів виборчих комісій про результати голосування. У ЦВК не розраховують отримати всі 100% електронних протоколів від усіх окружкомів. Ті виборчі комісії, які не можуть скористатися системою «Вибори», надсилатимуть протоколи до ЦВК у паперовій формі.

Загалом у ЦВК задоволені швидкістю опрацювання протоколів дільничних виборчих комісій окружними комісіями, і занепокоєння щодо надходження протоколів від ОВК немає.

Порядок передачі даних до ЦВК такий: окружкоми, отримавши всі без винятку протоколи ДВК, і переконавшись в їх коректності та відповідності закону, складатимуть свої протоколи про підсумки голосування у межах округу, потім ці протоколи транспортуватимуть до ЦВК, яка розглядатиме їх на засіданнях у колегіальному режимі. Після надходження перших протоколів ОВК розпочнеться безперервне засідання ЦВК, яке триватиме декілька днів аж до отримання останнього протоколу від ОВК. При цьому ЦВК може відправити протокол ОВК на уточнення, якщо він не відповідатиме вимогам закону та не сходитимуться математично цифри. На минулих президентських виборах у 2010 році ЦВК направила на уточнення 21 протокол.

Якщо за офіційними результатами виборів (тобто за підсумками паперових протоколів із мокрими печатками) під час голосування 25 травня один із кандидатів у Президенти набере понад 50% голосів виборців, тоді ЦВК не пізніше як на 10 день з дня проведення голосування та не пізніше, ніж на третій день з дня отримання останнього протоколу окружної виборчої комісії, тобто до 4 червня 2014 року, зобов’язана встановити результати виборів. Цей строк може бути продовжено не більш як на день. Тобто ЦВК має встановити офіційні результати виборів до 5 червня.

Опісля результати виборів мають бути опубліковані у державних ЗМІ, зокрема, й у газеті «Голос України», не пізніше як на третій день з дня оголошення виборів. Після чого новообраний Президент України має скласти присягу на засіданні Верховної Ради упродовж п’ятиденного строку з дня оприлюднення офіційних результатів виборів.

На підсумковій прес-конференції у понеділок Голова ЦВК Михайло Охендовський заявив, що у день голосування до ЦВК не надходило жодних суттєвих скарг, а лише повідомлення про перебої з електрикою, невчасне відкриття виборчих дільниць, черги. Однак ці факти жодним чином не вплинули на результати виборців.

— Цей виборчий процес характеризувався мізерною кількість скарг — їх надійшло лише близько десяти, — сказав Голова ЦВК. — Загалом, окрім Донецької та Луганської областей, вибори пройшли спокійно, достатньо організовано.

Петро Порошенко лідирує у всіх без винятку регіонах країни, де відбулося голосування. Скільки точно проголосувало виборців на Донбасі — у ЦВК зможуть сказати лише після надходження звідти паперових протоколів.

На момент здачі номеру за даними опрацьованих 80,10%  протоколів дільничних виборчих комісій,

Петро Порошенко набирає майже 54,00% голосів,

на другому місці — Юлія Тимошенко — 13,16%,

на третьому — Олег Ляшко із 8,51% голосів виборців, 

Анатолій Гриценко — 5,40%,

Сергій Тігіпко — 5,21%,

Михайло Добкін — 3,29%,

Вадим Рабінович — 2,3%.

Решта кандидатів набрали менше піввідсотка голосів виборців.

У переддень виборів у Житомирі в центрі міста розгорнули прапор довжиною 450 квадратних метрів, найбільший серед тих, що вивішували на фасадах будівель.

Київ, Софійський собор Національного заповідника «Софія Київська». Голова Верховної Ради України, в. о. Президента України Олександр Турчинов, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, голова КМДА Володимир Бондаренко, голова Київської ОДА Володимир Шандра, представники Кабміну, державних установ, члени Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, громадських організацій взяли участь у Молитві за Україну.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.