Весь минулий тиждень дорожчало пальне. Середня вартість А-95 у великому опті за цей час підстрибнула з 5 060 до 5 243 гривень за тонну. Аналогічні «стрибки» на ринку світлих нафтопродуктів відбувалися з марками з нижчим октановим числом і дизпаливом. Звісно, і роздрібні ціни від цього не застоювалися, стрімко повзли вгору. Автолюбителям нічого іншого не залишається, як змиритися зі сплеском цін. Так, А-92, що його тиждень тому продавали на заправках по 4,1 грн./л, нині у середньому коштує 4,28 грн./л. А-95 подорожчав із 4,36 до 4,55 грн./л — як мінімум. В окремих регіонах цінники на заправках били рекорди. У курортному Криму 95-й упритул наблизився до позначки 4,80 грн., залишається тільки гадати, коли він візьме п’ятигривнєвий бар’єр. Багато хто з експертів віддають свій голос на користь того, що немає економічних передумов для подолання найближчим часом цього середньовартісного психологічного рубежу. Мовляв, ціна 95-го не опуститься — заякориться поки що в межах п’яти гривень. Один із аргументів — сезонний. Зазвичай до кінця першого осіннього місяця, коли польові роботи виходять на фінішну пряму, ринок нафтопродуктів стабілізується. Чи спрацює це правило в нинішньому році — тут, як то кажуть, бабка надвоє ворожила.

Зважаючи навіть на те, що уряд на початку тижня має намір провести низку нарад з питань розв’язання проблеми з пальним. Адже навряд чи ціна на нашому внутрішньому ринку поповзе вниз, коли через нестабільність на Близькому Сході світові ціни продовжують набирати висоту. Та й самі нафтопродукти — товар нееластичний, тобто попит не знижується залежно від ціни. І для нафтотрейдерів велика спокуса скористатися з цього, щоб підвищувати ціни, тим самим збільшуючи частку свого прибутку. А Кабмін, якщо він, захотівши пограти на ринку, віддасть черговий наказ цінам «стояти!», здатний геть ускладнити ситуацію: бензин з дизпаливом реалізатори просто можуть «зробити» дефіцитом, як це вже бувало не раз.

Але уряд, опинившися між Сціллою і Харібдою, змушений маневрувати, тримати «горючку» у зоні особливої уваги. Зростання цін на бензин — своєрідний індикатор, що показує, наскільки сильно подорожчають інші товари і послуги. Тому і вживає Кабінет Міністрів кроків, щоб стримати ціни на пальне. Прем’єр В. Янукович повідомив, що в розмові з керівником Татарстану М. Шамієвим обговорював постачання в Україну майже 200 тисяч тонн нафти на період жнив.

Тим часом на паливні катаклізми поспішає відреагувати не тільки ринок старих автомобілів, де очікується активізація (ті, кому не під силу «годувати» транспорт, який став надто витратним, спробують його позбутися). Як і очікувалося, ціна на борошно вищого гатунку зростає, як на дріжджах, у всіх регіонах, крім південних. Ближче до Криму вона ще раніше злетіла до 1230 гривень за тонну. У західних областях України стратегічний продукт, який також визначає ціну хліба, за тиждень з 1120 гривень за тонну піднявся до 1140. Причому, що вагоміший збирають урожай, то сильніше падають ціни на злакові, за якими їх скуповують в аграріїв. У Мінагрополітики повідомляють: у країні намолочено 27 мільйонів тонн зерна. І без торішніх запасів ця цифра майже удвічі перекриває внутрішню потребу. Але ж, справді, парадокси ринку: ячмінь і жито дедалі дешевшають, а буханець на прилавку дорожчає. Трохи стабілізувалися, після довгого затишшя, ціни хіба що на пшеницю. У культури — хороші експортні перспективи через відносно низький врожай у багатьох країнах. За тонну третього класу зернотрейдери вже готові платити нашим хліборобам 675 гривень. Хоча це і нижче за мінімальні, встановлені державою, закупівельні ціни — вже щось. Правда, і тут діє вибірковий, регіональний принцип. Партії зерна тим дорожче, чим ближчі вони до порту-елеватора. На Чернігівщині, приміром, перекупники більш як 600—620 гривень не дають. Ціна — трохи вища за торішню, але за цей час вартість дизпалива зросла практично вдвічі.

Що стосується експортних зернових перспектив — вони поринули в туман після офіційних заяв першого віце-прем’єра і міністра фінансів Миколи Азарова. Під час знайомства з колективом Мінфіну він заявив про необхідність призупинити відшкодування ПДВ із держбюджету до «окремих указівок». За його словами, зараз повернення податку переважно здійснюється за фіктивними схемами. І доти, поки «не розберуться», хто винуватий у поширенні подібної практики, відшкодовуватися податок не буде. Водночас пан Азаров так і не уточнив, хто буде розбиратися і скільки часу це потребуватиме. Звідси і висновки: спроби нового уряду перемогти «тіньові» схеми похвальні, погано те, що експортери свої проблеми з неповерненням ПДВ одразу перекладуть на плечі селян. Це стане ще одним аргументом для того, щоб платити їм за зерно менше.

Тепер про приємне: на споживчому ринку істотно подешевшали кавуни. Солодка ягода почала завойовувати зовнішній ринок. Як повідомляють фахівці Проекту аграрного маркетингу, на баштанах Херсонської області виробники пропонують свою продукцію з поля за цінами нижче 20 копійок за кілограм. У минулому сезоні ця ціна не опускалася нижче за 45 копійок. У зв’язку з низькими внутрішніми цінами і хорошою якістю зібраного компанії активно відвантажують «смугасту» продукцію на експорт. Основні напрямки — Прибалтика, Білорусь, Польща, Німеччина, Голландія. Але, незважаючи на міжнародну перспективу, велика частина врожаю залишиться всередині країни, а, отже, подальше падіння внутрішніх роздрібних цін на кавуни неминуче. Солодка осінь хоч якось скрасить життя споживача, який втомився від подорожчань.