Після «Року людей з інвалідністю» (2003), проголошеного Радою Європи і підтриманого Україною, активізувався громадський рух людей з особливими потребами. Багато наших співвітчизників долучилися до міжнародного руху за сприяння мистецькій творчості людей з обмеженими фізичними можливостями як одного із засобів інтеграції в суспільство.

В Києві та в Україні створено громадські організації «Народна академія творчості інвалідів», «Галерея творчості інвалідів», «Ми духом незламні» та інші. Їхня основна мета — підтримка і розвиток творчих здібностей людей з інвалідністю. Це передусім організаційно-методична допомога митцям-аматорам в організації творчих акцій, виставок, виданні книжок тощо. Завдяки цьому в столиці щороку проводиться громадська мистецька акція «Ми духом незламні», яка стала всеукраїнською. В її рамках щораз проходить низка дуже цікавих мистецьких заходів. А троє художників — Дмитро Якутович, Андрій Боярин, Жорж Шанаєв визнані лауреатами премій міжнародних мистецьких конкурсів «BUZA» (Албанія), «Філантроп» (Росія). На цьому прикладі звертаю увагу читачів на чуйне ставлення у країнах Європи до митців-інвалідів. Там не зважають на те, звідки художник. Цінується досконалість творчості. Україна, на жаль, не може цим похвалитись. Тому наші художники шукають і знаходять визнання за кордоном. Звісно, прикро.

На жаль, і в нещодавно прийнятому Законі України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» в ст. 13 «Типи реабілітаційних установ» не передбачено установ культурно-творчої реабілітації інвалідів. Ми надіслали пропозицію до Верховної Ради: внести відповідну поправку до чинного закону. Та чи зважать на це?

Враховуючи викладене, звертаємося до Національної спілки художників України та Міністерства культури з проханням про фахову підтримку розвитку творчого руху в середовищі інвалідів. Однією із форм спілкування професійних художників та аматорів могли б стати щорічні спільні експозиції, наприклад, приурочені до міжнародного дня інвалідів (3 грудня). Необтяжливим і ефективним могло б бути включення в план діяльності НСХУ спільних майстер-класів, розміщення у виставкових закладах робіт художників-інвалідів.

Звертаємось за порадою і підтримкою до читачів часопису «Соціальний захист» у порушених питаннях. Світовий досвід руху інвалідів свідчить: суспільне розуміння наших потреб і повага до нашого стану не з’являться самі по собі, якщо не заявимо про них з належною наполегливістю.

Чекаємо ваших листів-відгуків.

Жорж ШАНАЄВ, керівник Галереї творчості інвалідів «Ми духом незламні», художник-графік.