Справжню скарбницю талантів показала виставка «Шевченківські нащадки», нещодавно відкрита в Донецькому обласному краєзнавчому музеї — як пошана Кобзареві. Він мріяв про розквіт талантів на вільній землі, сказано у зверненні до відвідувачів. І ті можуть переконатися, що сподівання Тараса не були марними.

У колекції зібрані кращі зразки робіт з кераміки та скла, аплікації із соломки, витвори лозоплетіння, розкішно яскраві вишиванки, крашанки та багато інших експонатів, в яких уособлена тонка гармонія почуттів, прагнення людини до краси і повага до традицій української народної творчості.

Серед учасників виставки — роботи обласного творчого об’єднання художників та молодих умільців «Натхнення», обласного учбово-методичного центру культури, студії-клубу художньої вишивки «Ліхтарик» обласної бібліотеки для дітей.

Першим відвідувачів зустрічає сам Тарас Шевченко (вишивка гладдю), а навколо розпустив пишні віти вишневий садок і огорнулися сонячним промінням майже живі квіти. Наче стежка до сердець, проліг поруч вишитий хрестом мережаний рушник. Трохи поодаль, серед «Трипільських мотивів», «Наспіву» та «Сонячних птахів» ще один портрет митця, який немов би промовляє до людей словами «Заповіту», вишитими на полотні дрібним хрестиком.

Маленькі радості життя простої людини передані у вишивці «Рибак», на якій зображено кремезного діда у солом’яному капелюсі. Посміхаючись у широкі вуса, тримає він величезну рибину, яку щойно піймав у річці, і радіє, мов дитина.

На іншій стіні, поміж картин із сухого листя та квітів, з каміння та соломки зір раптом зупиняється на великій іконі «Миколи Чудотворця», яка в товаристві з «Ісусом Христом», «Казанською Божою Матір’ю» виблискує усіма кольорами крихітного бісеру. Затримуєш подих і довго не можеш відвести очей, ніби от-от зараз торкнеться тебе тепло величної святині.

Багатство національного духу, втіленого в зміст експозиції, проникає у саму підсвідомість і дає відчути гордість та радість. Експонати, зібрані у різних куточках Донеччини: Горлівці, Ясинуватій, Слов’янську, Макіївці, Волноваському, Старобешівському, Красноармійському та інших містах і районах, відтворили єдність і багатство культурного розвитку краю.