Новина, яка вже не шокує: Ковпаківський районний суд міста Суми визнав винним директора школи в побитті учня. Перевищення службових повноважень оцінено в три роки позбавлення волі з відстрочкою покарання на рік. Як відшкодування моральної шкоди горе-керівник сплатив 500 гривень.

За що? Головний вчитель школи схопив хлопця за вухо і вдарив по голові.

«І це все?» — запитає обиватель. Так, закон жорсткий до педагогів, що спеціалізуються на мордобої. Але, мабуть, не до всіх.

Директор Балтської школи №1 імені Олеся Гончара кілька разів ударив п’ятикласника по м’якому місці. Ляпанці були такі «безневинні», що хлопчик провів у лікарнях місяці, струс мозку в результаті вилився в прогресуючу втрату зору і другу групу інвалідності.

Колишній директор (нині він — вчитель тієї самої школи) по гарячих слідах написав у поясненні міліції, що зобов’язується «відшкодувати всі витрати на лікування Сашка і перебування в лікарні».

Це непряме визнання провини, чи не так? Покарання забіяці — рік виправно-трудових робіт. Завдяки амністії він уник нар, а від обіцяного відшкодування «витрат на лікування» його, мабуть, звільнила совість...

Отже, за вухо взяв, по голові вдарив — отримай три роки. Шльопнув по задньому місці, від чого обличчя виявилося розбитим, мозок струшеним і в підсумку — інвалід — розпишися за рік примусової праці та йди знову в школу вчителювати.

А чому б і ні — він педагог відомий, знаменитий можна сказати, орденоносець, заслужений вчитель, відмінник освіти, депутат...

Але що робити, як жити приниженому й ображеному (не ким-небудь — директором!) інваліду і його батькам, приреченим нести тяжкий хрест несправедливості до кінця днів своїх?