Нещодавно концерном «Укрросметал» — флагманом вітчизняного компресоробудування, промисловою групою, яка приділяє велику увагу роботі з науковими установами, підписано протокол про співпрацю з Національною академією наук Республіки Білорусь на 2006—2010 роки. Цим документом, зокрема, передбачено створення спільного центру для проведення енергетичного аудита на підприємствах концерну.

Президент концерну «Укрросметал» Григорій Кирик, чий підпис разом з підписом заступника голови Президії НАН РБ, доктора технічних наук, професора В. Тимошпольського стоїть під протоколом, розповідає про те, чого очікувати від прийнятого рішення.

— Григорію Васильовичу, може, насамперед кілька слів про те, що таке енергетичний аудит, для чого він потрібен?

— Кожен, хто має хоч найменше відношення до виробництва, до енергетики, розуміє, про що йдеться. А для зовсім далеких від цього питання людей можу пояснити на літературному прикладі. У широковідомому романі «Золоте теля» є персонаж — Васисуалій Лоханкін. Розмірковуючи про роль російської інтелігенції у революції, про те, чому його кинула дружина, він забував гасити світло у туалеті. Сусіди — мешканці скандальної «комуналки», котру називали «Вороняча слобідка», — стежили за цим марнотратством (лампа в туалеті була на вісім ват!). Вони попереджали Васисуалія, проте він не робив висновків, і тоді йому влаштували публічну екзекуцію — відшмагали на кухні. Ця історія, яку викладено так, що без посмішки читати неможливо, є описанням... енергетичного аудита. Такий аудит, якщо серйозно, — аналіз енергоспоживання (на виробництві, в організації, установі тощо) та розробка заходів, потрібних, щоб його зменшити. Це системний, комплексний підхід до кола енергетичних, економічних, організаційних та технологічних проблем, з котрими стикається кожний споживач енергії. Це сучасний, вистражданий практикою і тягарем від дедалі зростаючої вартості енергоносіїв шлях до енергозбереження.

Телебачення показує цікавий серіал — «Хіт-парад дикої природи», а от якщо зробити б хіт-парад проблем, котрі стоять перед нашою країною, то в ньому енергозбереження посіло б одне з чільних місць. Його потенціал в Україні, за найскромнішими оцінками, — 30 відсотків валового споживання паливно-енергетичних ресурсів. Порівняно з розвиненими країнами енергоємність ВВП у нас чи не в шість разів вища!

— Але чому партнерами обрано саме білоруських колег?

— По-перше, тому, що технічна база тамтешніх підприємств схожа на те, що маємо у нас, адже обидві держави були частинами одного господарського комплексу.

По-друге, Білорусь, як і Україна, є державою — імпортером енергоносіїв.

По-третє, за період з 2001 по 2005 рік там спромоглися знизити абсолютну величину енергоємності ВВП на 28,2 відсотка за зростання самого ВВП майже у 1,5 разу. І нині мають цю енергоємність удвічі «з гаком» меншу за нашу! Таких істотних позитивних змін досягнуто чи не в першу чергу завдяки тому, що білоруси задіяли для розв’язання проблем енергозбереження, науково-інноваційного розвитку енергетики потужний потенціал своєї Академії наук.

Нещодавно, наприклад, відбулися загальні збори Академії, темою яких став саме аналіз ситуації у білоруському енергетичному комплексі. Торік у Мінську на базі академічного інституту тепло- і масообміну ім. О. Ликова сформовано Науковий центр з енергоефективності, й він вже має розробки, котрі можуть бути цікавими й для нас.

Створюючи спільний з науковцями НАН Білорусі центр з проведення енергоаудита, ми хочемо, щоб сторонні фахівці свіжим оком подивилися на резерви енергозбереження, які можна задіяти в концерні (а це — 13 підприємств).

Діяльність центру допоможе нам розвивати сучасний енергетичний менеджмент в «Укрросметалі», сформувати команду спеціалістів, спроможних вирішувати оперативні завдання та раціонально впливати на енергетичну складову собівартості продукції.

Працюватимуть білоруси, зрозуміло, разом з нашими фахівцями, які під час обстеження виробництв «Укрросметалу» набудуть нового досвіду. А це — капітал, і з ним треба поводитися, як то належить добрим господарям. Тому в перспективі плануємо отримані напрацювання використати, щоб спільний центр вийшов на український ринок енергоаудита.

Але й то — не межа. Практика роботи на цьому ринку обов’язково збагатить центр ефективними українськими підходами і розробками в царині енергетичних обстежень. А от тоді, озброївшись й цими знаннями та вміннями, покрокуємо разом з білоруськими колегами вже до них, до Білорусі, щоб запропонувати і там свої послуги.

Бачу ще один позитив від цього виду діяльності. Енергоаудит можна розглядати як свого роду прикладне дослідження, й чи варто доводити, що, маючи численні результати подібних досліджень, наші конструктори, технологи отримують багатющу «інформацію до роздумів» стосовно того, як зробити вироби з маркою «Укрросметалу» такими, що відповідають найвищим вимогам з точки зору енергозбереження. Адже компресори — основна продукція концерну —великі споживачі енергії. І під час ремонтів та модернізації енергетичного обладнання на вітчизняних і зарубіжних підприємствах енергетики, інших галузей промисловості, котрі проводить ВАТ «ПТМЗ», питання енергозбереження — це питання нашої конкурентоспроможності.

Хотів би особливо наголосити, що роботу з білоруськими вченими ми починаємо зовсім не з чистого аркуша, а маючи за плечима чималий власний досвід енергозбереження. У нього два виміри — зовнішній (випуск високо-ефективної енергозберігаючої техніки) та внутрішній (вдосконалення власного виробництва з метою зменшення енергоспоживання). І обидва ці виміри є цікавим для білорусів. Це не моя, а їхня точка зору: останнім часом ми приймали в себе чимало представників наукових закладів НАН Білорусі. Та й не лише їх. У рамках створеного концерном позаторік Міжнародного інституту компресорного і енергетичного машинобудування (МІКЕМ) ми плідно співпрацюємо з науковцями Росії, Німеччини, Польщі, Індії та інших країн. Тісні зв’язки маємо з кафедрами багатьох вітчизняних університетів, інститутами Національної академії наук України. Наприклад, створюємо нині спільну наукову лабораторію «Новітні технології і обладнання для газифікації органічного палива» з Інститутом прикладної фізики НАНУ, яким керує академік В. Сторіжко. Проте це, мабуть, тема окремої розмови.

Записав Олександр ВАЩЕНКО.