Неймовірна спека стоїть на полях області, ніби благословляючи жнивний конвеєр. На термометрах у затінку під сорок, а в кабінах комбайнів і машин — за цю позначку. Проте хлібороби трудяться з високими темпами і віддачею повсюди — на степових гонах і на токах. Один із лідерів цьогорічних жнив Володимир Сувіт із агрофірми «Росток», що на Нікопольщині, казав мені: «Селяни не звикли зважати на погоду, коли треба зібрати хліб у найкоротші терміни». Я розумію його жнивний азарт. Володимир Іванович комбайном «Джон Дір» скосив 616 гектарів ранніх зернових і намолотив понад три тисячі тонн зерна, встановивши не лише свій особистий, а й рекорд області. До речі, найбільший намолот також у нікопольців — 176 тисяч тонн.

Як дбаєш, так і маєш

На Дніпропетровщині тільки площа ріллі становить більш як два мільйони гектарів. Закономірно, що за валовим збором ранніх зернових дніпропетровські аграрії завжди на провідних позиціях. На 8 серпня з майже 800 тисяч гектарів намолочено 2 мільйони 200 тисяч тонн. Тоді як наш індустріальний регіон потребує на власне споживання 250 тисяч тонн продовольчого зерна.

Здобутки дніпропетровських жнив стали очевидними ще й тому, що Верховна Рада внесла до головного фінансового документа країни окремим рядком серйозну підтримку українським аграріям — на розвиток сільгоспвиробництва нашій області спрямовано 130 млн. грн. з держбюджету. Фермерським господарствам — майже 1,3 млн. грн. безвідсоткових кредитів. Це вдвічі більше від року попереднього. Комерційні банки також були не осторонь і надали 232,7 млн. грн. пільгових кредитів.

Але виростили, зібрали. А що ж далі? Кому продати і за якою ціною? За даними брокерських фірм, Аграрної та Придніпровської товарних бірж попит на пшеницю на зерновому ринку Придніпровського регіону зростає. Так, біржова ціна на продовольчу пшеницю м’яку третього класу на кінець липня досягла 670—710 грн. за тонну. На пшеницю м’яку четвертого класу — 580—670. Відзначається досить значне зростання ціни на пшеницю фуражну шостого класу — 540—580. У ціні і ячмінь. На ринку продовольчого зерна у нас велика пропозиція. Практично ж закуплено на експорт до 10 тисяч тонн, що становить лише 3 відсотки.

Проте зернотрейдери, домінуючи на ринку Придніпров’я, намагаються висмикнути у хліборобів зерно не за державними, а власними стандартами. Так, ТОВ «Луї Дрейфус Україна Лтд» в особі регіонального представника запроваджує додатковий показник — ушкодження зерна клопом-черепашкою до 1 відсотка, не передбачений держстандартом. Хіба це не своєрідне «розгойдування маятника», щоб збити ціну на добротне зерно? Ми проводили нараду із зернотрейдерами й звернули їхню увагу на цей надто комерційний елемент у взаємовигідній співпраці.

Вичікувальної тактики дотримуються й інші зернотрейдери. Хіба когось турбують обігові кошти сільгоспвиробника, за які він мусить погасити кредити і думати вже зараз про підготовку до комплексу осінньо-польових робіт? А пально-мастильні матеріали вже жваво «поскакали» догори.

І зерно ... підсудне?

Зберегти хліб — теж проблема. Два найпотужніші державні хлібоприймальні підприємства — Балівський комбінат хлібопродуктів та Мирівський елеватор ДАК «Хліб України» — наприкінці 2004 року передали в оренду на п’ять років ТОВ «Орільський об’єднаний елеватор». Сотні хлібовиробників здали на зберігання свою продукцію. Нове керівництво ДАК «Хліб України» розірвало в березні 2005 року договір оренди на підставі рішення Київського господарського та постанови Київського апеляційного господарського судів. Вищий господарський суд України своєю ухвалою від 28.03.2006 року призупинив виконання тих постанов... А що діяти власникам зерна, котрі не можуть його забрати? Та й узагалі, чи зможуть у тій кількості, в якій здавали, одержати? До нас звертаються потерпілі аграрії по допомогу. Облдержадміністрація контролює розв’язання цього гострого питання, але через судову тяганину воно так і не вирішується. Нині дніпропетровські сільгоспвиробники бояться здавати на ці підприємства зерно нового врожаю й хліб справді стає гарячим.

...Мені довелося побувати на жнивних гонах у всіх районах. У Солонянському, Криничанському, Новомосковському, Магдалинівському, Софіївському та Томаківському — цифри намолотів високі. Середню врожайність по області очікуємо до 30 центнерів з гектара. Добротний жнивний коровай попри всі проблемні кути є підсумком наполегливої роботи селянина за весь рік. Він принесе громадянам впевненість у день завтрашній, в Україну, що повертає собі славу хлібної держави.

Олександр ЛЮБОВИЧ, начальник головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації.