Молода київська художниця Ярослава Підвисоцька дивує дітей. Малі не розуміють, чому на картинах майстрині у балерини забагато рук, а у царівни волосся стирчить дибки.

З’ясовується, трирука балерина — це не математична помилка авторки. Так Ярослава зображає рухи людей.

— Мені завжди було цікаво зупинити час і закарбувати ту мить, коли людина перебуває у русі. Так народилася ідея виставки «Миттєвості буття», — розповідає вона.

От і вийшло, що персонажі картин не стоять на місці. Одні виконують складні па, інші — обертаються і ніби випадково зазирають у вічі. Так дивиться морська царівна. Ярослава зізнається, що малювала красуню три роки. Переважно влітку. Тому царівна і вийшла по-літньому яскрава. Проте не завжди була такою. Спочатку її образ був аскетичніший. Уже потім царівна пожвавішала: начепила золоту сітку-мантію і вплела у коси лілії. «Портрет Анни» писався не так довго, але чекати натхнення довелося 10 років. Тепер позувальниця дякує за своє вдале відображення: «Відтоді, як народився портрет, я дуже органічно почуваюся поряд з ним».

Загалом у галереї «Ірена» представлено 15 робіт художниці. Легкі, як і сама майстриня. Без різких форм і по-дитячому позитивні. Адже писала їх завжди у гарному гуморі. До речі, це вже не перший публічний показ її творчості. Раніше полотна Підвисоцької виставлялися у Будинку художника і в Центрі сучасного мистецтва. Тривалий час Ярослава працювала художником-оформлювачем у театрі опери та балету. Розповідає, що якось ішла вулицею, побачила театр і вирішила запитати, чи потрібні там художники. Її одразу ж прийняли і почалася творча робота з дизайну чоловічих костюмів. Нині в неї не менш цікаве заняття. Ярослава викладає живопис у Київському палаці дітей та юнацтва. Мабуть, саме завдяки учням у роботах Підвисоцької живе дитинство.