Виступ Голови Верховної Ради України Олександра Мороза на урочистому закритті першої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання 4 серпня 2006 року
Шановні колеги, народні депутати, гості Верховної Ради, журналісти і ті, хто дивиться сьогоднішню передачу і слухає нас!
Ми пройшли надзвичайно складний і відповідальний шлях у становленні влади в Україні. Становлення в принципово нових умовах, коли здійснюється перехід від президентської форми правління до парламентсько-президентської форми правління.
Можна сказати, що саме сьогодні, 4 серпня, відбулося на практиці введення в дію нової редакції Конституції, тих положень, які проголосовані 8 грудня 2004 року.
Відбувся складний і, зрозуміло, болісний перехід влади. Я думаю, що ви це все відчували на собі, відчували все це люди, які причетні до влади, починаючи з Президента, членів Кабінету Міністрів, природно, і депутатів політичних партій, фракцій, створених від політичних партій. І нехай не дивуються люди, що все це відбувалося інколи драматично. Багато хто не може збагнути, чому це так відбувається, але в жодній державі світу при таких переходах простих варіантів не було.
Попри деякі моменти, парламент справився зі своєю місією на цей момент. І за це я вам усім щиро вдячний. Водночас треба сказати, що попереду у Верховної Ради складніші, ніж це було раніше (і в попередніх скликаннях), завдання. Ми безпосередньо відповідаємо за діяльність уряду. Тому законодавча і виконавча робота будуть зв’язані найтісніше. І оцінку люди даватимуть парламенту не за красиві виступи чи заяви, не за популярні гасла, а за такі наслідки в діяльності влади, котрі відчує кожен громадянин.
Давайте робити так, щоб ці наслідки були позитивними для людей. Для парламенту, його структур це означає ретельну, професійну роботу, підготовку питань, що виносяться до розгляду в пленарному режимі, а звідси вимоги до роботи комітетів і фракцій.
У нас зареєстровано близько 200 законопроектів. Я просив би за той час, поки відкриється наступна сесія, уважно проаналізувати якість і доцільність прийняття цих законопроектів. Звірте їх із програмами, зі змістом коаліційної угоди, з очікуваною програмою Кабінету Міністрів, із нормами універсалу, який ми підписали. У такому ж сенсі підготуйте нові проекти. Підключайте до цього секретаріати комітетів і фракцій, підключайтеся самі — я звертаюся до депутатів.
Розраховую також на конструктивну роль опозиції. Можна зрозуміти емоційний стан депутатів з Блоку Юлії Тимошенко та її лідера Юлії Тимошенко. На неї покладалися багато виборців, надії на неї покладали, і це правда. Фракція обґрунтовано претендувала на владу, могла бути серйозною владою і мати серйозний вплив у ній. Бо в ній представлені люди справді достойні. І не всі того хотіли, щоб це так сталося, інша річ. Час розставить усе на місця і виставить свої оцінки. Одне, що ми повинні заявити тут і засвоїти самі: вони не програли, а ми — не виграли. Ми — опонуючі партнери, ми колеги по парламенту. Це повинно бути не декларацією, а змістом парламентської практики. Сьогодні Президент говорив про об’єднання України. Ми маємо знати: об’єднання забезпечується спочатку тут, у залі Верховної Ради. Не словами, звичайно, а справами для людей, для України, якій ми всі покликані служити.
Я вам вдячний за витримку, терпіння і здатність почути одне одного. Подякуйте своїм рідним, що витерпіли вас у новій якості. І наберіться здоров’я за три-чотири тижні.
Наступна сесія розпочне свою роботу 5 вересня.
