Іринка Сапура живе у дитячому будинку з 5-го класу. Зараз дівчині 14. Свою маму вона не бачила вже дев’ять років. Тато помер. Згадує, що за нею і старшим братом доглядала бабуся. Старенькій було важко виховувати онуків. Тож діти опинились у притулку. Як брат потрапив за грати, Ірина не знає. Кажуть, підробляв гроші й попався. А вона продовжує жити в «Родині». Так називається дитячий будинок змішаного типу, що у селі Сезенків Баришівського району на Київщині.

Нині держава робить акцент на дитячих закладах нового типу. Переважно це «сімейні» будинки, де дітей виховують нові тато й мама. У сезенківському притулку тата немає, проте матусь удосталь. Це численні співробітниці закладу. Однак головна все ж таки директорка Віолетта Морозова. Сьогодні під її опікою 45 дітей. Найменшій Ользі Мазлай — три рочки. Тут вона живе з двома братиками. Їх вилучили із багатодітної родини. Мати була не проти. Сказала, щоб скоріш забирали, бо вона їх... проп’є. Найстаршому вихованцю 18. Хлопець служить у Севастополі. Пише листи, в яких зізнається, що тільки тепер зрозумів, як добре йому жилося в «Родині».

У сезенківському сімейному будинку мешкають три сироти, всі інші мають або маму, або тата. Серед вихованців тільки у 14 визначений статус — діти, позбавлені батьківського піклування. Про це «Голосу України» розповіла соціальний педагог Леся Білоус. Вона намагається робити все можливе, щоб позбавити цього права й інших батьків. Адже така соціальна невизначеність звільняє дітлахів у майбутньому від багатьох пільг. Проте іноді діти благають цього не робити. Сподіваються, що мама виправиться і забере додому.

Невизначений статус і у місцевого артиста — шестирічного Сашка. Він брав участь у багатьох конкурсах району і навіть посідав призові місця. Нещодавно хлопчик прилетів з Італії, куди їздив на оздоровлення. Там співака також полюбили. Проте батьківської любові він так і не пізнав. Раніше малюк мешкав у хатині, де не було світла і газу. Зігрівався у копиці сіна. Одного разу там зайнялася пожежа і Сашко дуже обгорів. Після цього сільський голова направив його до дитбудинку. Є у хлопця і мама, і тато. Батько іноді відвідує сина. Проте випиває і вихователі не можуть віддати хлопця йому. Мама Сашка у розшуку. Колись і вона навідалася до притулку. Запитала, чи є в них Корхов Сашко, і благала показати малого, бо вже забула який він. Улюблена пісенька хлопчика — про маму. Він ще вірить у те, що мати почує і приїде по нього.

Проте чують Сашка поки що тільки благодійники. Нещодавно представники одразу двох компаній «Фокстрот» і «Добробут та захист» подарували вихованцям «Родини» три монітори і нові меблі. Є в дитячого будинку і новенький мікроавтобус — презент від німців. Проте ставити його нема куди. На території й досі не побудували гараж.