Для проведення жнив господарствам Житомирщини потрібно 30—35 мільйонів гривень кредитних ресурсів.
На здешевлення відсоткової ставки області виділено ліміт у розмірі 8,3 мільйона гривень. Проте не використано й половини. Причина, як з’ясувалося, проста: фінансові установи не хочуть позичати гроші під заставу майбутнього врожаю. А іншого майна, яке їх влаштовувало б, в господарствах часто просто немає. Обережність, яку проявляють банки, має під собою підстави. Одному з них, що є лідером за кількістю вкладених у село грошей, торік не повернули два мільйони гривень. А три мільйони, що їх він надав таким клієнтам ще в 2000 — 2003 роках, взагалі довелося списати. Подібні факти наводять як аргумент й інші кредитори. Тому господарства викручуються як хто може. Одні домовилися про аванс з переробними підприємствами, інші пробують обійтися коштами, одержаними за посів зернових. А хто посіяв зимовий ріпак, терміново продає, щоб на виручені кошти купити пальне для збирання зернових.
Житомирська область.
