20 липня 2006 р. пленарними слуханнями у Верховній Раді України стартував бюджетний процес на 2007 рік. Розглядаючи на своєму засіданні поданий урядом проект Основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік, фракція «Блок Юлії Тимошенко» дійшла висновку про його неприйнятність — він не відповідає вимогам статті 33 Бюджетного кодексу.

Відсутність пропозицій щодо рівня забезпечення прожиткового мінімуму на плановий бюджетний рік, визначення частки прогнозованого річного обсягу валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через зведений бюджет України, переліку захищених статей видатків бюджету, переліку головних розпорядників коштів державного бюджету України, структури державного боргу, питомої ваги капітальних вкладень у видатках Державного бюджету України та пріоритетних напрямів їх використання, змін до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави, обгрунтувань і розрахунків питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів у видатках державного бюджету України — ось далеко не повний перелік допущених «відхилень» від вимог Бюджетного кодексу. Він не містить відповіді й на інші питання, що хвилюють сьогодні кожного українця: чи забезпечить держава належний соціальний захист в умовах стрімкого підвищення цін на енергоносії, чи виплачуватимуть компенсації за знеціненими грошовими заощадженнями?

Однак 24 липня Верховна Рада погодилася взяти урядовий проект до відома і прийняла за основу відповідні пропозиції та доручення Кабінету Міністрів, попередньо схвалені Комітетом з питань бюджету.

Зміст і спрямованість цих пропозицій та доручень вказують на намір сформованої у Верховній Раді коаліції провести радикальну ревізію соціальної спрямованості бюджетної політики держави, що була визначена як національний пріоритет з часу обрання В. Ющенка Президентом України.

Уже в самому урядовому проекті закладається тенденція реального зниження рівня доходів громадян: середньомісячну заробітну плату передбачається підняти до 450 гривень, що забезпечить 6,7-відсотковий її річний приріст в умовах прогнозованого 10,5-відсоткового зростання індексу споживчих цін. Однак і досягнення такого рівня доходів залишається під питанням. Пунктом 6 прийнятих за основу пропозицій встановлено верхню планку частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет у 30 відсотків. Це істотно нижче показника, досягнутого за підсумками 2005 року та прогнозованого на 2006 рік — більше 32 відсотків. А ціна кожного відсотка — близько 6 млрд. гривень.

Ревізується й інший напрям економічної політики держави — розв’язання питань наповнення бюджету за рахунок детінізації економіки через здійснення заходів, спрямованих на посилення боротьби з контрабандою та ухиленням від сплати податків. Щорічна ціна питання, визначеного пунктом 5 пропозиції, не поступається втратам від пункту 6. Тут має місце й чітко визначений регіональний інтерес. За даними Мінекономіки, станом на 1 червня поточного року внаслідок функціонування вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку на 1 гривню втрат доходів бюджету припадає залучених іноземних інвестицій: у Донецькій області — 21 копійка, тоді як в усіх інших регіонах, разом узятих, — 1 гривня 28 копійок.

Тривожить зміст доручення № 7, яким Верховну Раду втягнуто в політичну, за своєю направленістю, оцінку здійснених заходів «лібералізації ринків товарів та послуг України» як негативних. Тим самим коаліційна більшість розцінює курс на вступ до СОТ і розбудову в Україні конкурентної економіки як негативний і помилковий?

Отже, вже перші реальні кроки сформованої у Верховній Раді більшості дезавуюють заяви її керівників щодо прагнення до налагодження співпраці з Президентом України. Прийнявши за основу запропонований бюджетним комітетом (керівництво та більшість членів якого представляє Партію регіонів) проект постанови про Основні напрями бюджетної політики на 2007 рік, коаліційна більшість недвозначно заявила свої претензії на перегляд курсу держави в одній із основних сфер економіки — державних фінансах.

Микола СИВУЛЬСЬКИЙ, народний депутат України, фракція «Блок Юлії Тимошенко».