Шановний Олександре Олександровичу!

Шановні народні депутати і запрошені!

Відповідно до чинного законодавства колегія Рахункової палати розглянула звіт уряду про виконання закону про Державний бюджет України на 2005 рік і затвердила відповідний висновок. Його направлено вам, народні депутати, і сподіваюся, що ви з ним ознайомилися. Це дає мені підставу зупинитися тільки на основних проблемах бюджетної політики минулого року.

Досягнуте 2005 року економічне зростання було найнижчим за останні шість років. Приріст реального ВВП був у 3,2 разу нижче прогнозованого й у 4,7 разу нижче, аніж 2004 року.

Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет з урахуванням державних цільових фондів зріс на 6 пунктів і становив 44 відсотки. Це максимальний показник за останні роки.

У зовнішньоекономічній діяльності відбувалася переорієнтація з експортних операцій на імпортні, що, порівняно з 2004 роком, призвело до скорочення сальдо поточного рахунка платіжного балансу в 2,7 разу. Уперше з 1999 року сальдо зовнішньої торгівлі товарами мало негативне значення і становило 1,9 мільярда доларів.

Прагнення уряду виконати передвиборні обіцянки соціального аспекту в умовах уповільнення ділової активності обумовило посилення фіскального навантаження, перерозподіл фінансових ресурсів у інтересах бюджету і подальше зниження темпів економічної діяльності.

Реальне зростання грошових доходів населення в 7,3 разу перевищило приріст ВВП, а темпи зростання заробітної плати — в 5 разів зростання продуктивності праці. Це знакові показники тупикового типу господарювання, економічного зростання без розвитку. Ми це, на жаль, уже проходили.

У результаті уряд не забезпечив виконання загалом і дохідної, і видаткової частини закону про Державний бюджет України на 2005 рік.

Доходи державного бюджету недовиконані на 2,5 відсотка від річного плану (2,7 мільярда гривень). Витрати державного бюджету проведені на 5,4 відсотка менше запланованих (6,4 мільярда гривень).

Доходи загального фонду державного бюджету перевиконані на 1,1 відсотка (900 мільйонів гривень) від затвердженого обсягу. Зростання порівняно з 2004 роком становило 32,4 мільярда гривень. Зростання чимале. Уряд і Мінфін запевняють, що таких успіхів досягнуто за рахунок скорочення тіньового сектору економіки. Деякі характеризують як диво. Але відповідно до експертної оцінки Рахункової палати, основного приросту надходжень доходів у 2005 році досягнуто за рахунок збільшення фіскального навантаження:

* підвищення розмірів ставок рентних платежів і акцизного збору збільшило доходи на 1,4 мільярда гривень;

* збільшення вдвічі відрахувань прибутку підприємств державного сектору економіки збільшило доходи на 3,4 мільярда гривень;

* скасування податкових преференцій дало приріст понад 1,5 мільярда гривень.

А якщо до цих цифр додати 3,7 мільярда гривень зайво сплачених податків і зборів, 4,2 мільярда гривень невідшкодованих платникам податку на додану вартість (у тому числі 0,6 мільярда гривень простроченої заборгованості), то висновок один — понад 80 відсотків приросту доходів загального фонду отримано за рахунок адміністративних чинників.

Економічні чинники забезпечили приріст доходів учетверо менше. Отже, казати про диво — означає не знати справжнього стану справ або займатися фарисейством.

На виконання бюджету негативно впливала низька платіжна дисципліна. Заборгованість перед бюджетами і державними цільовими фондами за минулий рік зросла на 6,8 відсотка і становила більш як 9 мільярдів гривень, а з урахуванням штрафних санкцій і пені загальна сума податкового боргу перевищила 16 мільярдів гривень.

Основними боржниками були підприємства паливно-енергетичного комплексу. При цьому недоїмка НАК «Нафтогаз України» збільшилася за рік більш як на 1 мільярд і становила майже 5 мільярдів гривень, або половину всієї заборгованості.

За рахунок списання податкового боргу втрати бюджету за 2005 рік становили 6,8 мільярда гривень, що на 2,7 мільярда гривень, або в 1,7 разу більше, ніж 2004 року.

Не продовжуватиму цей перелік елементів так званої нової бюджетної культури, продекларованої Мінфіном, лише підкреслю, що вони є й у виконанні бюджету 2006 року.

Незважаючи на перевиконання дохідної частини загального фонду, планові призначення з витрат не виконано загалом на 1,2 мільярда гривень, або на 1,3 відсотка.

Протягом звітного року Міністерство фінансів і Державна скарбниця шляхом внесення змін до бюджетного розпису стримували виділення коштів на окремі програми, що призвело до невиправданого навантаження на видаткову частину бюджету в останні місяці року. Фактично, у листопаді-грудні 2005 року було проведено 28,4 відсотка річних витрат, що не дало можливості головним розпорядникам бюджетних коштів провести витрати в запланованих обсягах. Не кажучи вже про ефективність і законність.

Урядом вкрай неефективно здійснюється бюджетне кредитування. З 2,4 мільярда гривень, передбачених у державному бюджеті минулого року, надано кредитів на 1,6 мільярда гривень, або тільки 66 відсотків.

Основна причина — незадовільна робота, передусім Міністерства фінансів з повернення раніше виданих кредитів, що є основним джерелом для надання нових. За 2005 рік повернуто тільки 1,3 мільярда гривень, або 52,6 відсотка з передбачених до повернення в бюджет 2,5 мільярда гривень.

Такий стан справ призвів до зриву або неповного фінансування низки важливих бюджетних програм, у тому числі з формування державного продовольчого резерву, проведення заставних і інтервенційних закупівель Аграрним фондом, формування державного замовлення на ринку продовольчих товарів.

Така ситуація повторюється щороку. Думаю, урядові необхідно детально проаналізувати сформовану практику і, можливо, відмовитися або істотно обмежити надання кредитів прямо з бюджету, передавши це питання державним банкам.

Уперше за роки створення в складі державного бюджету спеціального фонду (починаючи з 2000 року) його не виконано за доходами на 7,5 відсотка, а за витратами — на 13,9 відсотка. Причин багато, ми докладно і не раз інформували про це уряд і Мінфін. Реакції поки що — жодної.

Тому я трохи докладніше зупинюся на одній із причин — на ситуації з погашенням знецінених заощаджень громадян і ролі в розв’язанні цієї надзвичайно важливої і хворобливої проблеми. Головним розпорядником цих коштів є Міністерство фінансів.

Тільки вдумайтеся, з 3,5 мільярда гривень, передбачених у державному бюджеті, до людей не дійшло 2 мільярди гривень. І це при тому, що видаткова стаття бюджету на зазначені цілі була захищена. Але тільки не від Мінфіну. За нашими розрахунками, через недбалість чиновників не змогли одержати компенсаційні виплати 2,9 мільйона громадян України.

Мало того, аудиторами Рахункової палати встановлено факт, коли чиновник Мінфіну намагався ввести в оману про фактичний стан справ із виплатою зазначених коштів Верховну Раду, уряд і громадськість шляхом завищення звітних даних на 263 мільйони гривень.

Уряд відзвітував про зменшення державного боргу за 2005 рік на 7,3 мільярда гривень. Кількісно — вельми непогано. Однак аналіз якісних чинників, що вплинули на зміни державного боргу, не дає приводів для оптимізму.

По-перше, основним чинником була ревальвація гривні, яка зменшила борг на 3,3 мільярда гривень, що дуже боляче вдарило по експортній позиції держави і призвело до втрат, що перевершують отриману економію з обслуговування державного боргу.

По-друге, дострокове погашення частини держборгу проведено не за рахунок економічного зростання, як наслідок — створення профіциту бюджету, а в результаті нових державних запозичень і проїдання надходжень від приватизації.

Викликає великий сумнів доцільність рішення уряду і Мінфіну залучити в жовтні 2005 року комерційні зовнішні позики на 3,6 мільярда гривень, в той час як державний бюджет виконувався з великим профіцитом, а питання повторної приватизації «Криворіжсталі» було вирішено. Економічну необґрунтованість зазначеного рішення підтвердило невикористання торік більш як третини цієї позики.

Інформацію про зазначену позику Мінфін направив Верховній Раді в грудні, коли парламенту вже пізно було реагувати на ці операції. І це не єдиний випадок управління держборгом Мінфіном у ручному режимі. Нині конче необхідно створити цілісну систему законодавчого регулювання порядку управління державним боргом, вироблення програми боргової політики і державних позик.

І останнє. Результати аудиту виконання державного бюджету за перший квартал, проведеного аудиту за перше півріччя 2006 року свідчать, що системні недоліки, які мали місце в 2005 році, і досі повторюються, часом навіть у гіршому варіанті. На нашу думку, потрібні кардинальні заходи, спрямовані на підвищення відповідальності, насамперед — Мінфіну і посилення ефективності бюджетної політики.