Футбол. Ліга чемпіонів. Другий кваліфікаційний раунд. Перший матч. 26 липня.

«Металург» (Латвія, Лієпая) — «Динамо» (Україна, Київ). 1:4. Голи: Рінкон, 20, Шацьких, 29, Верпаковскіс, 32, Гавранчич, 80, Калонас, 86. Нереалізований пенальті — Карлсон (43, воротар).

«Металург»: Круц, Журавльов, Кляве, Ємелін, Сурнін, Томошаускас, Міцейка, Рімкевічюс, Солоніцин, Калонас, Карлсон (Астраускас, 54). Тренер — Беньямінас Зелькявічюс.

«Динамо»: Шовковський, Ребров (Ротань, 65), Корреа (Белькевич, 59), Рінкон (Чернат, 74), Шацьких, Михалик, Гусєв, Верпаковскіс, Каддурі, Гавранчич, Юссуф. Тренер — Анатолій Дем’яненко.

Попереджено: Михалика, 7, Міцейку, 31, Ротаня, 73, Томошаускаса, 79.

Арбітр — Марк Кортні (Північна Ірландія).

Лієпая. Стадіон «Даугава». 22 градуси. 5 000 глядачів.

У Латвії триває щось на зразок білих ночей. Було світло і коли матч починався о 20.00 (місцевий час ідентичний київському), і коли закінчився (21.50). І навіть тоді, коли відлітали о 23.30, на заході полум’янів обрій.

Отже, під час зустрічі, яка стала хорошим спарингом для «Динамо», обійшлися без електричного освітлення. Сам поєдинок несподіванок не подарував. Лише перших хвилин з десять активніші були господарі. Скажімо, після подачі кутового лієпайцями Каддурі виніс м’яча з кута порожніх воріт. То був справжній голевий момент. Але поступово стало зрозуміло, що функціональна підготовка не дасть змоги господарям довго протриматися в такому темпі. Незабаром клас узяв гору. Досвідченіші динамівці пустили в хід високі швидкості і гострі комбінації. І до 32-ї хвилини вони вже вели в рахунку — 3:0. Третього м’яча, чудово зігравши на добивання, забив Маріс Верпаковскіс — національний герой Латвії й улюбленець Лієпаї. Адже це його рідне місто, де мером, до речі, Улдіс Сескс — тесть форварда київського «Динамо» і збірної Латвії. Дуже багато місцевих вболівальників на трибунах, заповнених по вінця, підтримували киян. Вони — постійні прихильники українського клубу. І насамперед тому, що в ньому грає їхній дорогий Маріс. Після зустрічі я запитав його, чи не важко бути зятем мера. «Я цим особливо не переймаюсь. Хоча не лукавитиму, що це досить приємна ситуація. Та мене більше турбує стан моєї спортивної форми. Особливо те, коли вона буде найкращою, щоб бути якомога більше корисним «Динамо»...

Маріса, до речі, на післяматчевій прес-конференції похвалив Анатолій Дем’яненко. Він сказав, що задоволений результатом й окремими епізодами. Зокрема, відзначив Верпаковскіса. Анатолій Васильович щиро сподівається на подальшу корисну співпрацю з латиським нападником. І запорука — його добра гра в рідному місті.

Після перерви, маючи величезну матеріальну перевагу, гості вже не викладалися на повну потужність. Хоча забили ще раз, коли до атаки долучився Гавранчич — майстер забивати головою. Та попри все господарі не здавалися, і їм вдалося «розмочити» рахунок. Своєю старанністю вони заслужили на це.

— Ми отримали дуже корисний урок. Хоча з такою командою складно сперечатися і значно класнішим колективам, ніж наш, — сказав тренер «Металурга», литовський фахівець Беньямінас Зелькявічюс. — Досвідчений і вправний суперник легко виманював наших футболістів на власну половину поля і чітко робив свою справу. Нам було б легше, якби грали наші досвідчені виконавці, зокрема, Денис Іванов та Вадим Петренко. Але, на жаль, вони травмовані. Однак і їхня присутність нас не врятувала б.

...А тепер поговоримо про інше. Киян у Лієпаї, без перебільшення, приймали, мов рідних. Скажімо, для журналістів організували кілька цікавих екскурсій. Спочатку ми побували на спортивних спорудах міста, де найпопулярніші футбол, хокей і баскетбол. Професіональні команди з цих видів є на місцевому знаменитому металургійному комбінаті. І головна заслуга в цьому його власника — Сергія Захар’їна. Він також — президент футбольно-хокейного клубу «Лієпайський металург». Окрім професіональних колективів, тут створено десятки дитячих і юнацьких груп. У місті зацікавлено й охоче готують власну зміну.

У сучасному Льодовому палаці (трибуни на три тисячі місць) ми побачили тренування однієї з груп юніорів. Умови для занять чудові. Із сумом пригадалося, як і в Києві, Харкові, Сіверськодонецьку, Дніпродзержинську було таке, а може, й краще.

Показали нам і колишню головну базу ВМС СРСР на Балтиці. Усім цим екскурсіям сприяла розкішна погода. Вдень плюс 25, море порівняно тепле (десь градусів 18). Білий і чистий пісок, дюни. Рай для відпочинку та й годі.

Уже майже опівночі прибули до аеропорту, що на околиці міста. Але пізній час не завадив місцевій дітлашні прийти по автографи. А потім маленькі лієпайці ще довго махали руками на прощання услід літакові, який відлітав...

Лієпая—Київ.

Редакція «Голосу України» дякує керівництву ФК «Динамо» за допомогу в організації цього репортажу.

***

Чемпіонат країни. Вища ліга. 1-й тур. 26 липня. «Дніпро» (Дніпропетровськ) — «Металург» (Донецьк). 2:0. 6 000 глядачів. Голи: Назаренко, 53, Шелаєв, 76. Нереалізований пенальті — Деметрадзе («Металург», 90).