Кожному із нас бодай раз у житті довелося спостерігати за спритністю ринкових чи вокзальних наперсточників. А чимало зівак, на своє нещастя, були «попользовані» цими пройдисвітами на повну котушку. Та не поспішайте кидати на їхні голови всі блискавиці. Гадаю, підпільні наперсточники, які з оглядкою «промишляють» у підворіттях, вокзальних та ринкових закапелках, — немовлята порівняно з їхніми державними «колегами».

На Сумщині, приміром, деякі ветеринари досягли таких вершин «майстерності», що стрижуть гривню до гривні, на думку депутата Сумської обласної ради Валерія Волкова, просто з повітря. А перечити ветеринару на селі — собі дорожче.

За словами голови правління сільськогосподарського споживчого кооперативу «Ярославна» Путивльського району Валерія Волкова, місцева ветеринарна служба ні сіло ні впало почала «розробляти» золотоносну жилу кілька років тому. Сталося це під час чергового ветеринарно-профілактичного огляду громадської череди з метою запобігання та ліквідації інфекційним захворюванням. До переліку комплексних послуг, які щорічно зобов’язані надавати ветеринари, входить повний медичний огляд кожної наявної домашньої тварини з обов’язковим її протиінфекційним щепленням. До того ж, згідно із Законом України «Про ветеринарну медицину», ця профілактика здійснюється безкоштовно, тобто за рахунок і державного, і відповідних місцевих бюджетів. Але це аніскільки не збентежило путивльських «мічурінців», і вони зажадали від господарів за кожну оглянуту голову по 12,5 гривні. Так в одному, другому... десятому селі? На жодній квитанції офіційної печатки чи, бодай, штампу. Чому? Усі питання зникають після ознайомлення із «шедевром» кошторисної вартості профогляду, так званою калькуляцією «Комплексних послуг населенню», розробленою головним бухгалтером Путивльської районної державної лікарні ветеринарної медицини. Під час її «вивчення» мене спочатку тіпало від сміху, а опісля — просто заціпило. Чого вартий хоча б пункт другий цієї ветеринарної фільчиної грамоти: «Витрати часу на відвідування господарства — 4 грн. 90 коп.». Приїхав ветеринар у село, де 100 корівчин, і 490 гривень уже в кишені. Такий навар «тіньовим» наперсточникам може хіба що тільки наснитися. І то під час місяця уповні.

— Зрозумівши, мабуть, що гроші можна стригти, як мовиться, на рівному місці, торік путивльські ветеринари брали плату з селян району, які тримали на власних подвір’ях велику рогату худобу, — згадує Валерій Волков — А це не мало не багато — близько 6 тисяч голів корів і бичків. Отже, за моїми підрахунками, «благочинний» ветеринарний ґешефт міг становити майже 70 тисяч гривень.

Саме тоді Волков перший і, до речі, єдиний досі, підняв шум на весь район, звернувшися з офіційною скаргою до районної прокуратури з вимогою припинити такі дії. Не обійшла мовчанкою побори коров’ячих «айболитів» й місцева газета «Вечірній Путивль».

Відповідь із прокуратури надійшла заявнику, запам’ятайте цю дату, 05.08.05 року. А в ній чорним по білому: «...Заходи, які здійснювалися працівниками ветеринарної лікарні у ССК «Ярославна», згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 478 від 15.08.1992 р. належать до переліку інфекційних і паразитарних захворювань тварин, заходи щодо ліквідації яких здійснюються за рахунок коштів держави. Отже, працівниками Путивльської районної державної лікарні ветеринарної медицини грубо порушено вимоги ст. 25 Закону України «Про ветеринарну медицину» та постанови Кабміну № 478...». І на висновок — обнадійливе запевнення: «...З метою усунення перелічених порушень законності прокуратурою району внесено протест на дії працівників Путивльської ветлікарні стосовно незаконного стягнення ними коштів із членів кооперативу «Ярославна»...».

Здавалося, грізний прокурорський окрик приведе ветеринарів до тями. Вони й справді причаїлися, але тільки до часу «Х» — до нинішнього року, а на початку літа, ніби нічого й не сталося, знову взялися за своє. Ті самі підозрілі квитанції й ті самі «ударні» темпи огляду корівчинок.

— Не просто «ударні», а, можна сказати, просто-таки стахановські: На «лікування» однієї корови витрачається 5—7 хвилин, — іронізує голова правління «Ярославни». — Дякувати Богові, хоч розцінки залишилися на минулорічному рівні. Гроші, щоправда, за «сервіс» ветеринари скачують вибірково: в одних селах профогляд здійснюють безплатно, в інших — за готівку. У населених пунктах, де проживають члени нашого кооперативу, як мені відомо, «стрижуть» за повною програмою. Либонь, образилися за минулорічний протест. З бідних і безсловесних старих здирають останню свитину, зате в господарствах усі профілактичні заходи виконують безкоштовно, бо там за побори можуть і до суду притягнути.

Утім, член постійної комісії з питань агропромислового комплексу та соціального розвитку села Сумської обласної ради Валерій Волков не думає спускати ветеринарам їхні «дії» і нині готує це питання до розгляду на сесії обласної ради, а також пише депутатський запит до обласної прокуратури. Чому аж туди? Бо за час свого депутатства довідався, що аналогічні ігрища ветеринарна служба затіяла по всій Сумщині.

Сумська область.