Керівники сільськогосподарських підприємств і фермери б’ють на сполох: село залишається без фахівців. У районі є села, де немає жодного тракториста! Не вистачає агрономів, ветеринарних лікарів. У свою чергу, молодь скаржиться на відсутність житла та низькі зарплати в господарствах. І воліє шукати роботу в місті. Тим паче що там теж дефіцит робочих рук.

Щодня в базі даних Старобешівського районного центру зайнятості налічується близько 70 вакансій по району та 2,5 тисячі — в межах області. Можна шукати місце власноруч, через два встановлені тач-скріни — «розумні» екрани. Можна звернутися по допомогу до фахівців. Можна безкоштовно зателефонувати потенційному роботодавцю із центру зайнятості. Тут розкажуть навіть про роботу за кордоном: сьогодні, наприклад, кваліфікованих робітників потребують підприємства Росії і Прибалтики. Або запишуть на курси, де можна опанувати нову професію. Але в центрі зауважують: працювати з тими, хто не так шукає роботу, як зацікавлений у статусі безробітного, надзвичайно важко.

— За законом, ми повинні запропонувати людині підходящу роботу, — пояснює начальник районного центру зайнятості Сергій Федоренко. — На момент реєстрації ми заносимо до картки перелік таких робіт. Теоретично людина не повинна відмовлятися, якщо з’являється вакансія за профілем. Але є чимало нюансів. Нижча заробітна плата, ніж за попереднім місцем, віддаленість від постійного місця проживання, змінений режим праці (позмінний, приміром) — все це може бути підставою для відмови від вакансії.

Ще одна категорія сільських безробітних — люди, які працюють у «тіні». Роботи в полі і на фермі вистачає, але здебільшого така праця легально не оформлена. А отже, людина не має права на гарантовані законодавством відпустку, допомогу із непрацездатності, у зв’язку із травмою на виробництві. Пенсія в такому разі буде мінімальна, незалежно від отриманих свого часу заробітків. Під час 25 рейдів, проведених у районі, встановлено 92 факти неофіційного використання найманої праці. Після такої перевірки 70 відсотків підприємців уклали трудові угоди зі своїми робітниками.

— Міський безробітний не має нічого, крім державної допомоги. У його сільського колеги — город, земельний пай, відданий в оренду, господарство, — каже голова Старобешівської районної держадміністрації Василь Панько. — Якщо додати до цього ще й допомогу із центру зайнятості — вже виходить непоганий дохід. Що людині вигідніше: виходити на роботу чи залишатися безробітним? Відповідь очевидна. Так, є чітка система підтримки людей, які шукають роботу. Є колектив професіоналів, який приділяє увагу таким громадянам. Але є і перекіс в інший бік. Сьогодні ми фактично самі стимулюємо розвиток безробіття.

Свого часу Старобешівський районний центр зайнятості виявився першим в області, хто відмовлявся надавати статус безробітного особам, які мають у власності земельний пай. «Земля — це засіб виробництва, і власник землі безробітним бути не може», — вважає Сергій Федоренко. До речі, пізніше така практика стала нормою закону.

Які ж зусилля потрібні, щоб людина шукала робоче місце «під сонцем», а не в «тіні»?

— Закон про зайнятість населення потребує перегляду, але підхід має бути дуже обережний, — переконана виконувачка обов’язків директора Донецького обласного центру зайнятості Євгенія Ярова. — Побутує думка, що закон треба зробити жорсткішим. Можливо. Але якщо ми знімемо певну частину громадян із обліку, куди вони подінуться? Нікуди. Треба підвищувати мотивацію до праці, яка в багатьох втрачена. Є люди, які роками стоять на обліку. З другого боку, минув час низькооплачуваної праці. Робітники прагнуть більше заробити, роботодавці — заплатити якомога менше. Наше завдання — збалансувати ці запити.

На початку липня в Старобешевому вперше в області відбувся міжнародний ярмарок вакансій, організований обласною службою зайнятості спільно з колегами із Ростовської області. У такий спосіб фахівці прагнуть легалізувати трудову міграцію у прикордонних районах. На ярмарок приїхали 30 підприємств і 7 навчальних закладів Донеччини, представники підприємств із Курганського району та Каменська Ростовської області, а також із Севастополя. Відвідувачі з усієї області могли отримати інформацію не лише про вакансії, а й про особливості працевлаштування за кордоном.

«Тіньова» зайнятість — не лише серйозна соціальна, а й економічна проблема», — відзначив Василь Панько. За його словами, міжнародний ярмарок вакансій — міст, який не лише зміцнить партнерські стосунки між двома країнами, а й з’єднає на легальній основі роботодавців і потенційних робітників.

Ліна КУЩ, Ірина ОЛЬШАНСЬКА.

Донецька область.