Майже 900 журналістів підписалися під відкритим листом-вимогою до Партії регіонів з приводу нападу їхнього однопартійця, народного депутата Олега Калашнікова на знімальну групу телеканалу СТБ. Цей інцидент обурив не лише одноцеховиків Маргарити Ситник і Володимира Новосада, а й журналістів у «парламентському екзилі». Нагадаю, «регіонали» Ганна Герман та Тарас Чорновіл привселюдно обурилися протиправними діями «однополчанина» і навіть поклялися покласти мандат, якщо «такого колегу, який нам тепер не колега» суворо не покарають за своєрідне розуміння священного для ПР права на свободу слова.

На щастя, депутатські мандати залишилися в їх принципових власників, утім, як не позбувся його і сам пан Калашніков. Попри показове виключення його зі складу фракції ПР і можливе вигнання з партії, войовничий парламентарій зберігає за собою виборені 26 березня повноваження. Нині він перебуває в лікарні, а відбирати мандат під крапельницею негуманно, не кажучи вже про те, що механізм цього складного процесу не виписано в законі. За словами Тараса Чорновола, «такого закону немає... звернення до нього з проханням написати заяву про складення повноважень не було. Він залишається позафракційним депутатом».

Отже, хтось у цій некрасивій історії відбувся легкими тілесними ушкодженнями, а хтось легким переляком. Можливо, тому з журналістами і надалі в Україні не дуже церемоняться. Наприклад, днями голова Херсонської обласної ради Володимир Демьохін на прес-конференції виголосив загадкову фразу: «Коли читаєш деякі публікації, розумієш, що деяким журналістам треба «врєзать». Публікації і справді бувають різні, від деяких і в атора цих рядків руки сверблять, але високопосадовим чиновникам усе-таки варто «фільтрувати» свої емоції.

Своє бажання пан Демьохін озвучив у відповідь на прохання редактора обласної газети «Наша Україна» Володимира Косюка пояснити, чому йому погрожував представник апарату облради. Як розповів сам Володимир власному кореспонденту «Голосу України» в Херсонській області Аллі Брусиловій, минулої середи він зустрів на вулиці співробітника облради Андрія Виноградова, який сказав: «Навіщо ви пишете про Демьохіна критичні матеріали? Ви не боїтеся відповідної реакції, все-таки Демьохін — людина військова, полковник?» (очевидно, йшлося про публікації на теми продажу землі та майна винрадгоспу «Янтарний», здогадується про свої «гріхи» Косюк). Ось на прес-конференції суб’єкт критики і «відреагував»...

Місцеві журналісти стверджують, що нині депутат облради, головний редактор газети «Новий день» Анатолій Жупина об’їжджає присутніх на «знаменитій» прес-конференції і «скуповує аудіо- та відеозаписи цього сюжету», аби пан Демьохін також не занедужав. Адже Ганна Герман заявила, що в разі підтвердження фактів погрози його можуть виключити з партії. При цьому багатьом співрозмовникам, стверджує Алла Брусилова, шкода Володимира Демьохіна, бо «він не останній серед небагатьох толкових людей в обласній владі, просто чоловік каже, не думаючи...»

Мабуть, не дуже «думали» й ті, хто заважав працювати у Феодосії кореспонденту УНІАН Дмитру Стаховському в червні цього року, хто побив місяць тому в Харкові фотокореспондента Андрія Авдошина. За делікатним уточненням, як встановлено розслідуванням цих інцидентів, усі нападники мають однакову «партійну прописку», що не може не звертати на себе увагу. Бо якщо кожного, хто замахнувся на свободу слова кулаком, позбавлятимуть партквитка, «регіональний» Каспій перетвориться на «Арал». Якщо їх не покарають, ми ризикуємо втратити в парламенті наших найневтомніших захисників.